31.01.2012

Справа №11/2190/16/2012.                                                       Головуючий в 1-й інстанції

Категорія: ст. 115 ч.1 КК України.                                                                     Хоменко В.Г.

                                                                                                                                      Доповідач –Вороненко Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2012 року січня місяця «31»дня

          Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                    Головуючого –Вороненко Т.В.          

                    Суддів: Черствої Є.О., Сажинова В.В.

                    З участю прокурора –Чередніченко Є.Г.       

                                  засудженого –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2, на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від «23»грудня 2010 року.

В С Т А Н О В И Л А:

          Цим вироком          ОСОБА_2,

                    ІНФОРМАЦІЯ_1,

                    раніше не судимого, -          

засуджено за ст. 115 ч.1 КК України до 11 років позбавлення волі.

          Запобіжний захід залишено –тримання під вартою.

          Вирішено питання щодо речових доказів.

          Постановлено стягнути на користь держави судові витрати на проведення експертиз.  

          Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 01 лютого 2010 року близько 17:00 годин знаходячись в будинку АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою вбивства, наніс останньому п’ять ударів ножем в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження, від яких наступила смерть ОСОБА_4

          В апеляції адвокат вказує на те, що суд в порушення вимог ст.323 КПК України розглядав справу однобічно та неналежним чином не надав оцінку позиції засудженого, який стверджує, що не вчиняв злочину, а обмовив себе внаслідок застосування до нього психологічного тиску з боку слідства, прямих доказів вини не має, а тому вважає, що його підзахисний підлягає виправданню. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

          В апеляції засуджений ОСОБА_2 стверджує, що не вчиняв злочину, а обмовив себе внаслідок тиску та уговорів з боку працівників міліції. Просить здійснити перевірку за вказаним фактом.

          Перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_2 та останнє слово, в яких він стверджував, що злочину не вчиняв, просив задовольнити апеляцію, а вирок скасувати, справу повернути в районний суд, міркування прокурора, який вважає доводи апеляції безпідставними, а вирок суду обґрунтованим та законним, колегія суддів вважає, що апеляції адвоката та засудженого задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав.

                       Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується сукупністю зібраних по справі і перевірених у суді доказами з їх сукупності.  

          Так, свідок ОСОБА_5, сестра засудженого, у судовому засіданні показала, що ОСОБА_2 у той вечір був п’яний, між ним та ОСОБА_4 виникла сварка. 01.02.10р. побачили ОСОБА_2 з ножем у руці біля будинку, той повідомив, що хотіли продати дітей і за це він вбив одного з них, визнавав, що вбив ОСОБА_4.

          Аналогічні покази у суді дала ОСОБА_6

          Свідок ОСОБА_7 показав, що 01.02.2010 року, коли він зайшов до будинку, то ОСОБА_2 вискочив на зустріч з ножем в руках та наніс йому в спину декілька ударів ним. ОСОБА_2 заспокоїли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а він у кімнаті на дивані побачив ОСОБА_4, який був у крові, пульсу вже не було.

          Такі покази свідків узгоджуються з даними протоколами огляду, даними експертиз, показами інших свідків.

          Відповідно до висновків імунологічних експертиз, на вилучених у ОСОБА_5 джинсових брюках виявлена кров, яка могла належати потерпілому ОСОБА_4 /а.с. 104-106/, на клинку ножа з коричневою ручкою, вилученого в ході огляду місця події, виявлені сліди крові потерпілого ОСОБА_4 та потожирові виділення, які могли утворитися від ОСОБА_5 /а.с. 7-22, 80-82/,  а на змивах з рук ОСОБА_5 знайдені сліди крові та поту засудженого, що змішані з кров’ю, яка могла належить потерпілому /а.с. 122-124; 135-137; 139-141/.

          Наведені докази спростовують твердження апеляцій про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні вбивства.

          Вказані докази узгоджуються також з явкою з повинною ОСОБА_5 та відтворення ним обстановки та обставин події, в яких засуджений визнав себе винним у вчиненні злочину, розповів про мотив вбивства ОСОБА_4 та, куди наносив удари ножем потерпілому.

          Твердження апеляцій засудженого та його захисника, що вказані покази ОСОБА_5 давав під  психологічним тиском, перевірялося судом і не знайшло свого підтвердження /а.с. 277-279/.

          Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, підтвердили, що ОСОБА_5 працівникам міліції зізнавався, що вбив ОСОБА_4.

          Доводи апеляції адвоката, що підзахисний не був знайомий з потерпілим та не мав мотиву на його вбивство і до злочину можуть бути причетні інші особи, а саме ОСОБА_7, також спростовуються перевіреним судом та наведеними у вироку доказами.  

          Так, свідок ОСОБА_5 у суді стверджувала, що напередодні вбивства між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла сварка, в результаті якої засуджений намагався піти з села, але на її прохання був затриманий ОСОБА_7.

          Вчинивши вбивство ОСОБА_4, свої дії мотивував наміром врятувати сестру та її дітей від продажу.

          Показам ОСОБА_2 у судовому засіданні про непричетність його до вбивства ОСОБА_4, суд дав оцінку, з якою на підставі викладеного, погоджується і колегія суддів.

          Не є обґрунтованими і інші доводи апеляцій.

          Перевіркою матеріалів справи не встановлено таких порушень закону на досудовому слідстві і в суді, які б тягли скасування вироку.

          Вказаним та іншим наведеним у вироку доказам суд дав належну оцінку та вірно дійшов висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину.

          Дії його за ст. 115 ч.1 КК України кваліфіковано вірно.

          На думку колегії суддів при призначенні покарання ОСОБА_2 суд з достатньою повнотою врахував обставини вчинення злочину, тяжкість вчиненого ОСОБА_2, дані про особу винного, наявність обтяжуючої обставини –вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

          Призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 65 КК України, є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд, як про це ставитьсь питання у апеляції, колегія суддів не вбачає.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляцію адвоката та засудженого –залишити без задоволення, а вирок Генічеського районного суду Херсонської області від «23»грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 –без зміни.

Головуючий:  

Судді: