Справа № 2-а-3401/11

2011 рік

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

  12 жовтня 2011 року                                                                                                     м. Білгород-Дністровський

           Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

головуючого  –одноособово судді Толкаченко О.О.,

при секретарі: Ткаченко О.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у залі суду в м. Білгород-Дністровському  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровського виконавчого комітету Одеської області про визнання неправомірною бездіяльність суб’єкта владних повноважень щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

  ВСТАНОВИВ:

21.09.2011 року ОСОБА_1 звернулася до  суду з вищевказаним  позовом  до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровського виконавчого комітету Одеської області в якому просить визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровського виконавчого комітету щодо не нарахування їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровського виконавчого комітету перерахувати та сплатити їй –ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, з урахуванням виплаченої допомоги за період з 13.06.2011 року по 01.10.2011 року та виплачувати їй цю допомогу у відповідності з діючим законодавством України. Відшкодувати понесені витрати на оплату судового збору.

06.10.2011 р. відповідач надав до суду заперечення проти адміністративного позову в яких зазначив про відсутність законних підстав для проведення перерахунку виплаченої допомоги.   

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які  мають юридичне значення для розгляду справи і  вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.   

Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»від 22.03.2001 р. № 2334-ІІІ (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з врахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей та направлений на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.     

Статтею 1 вказаного закону передбачено,  що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами.   

Стаття 3 вищенаведеного Закону передбачає види державної допомоги сім’ям з дітьми одним з яких є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.   

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа ( один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, бабка, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.   

Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_1, є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.   

Позивачка  фактично здійснює догляд за дитиною, перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради  та у 2010 році отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік».   

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.   

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми »передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.   

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. (справа про соціальні гарантії) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»від 19.12.2006 року. Таким чином, було відновлено дію ст..12 та ч.1ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Зазначене рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 розповсюджується на виплату допомоги по догляду за дитиною за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, знову були внесені зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.   

Внесені зміни не розглядалися Конституційним Судом України стосовно їх   неконституційності.   

Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та  «Про Державний бюджет України на 2011 рік», змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», зокрема щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  не вносилося, рішень про зупинення дії цього Закону на 2009-2011 роки не приймалося.

Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2011 рік в період з 13.06.2011 року по 01.10.2011 року була виплачена позивачці відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства, і в задоволенні її позовних вимог необхідно повністю відмовити.

Щодо позовних вимог позивачки у частині зобов’язання відповідача призначити та сплачувати їй відповідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення  нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-років щомісяця, до закінчення строку передбаченої законом виплати, а саме з 15.11.2010 р. по 26.06.2011 р., тобто в майбутньому суд вважає, що вони безпідставні та не підлягають задоволенню, так як відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.   Без встановлення такого порушення, а лише допускаючи можливість неправомірної поведінки суб’єкта оскарження, суд  не має підстав для  захисту прав у майбутньому, оскільки це не випливає із повноважень, визначених статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України.   

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.13-15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», введеного в дію Постановою ВР N 2812-XII ( 2812-12 ) від 21.11.92 р., з наступними змінами та доповненнями, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, ст.ст.2, 7, 17, 70, 71, 159-163 КАС України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

 В задовленні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровського виконавчого комітету Одеської області про визнання неправомірною бездіяльність суб’єкта владних повноважень щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку–відмовити повністю.

Постанова  може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування  судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу , постанова якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Суддя:                                                                                                                                            О.О. Толкаченко