Справа № 2-484/2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 червня 2011 року.        Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі:                             головуючого судді                       - Дудакова С.Є.

                                           при секретарі                                -  Колосар О.І.  

                                           за участі адвокатів                       - ОСОБА_1

                                                                                                  - ОСОБА_2                                     

                                           та представника

                                           Чернівецької міської ради          - Баланецького О.Д.

розглянувши у відкртому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_4 до Чернівецької міської ради та ОСОБА_5  про визнання недійсними держаних актів на землю, -

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому посилалася на те, що 20 липня 1999 року відповідно до рішення Чернівецького міськвиконкому № 497/15 вирішено передати їй у приватну власність земельну ділянку площею 0,0768 га, в межах згідно з планом для ведення садівництва в садівничому товаристві «Шкода»і цим же рішенням ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 0,0851 га, яка межує з її земельною ділянкою.

Також вказувала, що 15 грудня 2010 року висновком № 1818 експертного дослідження СП «Західноукраїнський експертно-консультативний центр»встановлено, що земельна ділянка площею 0,0067 га створює накладку земельних ділянок, якою користуються вона та відповідач.

Крім цього вказувала, що в грудні 2010 року ОСОБА_6 встановив біля відмостки його дачного будинку без її згоди 7 металевих стовпів, які були влаштовані на бетоні, залитим в землю, хоча ніколи межа не проходила таким чином. По фактичному користуванню земельною ділянкою відповідно до лаштованої нею огорожі та стовпів ОСОБА_5 у неї в користуванні зафіксовано тільки земельну ділянку площею 0,0688 га, а по приватизації їй надано рішенням виконкому 0,0768 га. ОСОБА_5 у приватну власність відповідно до його державного акту надано 0,0851 га, а фактично в користуванні зафіксовано 0,0838 га.

Оскільки при видачі як її, так і відповідачевого державних актів на землю було допущено помилку в фіксації плану зовнішніх меж земельних ділянок, необхідно визнати державні акти недійсними та видати нові державні акти, а тому просила визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю 1-ЧВ №024410, які були видані ОСОБА_5 10 серпня 2000 року на земельну ділянку розміром 0,0851 га та їй серії 1-ЧВ №024405 від 25 серпня 2004 року, площею 0,0768 га в садівничому товаристві «Шкода», по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник позов підтримали повністю, просили його задоволити, пославшись на обставини, вказані у позовній заяві і пояснили, що з ОСОБА_4 при обмірі земельних ділянок цього питання не узгоджували, їй була надана земельна ділянка на підставі державного акту, вданого 25 серпня 2004 року,  якою вона і користується на даний час, а ОСОБА_5 наданий державний акт про право на землю у 2000 році.  

ОСОБА_5 та його представник позов не визнали і просили при вирішенні даного спору застосувати вимоги ЦК України щодо спливу позовної давності, пояснивши при цьому, що ОСОБА_5 є власником своєї земельної ділянки понад 10 років, а ОСОБА_4 власником своєї земельної ділянки - понад 6 років, а тому могла дізнатися про нібито порушення її права, як власника земельної ділянки, користуючись нею на протязі цього часу.  

Представник Чернівецької міської ради в судовому засіданні позов не визнав, щоправда пояснивши при цьому, що в разі невірності державних актів на право власності на землю, слід виготовляти нову документацію і звертатися до компетентних органів для видачі нових актів. Ті акти на землю, які є у сторін виготовлені на підставі наданої сторонами документації і на протязі значного часу ними претензій з приводу користування земельними ділянками не пред»являлося.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання  свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які показали, що їм земельні ділянки в даному садівничому товаристві виділялися у 1985-1986 роках, з приводу чого ніколи між сусідами сварок не було, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити через сплив позовної давності.

Судом встановлено, що дійсно мали місце обставини, вказані позивачкою у позовній заяві, що стверджено копіями висновку №1818 експертного дослідження СП «Західноукраїнський експертно-консультативний центр»від 29 грудня 2010 року, державних актів на право приватної власності на землю, акту встановлення і погодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 15 березня 1988 року, рішення Чернівецького міськвиконкому від 20 липня 1999 року №497/15, списку членів садівничого товариства «Шкода», акту становлення й погодження меж земельної ділянки та передачі її в натурі від 24 вересня 2010 року.

У відповідності до вимог ст.ст.67 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом, а відповідно до вимог ст. 214 ч.1 п.2 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує серед інших питань і те, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження.

Главою 19 ЦК України врегульовані питання щодо позовної давності, зокрема зі змісту ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України випливає, що позовна давність –це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, і загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Крім того, з п.4 ч.2 ст.267 ЦК України вбачається, що сплив позовної давності, про застосування якою заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до вищевказаних вимог, суд доходить висновку, що по даному цивільному спору, вимоги якого відносяться до подій, які мали місце з 2000-2004 років (час видачі сторонам державних актів на право приватної власності на землю) по лютий 2011 року (час звернення ОСОБА_4 із позовом), є підстава для відмови в позові саме через спив позовної давності, оскільки ОСОБА_5 заявляє про його застосування.   

Керуючись статтями 19, 256, 257, 261, п.4 ч.2 ст.267 ЦК України, ст.ст. 10, 60 212 ЦПК України, суд -

                                          вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_4 до Чернівецької міської ради та ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на землю відмовити через сплив позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до палати в цивільних справах  Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський райсуд м.Чернівці на протязі 10 днів, починаючи з наступного, після його проголошення.

                 СУДДЯ: