Судове рішення #2076880
Справа 1-НП-2/07

Справа 1-НП-2/07

ПОСТАНОВА

31 серпня 2007 року                                                                                             м.  Житомир

Богунський районний суд м.  Житомира в складі:

головуючого                                   Гулак НА.

при секретарі                                  Сокульській О.В.,  Базюку Ю.П.

з участю прокурора   Романової Н.Л.

адвоката                                          ОСОБА_2

розглянувши   у   відкритому  судовому  засіданні   в   м.    Житомирі   справу   про   застосування примусових заходів виховного характеру відносно

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м.  Житомир,  громадянина України,  проживаючого АДРЕСА_1,  навчається в ЖАДК,  не судимого,  за вчинення суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого  ст.  ст.  125 ч. 2 КК України,  -

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2,      уродженця    м.      Житомир,      громадянина    України,  проживаючого   АДРЕСА_2,  навчається в ЖАДК,  не судимого,  за вчинення суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого  ст.  ст.  27 ч. 5,  125 ч. 2 КК України,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19.09.2003 року близько 19 години перебували у дворі приватного будинку АДРЕСА_1,  де на грунті неприязнених відносин,  які мали місце між ОСОБА_1 та його батьком,  потерпілим ОСОБА_4,  виник конфлікт,  в якій втрутилася мати ОСОБА_1 - ОСОБА_5.

Під час конфлікту ОСОБА_1 наніс потерпілому металевим предметом по нозі 6 ударів,  а ОСОБА_3 в цей час тримав потерпілого. В результаті нанесення удару потерпшому були заподіяні умисні тілесні ушкодження у вигляді масивного синця на правій нозі,  що відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

Свою вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого  ст.  ст.  125 ч. 2 КК України ОСОБА_1 не визнав та показав,  що 19.09.2003 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 знаходилися в подвір'ї та ремонтували велосипед. Мати знаходилася у будинку. В цей час прийшов батько,  потерпілий ОСОБА_4,  який спочатку виніс якісь речі з гаража,  а потім почав ломиком відкривати двері приміщення на другому поверсі на гаражем.  Він просив не ламати двері,  оскільки батько це робив часто,  на їх розмову вийшла з будинку мати,  між якою та батьком виник конфлікт,  батько замахнувся на матір ломиком,  він його відібрав,  а потім почали боротися,  ОСОБА_3 на його прохання відтягував батька від нього,  потерпілого не бив,  тілесних ушкоджень йому не спричиняв.

ОСОБА_3 свою вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого  ст.  ст.  27 ч. 5,  125 ч. 2 КК України не визнав та показав,  що 19.09.2003 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_1 знаходилися в подвір'ї та ремонтували велосипед. Мати товариша знаходилася у будинку. В цей час прийшов батько товариша,  потерпілий ОСОБА_4,  який спочатку виніс якісь речі з гаража,  а потім почав ломиком відкривати двері приміщення на другому поверсі над гаражем.  Товариш просив не ламати двері,  так як їх розмова була голосною,  то вийшла з будинку ОСОБА_5.,  між якою та потерпшим виник конфлікт,  потерпілий замахнувся на ОСОБА_5 ломиком,  товариш почав відбирати його,  вони впали на город,  товариш покликав його на допомогу і він на його прохання відтягував потерпшого від нього,  потерпшого не бив,  тілесних ушкоджень йому не спричиняв.

 

Вина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повністю підтверджується показами потерпшого ОСОБА_4,  оголошеними показами свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ,  висновком судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень на нозі (а.с.  92). Відповідно до вироку Богунського районного суду м.  Житомира від 17.01.2005 року ОСОБА_5. визнана винною у вчиненні злочину,  передбаченому  ст.  ст.  304,  27 ч. 4,  125 ч. П КК України,  тобто за втягнення неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у злочинну діяльність та пособництві у заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Оцінивши викладені докази в їх сукупності,  суд вважає вину ОСОБА_1,  який не досяг віку кримінальної відповідальності,  у вчиненні суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого  ст.  125 ч. 2 КК України та вину ОСОБА_3 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого  ст.  ст.  27 ч. 5, 125 ч. 2 КК України доведеною повністю.

На момент скоєння злочину - 19.09.2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не досягли віку,  з якого можлива кримінальні відповідальність,  тобто мали вік 15 років,  що підтверджується відповідними документами (а.с.  340,  359),  а кримінальна відповідальність настає відповідно до  ст.  22 КК України при скоєнні вказаних злочинів лише з 16-річного віку. На день розгляду справи в суді ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виповнилося 19 років,  а тому застосувати до них примусові заходи виховного характеру неможливо.

Керуючись  ст.  ст.  97 ч. П,  105 КК України,   ст.  ст.  7-3,  447 КПК України,  суд -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого  ст.  125 ч. 2 КК України та ОСОБА_3 винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого  ст.  ст.  27 ч. 5,  125 ч. 2 КК України.

Відмовити у застосуванні примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зв'язку з досягненням повноліття.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.  Житомир протягом 7 діб з дня проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація