Дата документу      Справа №  11-149/12

ІМЕНЕМ УКРАЇНИИ

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНИОГО СУДУ   ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

         у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2

місто Запоріжжя

18 січня 2012 року                                                                           №11-149

Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:

Бараненко Л.Я. - головуючої, Шпоньки В.П.- доповідача,  Яцуна С.Б.,

за участю прокурора Стоматової В.П., засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 22 листопада 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд  установив:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, раніше судимого:

21 серпня 2001 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ст.208, 42 КК України на 1 рік позбавлення волі;

17 березня 2010 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України на 3 місяця арешту, звільненого 13 жовтня 2010 року за відбуттям покарання, -

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі і звільненого на підставі статті 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків, передбачених п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 обрано підписку про невиїзд.

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2, не працюючого, раніше судимого:

10 лютого 2005 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі статей 75 і 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

13 квітня 2006 року тим же місцевим судом за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі статей 75 і 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, 13 лютого 2007 року постановою того ж суду направлений в місця позбавлення волі на 3 роки, 13 жовтня 2008 року постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області звільнений умовно-достроково на строк 1 рік 4 місяці 10 днів;

7 жовтня 2010 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки і покладенням обов’язків, передбачених пунктами 3,4 ч.1 ст.76 КК України, який не відбув це покарання, -

засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі статті 71 КК України, за сукупністю вироків,  остаточно на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання, із зарахуванням попереднього ув’язнення, засудженому обчислено з 25 травня 2011 року.

З засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стягнуто солідарно судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 255 гривень 12 копійок.

Питання про речові докази вирішені вироком відповідно до вимог статті 81 КПК України.

Згідно з вироком:

ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 групою осіб, на початку березня 2011 року, приблизно о 1200-1300 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в житловому будинку АДРЕСА_3 з дозволу ОСОБА_6, з яким вони разом вживали алкогольні напої, вчинили крадіжку чужого майна, а саме DVD-плеєру з пультом управління та кабелем, всього на суму 176 грн., яке належало ОСОБА_7

В апеляції на вирок  прокурор вважає, що судом призначено покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особам засудженим внаслідок м’якості. Просить вирок суду скасувати, постановити новий, яким ОСОБА_1 призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі, ОСОБА_2 –6 років позбавлення волі.

В запереченнях на апеляцію захисник засудженого ОСОБА_2 –адвокат ОСОБА_8, самі засуджені просять апеляцію прокурора залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:

прокурор не підтримала доводи апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції і просила вирок залишити в силі;

засуджені просять врахувати їх каяття у вчиненому злочині і залишити вирок щодо них в силі.

Перевіривши матеріали справи апеляційний суд, за крадіжку чужого майна на суму 176 грн. за встановлених обставин, не вбачає підстав вважати призначені покарання засудженим явно несправедливими внаслідок м’якості.

Збитки від злочину відшкодовані потерпілій.  

Засудженим_суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкціях статей Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за вчинені ними злочини, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, осіб винних та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Таким чином, засудженим_призначені покарання необхідні й достатні для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим, з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.373 КПК України вирок в частині солідарного стягнення із засуджених судових витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 255 грн. 12 коп. підлягає зміні, оскільки за виписами ч.2 ст.93 КПК України, такі витрати стягуються в дольовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись статями 362, 365, 366 КПК України,   апеляційний суд ухвалив:

апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 22 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 змінити:

судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 255 грн. 12 коп. стягнути із засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в дольовому порядку –по 127 грн. 56 коп.

В решті вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 22 листопада 2011 року залишити без зміни.

                                                       судді

Шпонька В.П.                                  Бараненко Л.Я.                                       Яцун С.Б.