. 01 лютого 2012 р.  

С П Р А В А № 2-322/12

            Номер рядка стат.звіту –33

                                                                            Код суду –0707

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 року                                                                                   м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ  СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі : головуючого - судді                     ФЕЄР І.С.

             при секретарі                                 БОЛДИЖАР О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 1 517 грн. матеріальної шкоди та 201 грн. судового збору,-

В С Т А Н О В И В :

13 грудня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення 1 517 грн. матеріальної шкоди та 201 грн. судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, 01 лютого 2012 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути без її участі та участі позивача. Позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та у разі неявки у судове засідання відповідача винести по справі заочне рішення. Суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст.169 ч. 4 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши письмові докази наявні у матеріалах цивільної справи та інвентарної справи №5859/7168 суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до довідки виданої 23 квітня 2003 року Мукачівським міжрегіональним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за №1594 ОСОБА_1 зареєстрована та є власником квартири АДРЕСА_1, про що також свідчить довідка Житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №5 від 25 листопада 2011 року за №4129 (а.с. 6, 11).

Із довідки виданої 25 листопада 2011 року Житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством №5 за №4130 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Актами комісії від 10 листопада 2010 року та 08 листопада 2011 року стверджується, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося 09 листопада 2010 року з ванної кімнати ОСОБА_2, що розташована у АДРЕСА_1 у зв»язку з халатним відношенням останньої до водозапірної арматури (кранів) (а.с. 9, 12).

-2-

Із кошторису з розрахунком договірної ціни від 10 листопада 2011 року вбачається, що вартість ремонтних робіт квартири АДРЕСА_1 становить –1 517 грн., що також стверджується висновком приватного підприємця ОСОБА_4 від 10 листопада 2011 року (а.с. 13-14, 15, 22).

Згідно ст. 1166 ч. 1, ч. 2 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди»зі змінами та доповненнями внесеними постановами Пленуму Верховного суду України від 08 липня 1994 року №7, 30 вересня 1994 року №11, 25 травня 1998 року №15 та 24 жовтня 2003 року за №9, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний  зв»язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як вбачається із матеріалів справи та інвентарної справи №5859/7168, відповідач ОСОБА_2 внаслідок халатного відношення до запірної арматури (кранів), спричинила позивачу ОСОБА_1 матеріальні збитки, що виразилися у залитті належної останній квартири АДРЕСА_1 та які згідно кошторису з розрахунком договірної ціни від 10 листопада 2011 року і висновку приватного підприємця ОСОБА_4 від 10 листопада 1011 року оцінюються на суму 1 517 грн.. Враховуючи те, що відповідач в суд не з»явилася та згідно до вимог ст. 60 ЦПК України не подала до суду доказів щодо своєї непричетності до залиття квартири позивача, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що в даному випадку становить 201 грн. судового збору (а.с. 1, 2).

Відповідно до ст. 169 ч.4 ЦПК України, суд вирішує справу на  підставі  наявних у ній  даних  чи доказів і постановляє заочне рішення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 169, 208, 209, 212-218, 224-232 ЦПК України, ст. 1166  ЦК України, ст. 2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди»зі змінами та доповненнями внесеними постановами Пленуму Верховного суду України від 08 липня 1994 року №7, 30 вересня 1994 року №11, 25 травня 1998 року №15 та 24 жовтня 2003 року за №9, суд заочно,-

Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 -  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1 –1 517 (одну тисячу п»ятсот сімнадцять) грн. матеріальної шкоди спричиненої в результаті залиття квартири.

-3-

Стягнути з ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1 –201 (двісті одну) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

          Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                                І.С.ФЕЄР