ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.12.11 р. Справа № 13/212
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Волноваський кукурудзяний завод”, Донецька обл, м. Волноваха
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Главпотребсоюз”, м. Донецьк
про стягнення 76’535грн.81коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 02.09.2011р.)
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Волноваський кукурудзяний завод”, Донецька обл, м. Волноваха (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Главпотребсоюз”, м. Донецьк (далі – відповідач) про стягнення 76’535грн.81коп., з яких 75500грн.00коп. – борг, 1035грн.81коп. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки № 2 від 01.09.2010р.
Ухвалою від 18.11.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 05.12.2011р., сторони зобов’язані надати документи та вчинити певні дії.
Справа слуханням відкладалась у зв’язку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє на 22.12.2011р., але відповідач у судові засідання не з’явився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений. Обізнаність відповідача про наявність в провадженні суду спору за його участю, про час судових засідань та вимог суду підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду.
Під час судових засідань представник позивача підтримав позовні вимоги.
В судовому засіданні 22.12.2011р. представник позивача повідомив про відсутність будь – яких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору, наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд вважає за можливе, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
01.09.2010р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 2, згідно з яким продавець зобов’язується передати в установлений строк товар у власність покупця в асортименті та в кількості, згідно накладним, які є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену в накладних грошову суму.
Відповідно п. 2.1 договору загальна сума договору та поставок по даному договору складає сума товару, отриманого по всім накладним.
Згідно п. 2.4 договору оплата поставляємого товару здійснюється безготівковим способом протягом 10 календарних днів з моменту прийняття покупцем товару.
Пунктом 2.5 договору сторони передбачили, що при перерахуванні коштів за отриманий товар покупець зобов’язаний вказати в платіжному документі номер та дату накладної, згідно якої отримав конкретну партію товару.
Відповідно п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010р. У випадку, якщо жодна із сторін до закінчення строку дії договору, за 15 календарних днів не повідомила іншу сторону про намір його розірвати, даний договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.
В матеріалах справи наявний належним чином засвідчений договір поставки № 2 від 01.09.2010р., підписаний директорами обох сторін та замовником і скріплений печатками товариств без будь-яких застережень.
Позивач у позові посилається на те, що на виконання умов договору здійснив поставку товару відповідачу за видатковими накладними: № РН - 0001430 від 20.04.2011р., № РН - 0001449 від 21.04.2011р., № РН - 0001454 від 22.04.2011р., № РН - 0001483 від 23.04.2011р., № РН - 0001486 від 26.04.2011р., № РН - 0001513 від 28.04.2011р., № РН - 0001532 від 29.04.2011р., № РН - 0001543 від 30.04.2011р., № РН - 0001558 від 03.01.2011р., № РН - 0001578 від 04.05.2011р., № РН - 0001601 від 05.05.2011р., № РН - 0001622 від 06.05.2011р., № РН - 0001706 від 13.05.2011р., № РН - 0001744 від 17.05.2011р., № РН - 0002030 від 08.06.2011р., № РН - 0002154 від 16.06.2011р., № РН - 0002196 від 20.06.2011р., № РН - 0002262 від 24.06.2011р., якими сторони, керуючись п. 1.1 договору, передбачили найменування товару та його асортимент, всього позивачем була здійснена поставка товару загальною вартістю 78242грн.00коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач свої зобов’язання за договором щодо повного та своєчасного розрахунку за продукцію в обумовлений п.2.4 договору строк, внаслідок чого сума заборгованості в розмірі 75500грн.00коп. не погашена, що і стало підставою для звернення до суду із позовом за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 75500грн.00коп., у зв’язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 2 від 01.09.2010р., що стало підставою для нарахування 3% річних в сумі 1035грн.81коп.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Зазначений договір поставки був укладений на підставі державного замовлення.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 2 від 01.09.2010р. у позивача виник обов’язок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його.
Як зазначалось, позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару за вищезазначеними видатковими накладними, всього позивачем за спірними накладними був поставлений товар загальною вартістю 78242грн.00коп.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 2 від 01.09.2010р. суд робить виходячи з того, що як і передбачили сторони умовами договору, а саме п. 1.1 договору, товар, його найменування, асортимент та кількість сторони визначили видатковими накладними, за якими була здійснена поставка товару. У спірних накладних у якості підстави продажу зазначений саме договір № 2 від 01.09.2010р., за винятком накладних № РН – 0001706 від 13.05.2011р., № РН – 0001744 від 17.05.2011р., № РН – 0002154 від 16.06.2011р., № РН – 0002262 від 24.06.2011р., які містять посилання на договір № 111010 від 11.10.2010р.
Однак позивач у письмових поясненнях № 271 від 05.12.2011р. за підписом керівника та головного бухгалтера зазначив, що посилання в видаткових накладних № РН – 0001706 від 13.05.2011р., № РН – 0001744 від 17.05.2011р., № РН – 0002154 від 16.06.2011р., № РН – 0002262 від 24.06.2011р. на договір № 111010 від 11.10.2010р. є помилкою, що викликана збоєм в роботі бухгалтерської програми „1С бухгалтерія”, відвантаження товару за вищезазначеними накладними здійснювалось саме за договором № 2 від 01.09.2010р.
