Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12.01.2012 м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Павліченка С.В., суддів: Куцина М.М., Собослоя Г.Г.
при секретарі Ердик В.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" на рішення Воловецького районного суду від 26 вересня 2011 року, за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а :
01.06.2011 року позивач ПАТ КБ "Надра" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та судові витрати.
Позов мотивовано тим, що згідно кредитного договору №282/04-2006 від 28.04.2006 року, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 23065,60 гривень, терміном погашення до 27.04.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20% річних.
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, однак, відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором не виконує та не здійснює повернення кредиту, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, а саме станом на 14.04.2011 року борг відповідача складає 364401,92 грн. ( в т. ч. 22447,68 грн. - тіло кредиту, 22566,26 грн. – відсотки, 33409, 64 грн. – комісія, 267141,15 грн. – пеня, 23064,56 грн. – штраф, 16530,63 грн. – втрати від інфляції).
Відповідачу надсилалась письмова вимога про повернення заборгованості за кредитом, однак боржник суму боргу не сплатив.
Зважаючи на наведене, позивач просив стягнути з відповідача 364401,92 грн. ( в т. ч. 22447,68 грн. - тіло кредиту, 22566,26 грн. – відсотки, 33409, 64 грн. – комісія, 267141,15 грн. – пеня, 23064,56 грн. – штраф, 16530,63 грн. – втрати від інфляції).
Рішенням Воловецького районного суду від 26 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, як незаконного та постановлення нового рішення про задоволення позову.
Належно повідомлений відповідач в судове засідання не з’явився і про причини неявки суд не повідомив.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
При розгляді даної справи суд першої інстанції вважав , що позивач пропустив строк позовної давності щодо всіх вимог і з цих підстав відмовив у задоволенні позову.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
З тексту договору №282/04-2006 від 28.04.2006 року укладеного між сторонами вбачається, що відповідач отримав від позивача кредит у сумі 23065,60 гривень зі сплатою 20% річних, терміном до 27.04. 2009 року.
З позовом до суду позивач звернувся 01.06.2011 року, а тому не пропустив трьохрічний строк позовної давності визначений статтею 257 ЦК України відносно вимог про стягнення несплаченого кредиту - 22 447 (двадцять дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 68 коп., відсотки за користування кредитом – 22 566 (двадцять дві тисячі п’ятсот шістдесят шість) грн. 26 коп., індексу інфляції - 16 530 (шістнадцять тисяч п’ятсот тридцять) грн. 63 коп., вірно визначених, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.
Отже суд першої інстанції не мав підстав для застосування наслідків ст..267 ЦК України до наведених вимог позивача.
Зазначені обставини, відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в зазначеній частині та постановлення нового рішення про задоволення вимог в цій частині.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.
Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється щомісячно певними сумами, а кінцевий термін погашення кредиту (останній платіж) визначений 27.04.2009 року то початком перебігу строку позовної давності по кожному платежу є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.
Позов заявлений до суду більше ніж через два роки після дня, коли відповідач повинен був вчинити останній платіж.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 267141,15 грн. пенні та 23064,56 грн. штрафу заявлена до суду після спливу спеціального строку позовної давності в один рік, встановленого ст. 258 ЦК для таких вимог, тому судом першої інстанції обґрунтовано, на підставі відповідної заяви відповідача застосовані наслідки пропуску строку позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу і пені.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 33409, 64 грн. – комісія не підлягала до задоволення, оскільки відповідно до п. 1.5 укладеного між сторонами договору, позичальник повинен сплатити комісійну винагороду банку лише одноразова в сумі 1306,60 грн. за рахунок кредитних коштів і така сума, як вбачається з матеріалів справи та пояснення представника позивача в засіданні суду апеляційної інстанції банком була отримана ( не додана до суми кредиту отриманого відповідачем).
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" задовольнити частково.
Рішення Воловецького районного суду від 26 вересня 2011 року скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі Філії ПАК КБ “Надра” Ужгородську РУ на рахунок № 29097800047509 у Філії ПАК КБ “Надра” Ужгородську РУ, МФО 312538, Код 25998672 суму несплаченого кредиту - 22 447 (двадцять дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 68 коп., відсотки за користування кредитом – 22 566 (двадцять дві тисячі п’ятсот шістдесят шість) грн. 26 коп., індексу інфляції - 16 530 (шістнадцять тисяч п’ятсот тридцять) грн.. 63 коп., витрати на держмито - 2 550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн., та витрати на ІТЗ 240 (двісті сорок) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді