РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2012 р. Справа №22/5025/1702/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Бригинець Л.М. ,
судді Щепанська Г.А.
при секретарі Головченко Д.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача (апелянт) - ОСОБА_1 (дов. №081/2076 від 10.11.10 р.)
третьої особи 1. - не з'явився
третьої особи 2. - не з'явився
третьої особи 3. - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Новатор" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 року у справі №22/5025/1702/11
Позивач: Приватне підприємство "Літнівці"
Відповідач: Державне підприємство "Новатор"
Треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Товарна біржа "Подільська", м.Хмельницький
2. ПП "Рекреаційний центр "Над ставом"", м.Хмельницький
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лобі", м.Хмельницький
про стягнення 324 197,06 грн. з яких 297 984,70 - основний борг, 6 000,05 грн. - 3% річних, 20 212,31 грн. - інфляційні втрати
Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області №22/5025/1702/11 від 12.12.2011 року (суддя Заверуха С.В.) позов задоволено частково та стягнуто з державного підприємства "Новатор" м.Хмельницький на користь приватного підприємства "Літнівці" м.Хмельницький 280 105,61 грн. - основного боргу, 3 177,09 грн. - три проценти річних, 2 832,83 грн. - витрат по оплаті державного мита та 206,19 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Хмельницької області мотивоване тим, що відповідач проводив реалізацію майна за відсутності правовстановлюючих документів. Також судом враховано відсутність укладеного між сторонами нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу з вини відповідача та як наслідок цього не набуття позивачем права власності на майно - човнову станцію загальною площею 530,6 кв.м..
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Новатор" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт посилається на те, що господарським судом першої інстанції було допущено порушення щодо порядку залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору. Також апелянт зазначає, що у рішенні Хмельницької районної ради народних депутатів від 20.10.1997 року №256-б зафіксована купівля відповідачем господарських будівель, у самим рішенням відводилась земельна ділянка за рахунок непридатних земель для організації зони відпочинку та пляжу. А також на те, що судом не прийнято до уваги клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті пов'язаної справи №14/1830-10.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №22/5025/1702/11 від 03.01.2012 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Новатор" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 року у справі №22/5025/1702/11.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №22/5025/1702/11 від 23.01.2012 року відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Щепанська Г.А..
Приватним підприємством "Літнівці" подано суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Окрім того, у своєму відзиві Приватне підприємство "Літнівці" просить апеляційний господарський суд скасувати рішення місцевого господарського суду частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу - 297 984, 70 грн..
Представники позивача та третіх осіб в судове засідання 23.10.2011 року не з'явились. Відзивів на апеляційну скаргу від третіх осіб не надходило. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. Судова колегія вважає, що неявка представників та неподання відзивів не перешкоджатиме перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 року у справі №22/5025/1702/11.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представника скаржника, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №01/5-1-748 від 25.07.2007 року Фонд Державного майна України погодив відчуження шляхом продажу нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП "Новатор", в тому числі човнової станції 2006 року побудови, загальною площею 530,6 кв.м., яка розташована за адресою: м.Хмельницький, вул.Молодіжна, 47. Продаж вищезазначеного майна здійснюється на конкурентних засадах, а саме виключно на аукціоні відповідно до норм та вимог, встановлених порядком відчуження об'єктів державної власності.
Згідно п.1.1 статуту Державного підприємства "Новатор", останнє засноване на державній власності шляхом перейменування державного підприємства "Хмельницький радіотехнічний завод".
Наказом Міністерства промислової політики України №718 від 19.12.2007 року керівнику підприємства ДП "Новатор" наказано здійснити продаж державного майна шляхом аукціону.
26.11.2007 року між ДП "Новатор", товарною біржею "Подільська" та брокерською конторою товариством з обмеженою відповідальністю "Лобі" було укладено договір, в якому ДП "Новатор" доручило БК ТОВ "Лобі", продати на товарній біржі "Подільська" майно, що належало ДП "Новатор", зокрема, човну станцію, загальною площею 530,6 кв.м., що складається з адмінбудинку загальною площею 414,1 кв.м., будівля котельної загальною площею 78,2 кв.м., будівля трансформаторної підстанції загальною площею 38,3 кв.м. та знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Молодіжна, 47.
Сума витрат біржі становить 1% від суми реалізованого майна, а винагорода брокера становить 5% від суми реалізованого майна (п. 4.2 та 4.3 договору).
Згідно з актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000003 виконавець ТОВ "Лобі" здав, а замовник ДП "Новатор" прийняв роботи на загальну суму 14 899,24 грн..
Відповідно до акту здачі-прийняття робіт №ОУ-00827 виконавець товарна біржа "Подільська" здав, а замовник ДП "Новатор" прийняв роботи на загальну суму 2 979,85 грн.
11.02.2008 року, позивач взяв участь в біржових торгах (аукціоні), які проводила товарна біржа "Подільська" м.Хмельницький, з метою придбання нерухомого майна, а саме: човну станцію, загальною площею 530,6 кв.м., що складається з адмінбудинку загальною площею 414,1 кв.м., будівля котельної загальною площею 78,2 кв.м., будівля трансформаторної підстанції загальною площею 38,3 кв.м. та знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Молодіжна, 47.
Для цього, позивачем було внесено на розрахунковий рахунок біржі гарантований внесок в розмірі 10 % (десять) відсотків від стартової вартості майна - 22 921,90 грн., про що свідчить квитанція №58/104 від 26.12.2007 року.
Місцевим господарським судом встановлено, що за результатами проведених торгів (аукціону) ПП "Літнівці" м.Хмельницький стало їх переможцем, що підтверджується протоколом №1 проведення біржових торгів (аукціону) на товарній біржі "Подільська" від 11 02.2008 року.
Остаточна ціна продажу майна становила 297 984,70 грн..
Згідно вимог вказаних в протоколі, позивач зобов'язаний був на протязі 10 днів внести на поточний рахунок товарної біржі "Подільська" кошти за придбане майно. З метою виконання даних вимог, позивачем було внесено повну суму за придбане майно на вказаний рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжних доручень від 12.02.2008 року №2 на суму 90 000 грн., від 13.02.2008 року №3 на суму 110 000 грн., від 14.02.2008 року №4 на суму 70 065 грн. та від 19.02.2008 року № 5 на суму 4 997,80 грн. позивач перерахував Товарній біржі "Подільська" кошти на загальну суму 275 062,80 грн. При цьому в платіжних дорученнях вказано призначення платежу - за човну станцію площею 530,6 кв.м. ДП "Новатор" згідно протоколу №1 від 11.02.2008 року.
Квитанціями від 14.02.2008 року Товарна біржа "Подільська" перерахувала 14 899,24 грн. - ТОВ "Лобі" та 280 105,62 грн. - ДП "Новатор", з призначенням платежу за реалізацію човної станції загальною площею 530,6 кв.м. по вул.Молодіжна, 47 згідно протоколу №1 від 11.02.2008 року.
Актом приймання передачі приміщення від 18.04.2008 року продавець-відповідач передав покупцю - позивачу, човну станцію загальною площею 530,6 кв.м. яка знаходиться за адресою м.Хмельницький вул.Молодіжна 47. Згідно акту, приміщення придатне до користування та зазначене вище майно позивач придбав на біржових торгах і став власником відповідно до рішення господарського суду у справі №18/1494 від 18.03.2008 року.
Рішенням господарського суду Хмельницької області по справі №12/18/1494 від 29.09.2010 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 року відмовлено у задоволені позову приватного підприємства "Літнівці" м.Хмельницький до Державного підприємства "Новатор", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Хмельницьке бюро технічної інвентаризації м. Хмельницький про визнання права власності на човнову станцію загальною площею 530,6кв.м, що складається з адмінбудинку заг. площею 414,1кв.м, будівлю котельні заг. площею 78,2кв.м., будівлю трансформаторної підстанції заг. площею 38,3кв.м. та знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 47.
Листом №9 від 29.04.2011 року позивач просив відповідача повернути кошти в сумі 297 984,70 грн..
При винесенні оскаржуваного рішення, господарський суд Хмельницької області виходив з наступного.
Згідно ч.3 ст.1 Закону України "Про товарну біржу" діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.
Згідно п.1 ст.16 даного Закону брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.
Згідно п.12.1 правил біржової торгівлі товарної біржі "Подільська" затвердженого загальними зборами членів товарної біржі "Подільська" протоколом від 22.01.2008 року для забезпечення надійності розрахунків, покупець вносить гарантійний внесок, у розмірі, що встановлюється дирекцією біржі.
У випадку відмови продавця від укладення біржового контракту (договору купівлі-продажу) продавець зобов'язаний повернути покупцю повну вартість оплаченого покупцем майна. Отримана винагорода біржі та брокера за надання послуг продавцю пов'язаний з організацією та проведення торгів, продавцю не повертається (п.12.3 правил).
Якщо на біржових торгах здійснюється продаж нерухомого майна, біржовий контракт не укладається. Покупець та продавець зобов'язані укласти договір купівлі-продажу в письмовій формі. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У разі відмови продавця укласти та підписати договір купівлі-продажу з покупцем, продавець зобов'язаний повернути покупцю повну вартість оплаченого покупцем майна. Отримана винагорода біржі та брокера за надання послуг продавцю пов'язаний з організацією та проведення торгів, продавцю не повертається (п. 10.2 договору).
Згідно п. 45 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку відчуження об’єктів державної власності" затверджений протокол є підставою для укладення протягом 10 днів договору купівлі-продажу між переможцем аукціону та суб'єктом господарювання.
Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів до банківської установи як оплати за придбане майно. Суб'єкт господарювання здійснює у встановленому порядку передачу майна покупцю тільки після сплати ним коштів у повному обсязі за придбане майно шляхом укладення акта приймання-передачі (п.46 вказаної постанови).
Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.09.2010 року по справі №12/18/1494, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 року встановлено, що у продавця ДП "Новатор" відсутні правовстановлюючі документи на продане ним майно, яке би могло свідчити, що воно належить йому на праві власності, а також встановлено, що договір між сторонами не укладався, оскільки відповідач відмовив позивачу в укладенні даного договору.
Факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч.2 ст. 35 ГПК України).
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Виходячи із змісту ст.1212 ЦК України особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи підставу позову визначену позивачем, відсутні будь-які підстави повернення коштів в сумі 17 879,09 грн. (14 899,24 грн. винагорода брокера + 2 979,85 грн. сума витрат біржі), оскільки судом встановлено, що вказані кошти ДП "Новатор" не отримані (не набуті та не збережені останнім), зважаючи на те, що дані кошти товарною біржою "Подільська" взагалі не перераховувались відповідачу, а утримались третіми особами (біржі та брокера) як винагорода та витрати за послуги по продажу майна (п.4.1 договору на реалізацію майна). При цьому приймається до уваги погодження сторонами правил біржової торгівлі ТБ "Подільська", в тому числі погодження позивачем наслідків відмови відповідача від укладення договору купівлі-продажу (п. 10.2 та 12.3 правил).
А тому місцевим господарським судом було правомірно відмовлено позивачу в задоволенні стягнення з відповідача коштів в сумі 17 879,09 грн..
Крім того, судом встановлено, що кошти в сумі 280 105,61 грн. (297 984,70 грн. ціна продажу майна визначена протоколом - 14 899,24 грн. винагорода брокера - 2 979,85 грн. сума витрат біржі) 14.02.2008 року перераховані товарною біржою "Подільська" на рахунок ДП "Новатор" з призначенням платежу - за реалізацію човної станції заг. площею 530,6 кв.м. згідно протоколу №1 від 11.02.2008 року.
Під час проведення аукціону продавець (в особі ліцитатора) та учасники аукціону у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об’єкту.
Право на придбання об’єкту реалізується шляхом укладення відповідного договору.
Проте, згідно з наявними матеріалами справи, а саме рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2010 року по справі №12/18/1494, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 року; листа відповідача за лютий 2008 року, заперечення на позовну заяву та змісту самої позовної заяви вбачається, що нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості між сторонами не укладалося.
Таким чином, враховуючи норми ст. 657 п.3 ст. 334 ЦК України, позивач не набув право власності на об'єкт який був предметом біржових торгів 11 лютого 2008 року. При цьому враховано, що постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2010 року по справі №18/1494 скасовано рішення господарського суду Хмельницької області яким визнано право власності позивача на човну станцію загальною площею 530,6 кв.м., проте відповідно до ч.2 п. 1 ст. 1212 ЦК України особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, ні якій воно було набуте згодом відпала.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.09.2010 року по справі №12/18/1494 також встановлено факт намір продажу ДП "Новатор" майна (човної станції заг. площею 530,6 кв.м.) за відсутності правовстановлюючих документів, однак лише власник майна набуває право продажу даного товару (ст. 658 ЦК України).
Підписавши договір на реалізацію майна від 26.11.2007 року відповідач погодився на реалізацію майна згідно з правилами біржової торгівлі ТБ "Подільська", в тому числі з п.10.2 та 12.3 правил, щодо обов'язку відповідача укласти договір в письмовій формі, та у разі відмови повернення позивачу вартості оплаченого покупцем майна.
За таких обставин, в зв'язку з недодержанням сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, останній є нікчемним (ст.220 ЦК України), та зважаючи, що суд може застосувати наслідки недійсності правочину з власної ініціативи (ч.2 п.5 ст.216 ЦК України), є правомірним посилання позивача на ст.1212 ЦК України в частині стягнення 280 105,61 грн., оскільки положення даної статті застосовуються також до вимог щодо повернення виконаного за недійсним правочином.
Відповідні приписи частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене в сукупності, зважаючи на встановлений судом факт щодо реалізації відповідачем майна за відсутності правовстановлюючих документів (факт встановлено рішенням від 29.09.2010 року по справі №12/18/1494) та враховуючи відсутність укладеного між сторонами нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу з вини відповідача та як наслідок цього не набуття позивачем права власності на майно - човну станцію заг. площею 530,6 кв.м., позовні вимоги в частині стягнення 280105,61 грн. набутих без достатньої правової підстави підтвердженні належними та допустимими доказами, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному об'ємі.
Також господарським судом першої інстанції правомірно задоволено до стягнення 3177,09 грн. 3 % річних враховуючи наступне.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Згідно з вимогами ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до поштової квитанції від 29.04.2011 року вбачається направлення позивачем відповідачу претензії про повернення безпідставно отриманих коштів рекомендованою кореспонденцією. Отже, враховуючи нормативи, дана претензія мала бути отримана відповідачем протягом 4-ьох днів - до 04.05.2011 року. Таким чином, з огляду на ст.530 ЦК України, з 12.05.2011 року у позивача виникло право примусового стягнення безпідставно отриманих коштів, що спростовує позицію позивача в частині обов'язку відповідача повернути кошти з часу прийняття постанови Рівненського апеляційного господарського суду по справі №12/18/1494 від 25.01.2011 року, оскільки спір про визнання права власності на майно жодним чином не свідчить про виникнення зобов'язання, щодо повернення коштів перерахованих за дане майно.
На підставі викладеного, зважаючи на стягнення суми основного боргу в розмірі 280 105,61 грн., та враховуючи визначений позивачем період нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних, правомірним є нарахування 3 % річних за період з 12.05.2011 року по 26.09.2011 року в сумі 3 177,09 грн., які підлягають стягненню з відповідача. А також інфляційні втрати з травня по серпень 2011 року, проте зважаючи на наявність в липні та серпні 2011 року деінфляції, інфляційні втрати за даний період не стягуються.
У позові в частині стягнення 2 822,96 грн. 3 % річних та 20 212,31 грн. інфляційних втрат відмовити, в зв'язку з тим що останні заявлені безпідставно.
А тому, клопотання позивача про скасування рішення місцевого господарського суду частково та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу - 297 984, 70 грн. задоволенню не підлягає.
Твердження апелянта на порушення місцевим господарським судом порядку залучення третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору спростовується матеріалами справи, а тому не може бути прийняте до уваги колегією суддів.
Посилання скаржника на те, що судом безпідставно не прийнято до уваги клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті пов'язаної справи №14/1830-10, не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом до уваги, оскільки ухвалою господарського суду Хмельницької області №22/5025/1702/11 від 18.10.2011 року в задоволенні даного клопотання відмовлено з огляду на необґрунтованість відповідачем заявленого клопотання, зокрема, щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення господарської справи №14/1830-10. При цьому місцевий господарський суд звернув увагу на те, що предметом розгляду даної справи є стягнення боргу, який, на думку позивача виник не з відносин договору купівлі-продажу від 05.05.2009 року, укладеного між відповідачами по справі №14/1830-10. Також навіть у разі визнання за відповідачем права господарського відання щодо приміщення по вул. Молодіжна, 47 у м.Хмельницькому, останнє ніяким чином не пов'язано з розглядом справи 22/5025/1702/11, оскільки кошти в сумі 297984,70 грн. позивач вважає безпідставно перерахованими, посилаючись при цьому на ст.1212 ЦК України.
Дана ухвала господарського суду першої інстанції не оскаржувалась та набрала законної сили.
А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 року у справі №22/5025/1702/11 відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 року у справі №22/5025/1702/11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Новатор" на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 року у справі №22/5025/1702/11 - залишити без задоволення.
2. Справу №22/5025/1702/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Бригинець Л.М.
Суддя Щепанська Г.А.
01-12/998/12 998/12