ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17.10.06                                                                                 Справа № 6/392

Суддя  Василенко Т.А. , розглянувши матеріали справи за позовом

Управління Пенсійного фонду України в  Троїцькому районі Луганської  області

до Троїцької районної центральної лікарні, смт. Троїцьке Луганської області

про стягнення 408 грн. 39 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Вауліна З.М., дов. № 7 від 10.08.06.;          

від відповідача – Бутенко О.Є., дов. № 610 від 18.09.06.;

в с т а н о в и в :

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача передплати пенсії Пєвнєвої Н.О. за період з 05.01.04. по 31.01.06. у сумі 408 грн. 39 коп.

Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву № 609 від 18.09.06., за яким позовні вимоги відхилив з підстав вказаних у відзиві, а також посилаючись на те, що довідка про заробітну плату Певневої Н.А. видана 02.01.04. Вказана довідка була видана недооформленою, так як у довідці не було запису про переведення у гривні і суми дійсно не були переведені, але на думку відповідача, робітники позивача при призначенні пенсії гр. Певневої Н.А. повинні були перевірити ті данні, які зазначені у довідці про заробітну плату.  Також відповідач зазначає, що підприємством у спірній довідці не було вказано, що відомості були надані у гривня., тоді як потім позивачем такий запис був зроблений без відома відповідача.

Позивач про доводів відповідача заперечує та надав до суду відповідні пояснення.

Також позивачем до суду відповідні пояснення, за якими зазначив, що передплата пенсії у сумі 408 грн. 39 коп. для нього є шкодою і посилається на ст.. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.01.04. для призначення пенсії  до нього звернулася гр. Певнева Надія Олексіївна, яка працювала і працює у відповідача.

Для обчислення пенсії Певнева Н.О. надала довідку про заробітну плату №2 від 02.02.04., що видана Троїцькою районною центральною лікарнею за період з 01.01.1991. по 31.12.1991.  Загальна сума заробітної плати за вказаний період складає 2670,22 грн.

В той же час, працівниками позивача на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»була проведена перевірка у відповідача, в результаті якої було встановлено, що заробітна  плата за період з 01.01.1991. по 31.12.1991. складає 0, 02671 грн., що не відповідає наданій довідці. При цьому згідно Постанови КМУ № 1002 від 26.08.1996. зазначено, що у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії  заробітна плата перераховується у гривні. При перерахунку пенсії з урахуванням фактичних даних про заробітну плату гр. Певневої Н.О. виявлена переплата пенсії за період з 056.01.2004. по 31.01.2006. у сумі 408 грн. 39 коп.

Позивач зазначає, що згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»підприємства та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок недостовірних документів і відшкодовують її.

Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав вказаних вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог повністю виходячи з наступного.

Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Як вбачається із матеріалів справи, в УПФУ в Троїцькому районі Луганської області  на обліку перебуває пенсіонер Певнева Надія Олексіївна.

При призначенні пенсії Пєвневой Н.О. відповідач надав довідку про заробіток останньої від 02.01.2004., яка була підписана керівником та головним бухгалтером підприємства та скріплена печаткою.  В зазначеній  довідці вказано, що сума заробітку Пєвневої Н.О.  з 01.01.1991. по 31.12.1999. складає 2670, 22.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого Наказом Міністерства соціального забезпечення України від 04.03.1992 №15 одним із документів, необхідних для призначення пенсій є довідка про заробіток.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення пенсії обчислюються  за встановленими нормами у  процентах  до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до  статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням  за

пенсією.

В той же час згідно ст. 65 Закону середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться  за будь-які  60  календарних  місяців  роботи  підряд  протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у  роботі  та  за  період роботи  починаючи  з  1  липня  2003  року до моменту звернення за пенсією.  Заробіток  за  період  роботи  до  1  липня  2003   року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати,  дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а  за  період  роботи  починаючи  з  1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого      обліку      відомостей      у       системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно  Постанови КМУ № 1002 від 26.08.1996. «Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізм контролю за переглядом цін та формуванням вартісних показників в умовах грошової реформи»у  довідках про заробітну плату для обчислення пенсії заробітна плата в загальній сумі за кожний календарний рік перераховується у гривні в порядку її заокруглення, передбаченому  у цій постанові.

Виходячи із вказаної норми законодавства, відповідач повинен був надати гр. Пєвневої Н.О. довідку про заробітну плату обчислену саме у гривнях.

При перевірці, проведеної працівник Ками позивача у відповідача, було встановлено, що відомості, які в вказані у довідці №2 від 02.01.04. не відповідають дійсності, у зв’язку з чим позивачем був здійснений перерахунок пенсії Певневой Н.О., в результаті якого за розрахунком позивача була виявлена переплата за період з 05.01.2004. по 31.01.2006. у сумі 408 грн. 64 коп.

Статтею 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що суми пенсій, виплачені зайво у разі зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджено, що зайве сплачення пенсії Певневой Н.О. сталося внаслідок надання відповідачем довідки про заробітну плату, яка мала недостовірні дані. У зв’язку з чим зловживань з боку пенсіонера припущено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»підприємства    та    організації    несуть       матеріальну відповідальність  за  шкоду,  заподіяну  громадянам  або   державі внаслідок  несвоєчасного  оформлення   або    подання    пенсійних документів,  а  також  за  видачу  недостовірних  документів,  і відшкодовують її.

За даними позивача переплата пенсії Певневой Н.О з вини відповідача склала 408 грн. 39 коп.

В той же час статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа погашає шкоду, заподіяну їх працівником під час виконання ним трудових (службових обов’язків).

Окрім цього слід зазначити, що відповідно до ст. 71 ГПК України сторони повинні довести ті обставини на яких ґрунтуються їх вимоги або заперечення.

Так, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що позивач повинен був перевірити правильність даних вказаних у спірній довідці, але ст. 101 ч. 1 Закону України визначено, що позивач має право  перевіряти обґрунтованість видачі відповідних документів, що позивачем фактично було зроблено при перевірці, проведеної у відповідача.

Окрім цього, відповідач зазначає, що працівники позивача самостійно визначили у спірній довідці, щ дані про заробітну плату надані у гривнях, фактично перерахунок у гривні відповідачем не здійснювався.

Вказані доводи відповідача є необґрунтованими та не виключають його відповідальність за невірно надані відомості про заробітну плату Певневой Н.О., оскільки згідно Постанови  КМУ № 1002 від 26.08.1996. відповідач повинен надавати відповідні дані саме у гривнях.

 У зв’язку з викладеним слід визначити, що відповідачем не доведені ті обставини, на які він посилається як на обґрунтування своїх заперечень, а також вказані заперечення нормативно не обґрунтовані.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити повністю, і відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 29.06.06.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 1172 ЦК України та ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

      п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Троїцької районної центральної лікарні, смт. Троїцьке Луганської області, вул. Крупська, 11, код 01983720,  на користь:

            -  Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області, смт. Троїцьке, пр –кт Перемоги, 77, код 21792658, код 21792658, р/р 25609301756 ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Луганськ, МФО 304665, шкоду у сумі 408 грн. 39 коп.

             Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.10.2006.

Суддя                                                                                Т. А. Василенко

.