Поясненнями № 269 від 05.12.2011р. за підписом керівника та головного бухгалтера позивач повідомив, що між позивачем та відповідачем існували господарські правовідносини лише в межах договору № 2 від 01.09.2010р., інших договірних або позадоговірних відносин в зазначений проміжок часу між сторонами не існувало.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом та відбитком печатки підприємства відповідача в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов’язань з поставки Товару.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 2 від 01.09.2010р.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 78242грн.00коп., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається із умов договору, сторони п. 2.4 договору передбачили, що оплата поставляє мого товару здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту прийняття покупцем товару.
Враховуючи, що остання партія товару за видатковою накладною № РН - 0002262 була поставлена та відповідно отримана відповідачем ще 24.06.2011р., то з урахуванням вимог п. 2.4 договору щодо строків здійснення остаточних розрахунків за товар, строк оплати вартості товару, отриманого по всім накладним на момент звернення позивача до суду з позовними вимогами вже наступив та почалося прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання.
Як вбачається з акту звірки розрахунків, складеного позивачем та надісланого відповідачу 24.11.2011р., про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція та опис вкладення, протягом договірних відносин з 01.09.2010р. по 22.11.2011р. позивачем була здійснена поставка товару на загальну суму 496098грн.20коп., при цьому сплачена відповідачем сума у загальному розмірі 420598грн.20коп., внаслідок чого станом на 22.11.2011р. виникла заборгованість у розмірі 75500грн.00коп.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, а саме, акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2010р. по 16.12.2011р., банківського реєстру розрахункових документів за період з 01.09.2010р. по 11.11.2011р., відповідачем перераховано на рахунок позивача останні платежі здійснені 18.07.2011р. на суму 2000грн.00коп., 27.07.2011р. на суму 2148грн.00коп., 02.09.2011р. на суму 1000грн.00коп. та 09.09.2011р. на суму 500грн.00коп.
З огляду на довготривалі господарські відносини між сторонами, враховуючи те, що відповідачем здійснювалися платежі без посилань конкретні видаткові накладні, здійснені платежі позивачем зараховувались за принципом черговості погашення дебіторської заборгованості, внаслідок чого в рахунок погашення спірної накладної № РН – 0001430 від 20.04.2011р. була врахована лише сума в розмірі 2742грн.00коп., інші заявлені у позові спірні накладні відповідно до бухгалтерського обліку позивача залишилися непогашеними. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 75500грн.00коп.
Викладене підтверджується довідкою вих. 290 від 22.12.2011р. ТОВ „Волноваський кукурудзяний завод” за підписом директора та головного бухгалтера.
Зазначена сума боргу підтверджується також двостороннім актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за липень 2011р., за яким сальдо на 31.07.2011р. складає 77000грн. (без врахування подальших платежів).
Доказів погашення боргу в сумі 75500грн.00коп. суду не представлені, у зв’язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 75500грн.00коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1035грн.81коп., нараховані по накладній № РН - 0001430 від 20.04.2011р. за період з 01.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001449 від 21.04.2011р. за період з 02.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001454 від 22.04.2011р. за період з 03.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001483 від 23.04.2011р. за період з 04.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001486 від 26.04.2011р. за період з 07.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001513 від 28.04.2011р. за період з 09.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001532 від 29.04.2011р. з 10.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001543 від 30.04.2011р. з 11.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001558 від 03.01.2011р. за період з 14.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001578 від 04.05.2011р. з 15.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001601 від 05.05.2011р. з 16.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001622 від 06.05.2011р. з 17.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001706 від 13.05.2011р. з 24.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0001744 від 17.05.2011р. з 28.05.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0002030 від 08.06.2011р. з 19.06.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0002154 від 16.06.2011р. з 27.06.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0002196 від 20.06.2011р. з 01.07.2011р. по 01.11.2011р., № РН - 0002262 від 24.06.2011р. за період з 05.07.2011р. по 01.11.2011р.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення 3% річних за заявлений позивачем період, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, встановив, що позивачем вірно був визначений момент настання права вимагати від відповідача оплати вартості отриманого товару; розмір 3% річних, нарахований за заявлені періоди не перевищує розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, у зв’язку з чим сума 3% річних у розмірі 1035грн.81коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Волноваський кукурудзяний завод”, Донецька обл, м. Волноваха до Товариства з обмеженою відповідальністю „Главпотребсоюз”, м. Донецьк про стягнення боргу в розмірі 75500грн.00коп. та 3% річних у розмірі 1035грн.81коп. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Главпотребсоюз” (юридична адреса: 83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, будинок 4”А”, код ЄДРПОУ 37134537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Волноваський кукурудзяний завод” (юридична адреса: 85700, Донецька обл., Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевцової, 2А, код ЄДРПОУ 31546971) суму основного боргу в розмірі 75500грн.00коп. та 3% річних у розмірі 1035грн.81коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1530грн.72коп.
У судовому засіданні 22.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Макарова Ю.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >