ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 січня 2012 р. № 7/22(06-5-31/363)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПодоляк О.А.,
суддів:Добролюбової Т.В.,
Могил С.К.,
Малетича М.М.,
Селіваненка В.П.,
розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль"
(ТОВ "Етуаль")
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 10.11.2011
у справі№ 7/22(06-5-31/363)
за позовомАрбітражного керуючого Захарчука Віталія Степановича
до ТОВ "Етуаль"
про стягнення 83 930,00 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Арбітражний керуючий Захарчук Віталій Степанович звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "Етуаль" 83930 грн. заборгованості за надані послуги згідно з договором від 15.05.2006.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.06.2011 у справі
№ 7/22, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011, позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 83 930 грн. за оплату послуг, витрат та додаткової винагороди арбітражному керуючому; 839, 30 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2011 у справі
№ 7/22(06-5-31/363) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 та рішення господарського суду Полтавської області від 14.06.2011 –без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.11.2011 у справі № 7/22(06-5-31/363), в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як докази неоднакового застосування зазначеної норми матеріального права у подібних правовідносинах заявник надав постанову Вищого господарського суду України від 26.04.2011 у справі № 1-7-2-32/93-04-3524.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 10.11.2011 у справі № 7/22(06-5-31/363), зазначеною постановою залишено без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій, якими задоволено позов про стягнення з відповідача на користь позивача (арбітражного керуючого) коштів за оплату послуг, а також витрат і додаткової винагороди. При цьому суд касаційної інстанції, переглядаючи судові рішення у цій справі в порядку касаційного провадження, керувався нормами цивільного законодавства, зокрема статтями 526, 627 Цивільного кодексу України, а також частиною першою статті 31 Закону про банкрутство (якою передбачено вимоги до особи, яка може бути призначеною арбітражним керуючим).
Натомість, зміст постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2011 у справі № 1-7-2-32/93-04-3524 (якою залишено без змін ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг та компенсації витрат розпорядника майна у справі) не підтверджує доводів заявника про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки Вищий господарський суд України до спірних правовідносин у цій справі застосував положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зокрема, статтю 1, частини 10- 14 статті 31, частину першу статті 11, частину сьому статті 13, частини першу, другу, третю статті 17 та частину першу статті 24 Закону про банкрутство), що свідчить про різне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у наведених справах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предметів спору, підстав позову, тотожних обставин та за однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин дійшов протилежних висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 7/22(06-5-31/363) до провадження Верховного Суду України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Етуаль" у допуску справи № 7/22(06-5-31/363) до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО.Подоляк
Судді:
Т.Добролюбова
С.Могил
М.Малетич
В.Селіваненко
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)