ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2012 р.                                                            Справа № 5023/10644/11

вх. № 10644/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-62юр/5484 від 18.07.2011 р.;

відповідача 1. - ОСОБА_2, довіреність № 2 від 03.01.2012 р.;

відповідача 2. - ОСОБА_3; 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків ,  

9 Гарнізонного будинку офіцерів, м. Харків    

3-я особа < Текст > 

про стягнення 1981,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з  Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків, 1895,20 грн. заборгованості за спожиту електроенергію (що складається з тарифної складової 1579,33 грн. та ПДВ в розмірі 20% в сумі 315,87 грн.), 41,85 грн. пені, 29,80 грн. інфляційних витрат, 14,64 грн. 3 % річних та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач 1 в порушення умов договору № 05-8549 від 25.07.2004 р. та додаткових угод до нього від 01.01.2010 р., від 28.01.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 грудня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23 січня 2012 року.

23 січня 2012 року відповідач 1. надав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив суд зменшити розмір пені на 90% та у разі винесення позитивного рішення по справі просив надати можливість користуватись захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного Кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 23.01.2012 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача 1. проти позовних вимог не заперечував.

Представник відповідача 2. проти позовних вимог не заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

                    Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

25 липня 2004 року між  Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та 9 Гарнізонним будинком офіцерів, м. Харків (відповідач 2.) був укладений договір про постачання електричної енергії № 05-8549, пролонгований відповідно до п. 9.11 на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Під час дії вказаного договору між позивачем, відповідачем 2. та  Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (відповідач 1.) були укладені додаткові угоди від 01.01.2010 р., 28.01.2011 р., якими сторони змінили в п. 4.2 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "споживач" на "платник".

Умовами договору позивач (постачальник) зобов’язався постачати відповідачеві 2. (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.2.2. договору. Відповідач 1., в свою чергу, зобов’язався згідно “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив  відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач 1., в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач 1. порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд визнає вимогу позивача про стягнення 1579,33 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану  вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 315,87 грн.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення 315,87 грн. заборгованості по податку на додану  вартість на електричну енергію обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі  ст.599  ЦК України зобов’язання  припиняється   виконанням, проведеним  належним  чином, а у відповідності до  ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити   суму  боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3%  річних та інфляційних, тому  вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 29,80 грн. та  3% річних в сумі 14,64 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідачу 1. нарахована пеня,  яка складає 41,85 грн.

Відповідач 1. надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим та зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов’язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань” та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути у розмірі 4,18 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 37,67 грн. пені - відмовити.

Окрім того, відповідач просить суд при винесенні рішення вказати в ньому про можливість користування захищеними видатками Бюджетного Кодексу України, відповідно до ст.55, посилаючись на те, що працівники та військовослужбовці КЕВ гарантовано, у строки, передбачені законодавством, будуть отримувати заробітну плату та грошове забезпечення.

Відповідно до ст.55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися  при  здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату та інші, відповідно до вищезазначеної статті.

За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі  ст.ст 11, 526, 599, 625 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 233 ГК України, керуючись ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84  ГПК України, -     

  < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р № 352212006000219 ГУДКУ в Х/О, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)

- на пр 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 - 1895,20 грн. заборгованості за спожиту електроенергію (що складається з тарифної складової 1579,33 грн. та ПДВ в розмірі 20% в сумі 315,87 грн.),

на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 - 4, 18 грн. пені, 29,80 грн. інфляційних витрат, 14,64 грн. 3 % річних та 1384,66 грн. судового збору.

В стягненні 37,67 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

При виконанні рішення суду надати можливість Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова здійснювати видатки по захищеним статтям бюджету, а саме: виплата заробітної плати та грошового утримання працівників та військовослужбовців Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Смірнова О.В.

Повний текст Рішення складено 26 січня  2012 року.