Справа 1-НП-2/07
ПОСТАНОВА
31 серпня 2007 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого Гулак НА.
при секретарі Сокульській О.В., Базюку Ю.П.
з участю прокурора Романової Н.Л.
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу про застосування примусових заходів виховного характеру відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомир, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, навчається в ЖАДК, не судимого, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. ст. 125 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Житомир, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_2, навчається в ЖАДК, не судимого, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. ст. 27 ч. 5, 125 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19.09.2003 року близько 19 години перебували у дворі приватного будинку АДРЕСА_1, де на грунті неприязнених відносин, які мали місце між ОСОБА_1 та його батьком, потерпілим ОСОБА_4, виник конфлікт, в якій втрутилася мати ОСОБА_1 - ОСОБА_5.
Під час конфлікту ОСОБА_1 наніс потерпілому металевим предметом по нозі 6 ударів, а ОСОБА_3 в цей час тримав потерпілого. В результаті нанесення удару потерпшому були заподіяні умисні тілесні ушкодження у вигляді масивного синця на правій нозі, що відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.
Свою вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. ст. 125 ч. 2 КК України ОСОБА_1 не визнав та показав, що 19.09.2003 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 знаходилися в подвір'ї та ремонтували велосипед. Мати знаходилася у будинку. В цей час прийшов батько, потерпілий ОСОБА_4, який спочатку виніс якісь речі з гаража, а потім почав ломиком відкривати двері приміщення на другому поверсі на гаражем. Він просив не ламати двері, оскільки батько це робив часто, на їх розмову вийшла з будинку мати, між якою та батьком виник конфлікт, батько замахнувся на матір ломиком, він його відібрав, а потім почали боротися, ОСОБА_3 на його прохання відтягував батька від нього, потерпілого не бив, тілесних ушкоджень йому не спричиняв.
ОСОБА_3 свою вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. ст. 27 ч. 5, 125 ч. 2 КК України не визнав та показав, що 19.09.2003 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_1 знаходилися в подвір'ї та ремонтували велосипед. Мати товариша знаходилася у будинку. В цей час прийшов батько товариша, потерпілий ОСОБА_4, який спочатку виніс якісь речі з гаража, а потім почав ломиком відкривати двері приміщення на другому поверсі над гаражем. Товариш просив не ламати двері, так як їх розмова була голосною, то вийшла з будинку ОСОБА_5., між якою та потерпшим виник конфлікт, потерпілий замахнувся на ОСОБА_5 ломиком, товариш почав відбирати його, вони впали на город, товариш покликав його на допомогу і він на його прохання відтягував потерпшого від нього, потерпшого не бив, тілесних ушкоджень йому не спричиняв.
Вина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повністю підтверджується показами потерпшого ОСОБА_4, оголошеними показами свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , висновком судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень на нозі (а.с. 92). Відповідно до вироку Богунського районного суду м. Житомира від 17.01.2005 року ОСОБА_5. визнана винною у вчиненні злочину, передбаченому ст. ст. 304, 27 ч. 4, 125 ч. П КК України, тобто за втягнення неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у злочинну діяльність та пособництві у заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину ОСОБА_1, який не досяг віку кримінальної відповідальності, у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України та вину ОСОБА_3 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. ст. 27 ч. 5, 125 ч. 2 КК України доведеною повністю.
На момент скоєння злочину - 19.09.2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не досягли віку, з якого можлива кримінальні відповідальність, тобто мали вік 15 років, що підтверджується відповідними документами (а.с. 340, 359), а кримінальна відповідальність настає відповідно до ст. 22 КК України при скоєнні вказаних злочинів лише з 16-річного віку. На день розгляду справи в суді ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виповнилося 19 років, а тому застосувати до них примусові заходи виховного характеру неможливо.
Керуючись ст. ст. 97 ч. П, 105 КК України, ст. ст. 7-3, 447 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України та ОСОБА_3 винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. ст. 27 ч. 5, 125 ч. 2 КК України.
Відмовити у застосуванні примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зв'язку з досягненням повноліття.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомир протягом 7 діб з дня проголошення.