Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10.01.2012 м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Павліченка С.В.,
суддів: Куцина М.М., Собослоя Г.Г.
при секретарі Ердик В.В.
розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради. Управління майном міста Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішень органу місцевого самоврядування та заборону вчиняти певні дії, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись в суд з позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради. Ужгородської міської ради. Управління майном міста Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішень органу місцевого самоврядування та заборону вчиняти певні дії.
Позивачі просили постановити рішення, яким визнати незаконним (недійсними) та скасувати рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.03.2000 р. № 49 в частині пункту IV.З, яким дозволено правову реєстрацію самовільно проведених реконструкцій та добудов громадянці ОСОБА_1, рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.07.2005 р, № 215 в частині пункту III. 1 стосовно ОСОБА_1, рішення Ужгородської міської ради від 27.11.2009 р. №1301 в частині пункту 2.6 стосовно громадянки ОСОБА_1, рішення Ужгородської міської ради від 05.02.2010 р. № 1367 в частині стосовно громадянки ОСОБА_1, заборонити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та будь-яким іншим особам здійснювати добудову до квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також визнати недійсним Договір оренди землі від 14.04.2010 року, укладений між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_1
Позивачі обґрунтовували свої вимоги тим, що рішення органу місцевого самоврядування та дії ОСОБА_1 порушують їх права як співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2011 року визнано незаконними (недійсними):
-рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.03.2000 р. № 49 в частині пункту IV.З, яким дозволено правову реєстрацію самовільно проведених реконструкцій та добудов громадянці ОСОБА_1;
-рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.07.2005 р, № 215 в частині пункту III. 1 стосовно ОСОБА_1;
- рішення Ужгородської міської ради від 27.11.2009 р. №1301 в частині пункту 2.6 стосовно громадянки ОСОБА_1;
-рішення Ужгородської міської ради від 05.02.2010 р. № 1367 в частині стосовно громадянки ОСОБА_1.
Визнано недійсним Договір оренди землі від 14 квітня 2010 р., укладений між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_1.
Заборонено ОСОБА_1 здійснювати добудову до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, як незаконного та необґрунтованого і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
При розгляді даної справи суд першої інстанції не врахував, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 22 жовтня 2010 року, яка набула законної сили, в порядку встановленому КАСУ були скасовані рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.03.2000 р. № 49 в частині пункту IV.З, яким дозволено правову реєстрацію самовільно проведених реконструкцій та добудов громадянці ОСОБА_1, рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.07.2005 р, № 215 в частині пункту III. 1 стосовно ОСОБА_1, рішення Ужгородської міської ради від 27.11.2009 р. №1301 в частині пункту 2.6 стосовно громадянки ОСОБА_1, рішення Ужгородської міської ради від 05.02.2010 р. № 1367 в частині стосовно громадянки ОСОБА_1.
За змістом ст.16, 21 ЦК України захист цивільних прав у спосіб визнання незаконним та скасування рішення, правого акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси може стосуватися лише чинних рішень, правових актів.
На момент звернення до суду з даним позовом зазначені рішення органу місцевого самоврядування вже були скасовані в порядку іншого судочинства і не були чинними.
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позову в зазначеній частині, а тому рішення суду в цій частині на підставі ч.4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди землі від 14 квітня 2010 р., укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 та заборони ОСОБА_1 здійснювати добудову до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення в цій частині без змін.
На час звернення до суду з даним позовом, рішення органу місцевого самоврядування, які стали правовими підставами для укладення договору оренди землі від 14 квітня 2010 р. між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради і ОСОБА_1, та здійснення добудови до квартири були визнані незаконними та скасовані.
Отже, суд першої інстанції законно та обґрунтовано задоволив позовні вимоги в цій частині.
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції, в зазначеній частині, не спростовують.
Керуючись ст. 16, 21 ЦК України, ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2011 року в частині визнання незаконними (недійсним) рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.03.2000 р. № 49 в частині пункту IV.З, яким дозволено правову реєстрацію самовільно проведених реконструкцій та добудов громадянці ОСОБА_1, рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.07.2005 р, № 215 в частині пункту III. 1 стосовно ОСОБА_1, рішення Ужгородської міської ради від 27.11.2009 р. №1301 в частині пункту 2.6 стосовно громадянки ОСОБА_1, рішення Ужгородської міської ради від 05.02.2010 р. № 1367 в частині стосовно громадянки ОСОБА_1 скасувати і в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2011 року залишити без змін.
Рішення проголошене в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту його проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді