Справа № 135/315/25

Провадження № 2/135/218/25

РІШЕННЯ

іменем України

27.05.2025                 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судових засідань Гончарової К.Ю., представника позивача – адвоката Анісімової А.М., представника відповідача – адвоката Патраманскього І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2025 року до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла позовна заява  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.02.2014 у справі №135/169/14-ц з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи з 28.01.2014 і до досягнення дитиною повноліття. На момент винесення вищезазначеного рішення, доньці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був 1 рік, та сьогодні дитині виповнилося 12 років, отже дитина потребує значно більшого матеріального забезпечення. На сьогодні зросли ціни на продукти харчування, комунальні послуги, одяг, взуття, канцелярські приналежності тощо.

Відповідач на момент винесення вищезазначеного рішення суду працював і отримував заробітні плату в розмірі 2800 грн., на сьогодні він працює за кордоном у Данії і отримує значно вищу заробітну плату. Отже, матеріальне становище відповідача покращилося.

Дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, отримані нею аліменти в розмірі 500 грн щомісячно недостатньо для забезпечення гармонійного розвитку дитини. На утриманні позивача перебуває ще одна неповнолітня дитина – син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи наведене, позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.02.2014 у справі №135/169/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 500 грн на 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької областівід 13.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Відповідачу ОСОБА_2 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі з цивільним позовом і долученими до нього матеріалами надсилалася відповідачу ОСОБА_2 за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , проте поштові відправлення повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Одночасно з цим, 24.05.2025 до суду прибув представник відповідача – адвокат Патраманський І.О., який особисто отримав копію ухвали про відкриття провадження з матеріалами справи, проте відзив на позовну заяву не подав.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Анісімова А.М. позов підтримала в повному обсязі з наведених у ньому підстав. Пояснила, що розмір аліментів був визначений рішенням суду 11 років тому, а тому потреби дитини значно збільшилися, Відповідач проживає в Данії, його матеріальне становище покращилося, про що також свідчить сплата ним добровільно додаткових грошових коштів на користь позивача та дитини. Позивач зараз перебуває у іншому шлюбі, від якого має ще одну неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про погіршення її майнового стану.

Представник відповідача – адвокат Патраманський І.О. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що представником позивача не надано доказів погіршення майнового стану позивача і поліпшення майнового стану відповідача, що є підставою для зміни розміру аліментів. Також пояснив, що розуміючи, що присуджений судом розмір аліментів в сумі 500 грн є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, відповідач добровільно сплачував більші суми грошових коштів позивачу і дитині.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.10.2024 Тростянецьким відділом реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.7).

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.02.2014 у справі №135/169/14-ц з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи з 28.01.2014 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.9).

10.05.2014 ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 11.10.2024 Тростянецьким відділом реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.11).

Від іншого шлюбу у позивачки ОСОБА_1 є друга дитина – син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_3 і сином ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями витягу з реєстру територіальної громади (а.с. 6, 8, 13).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отримувати необхідний і достатній розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184,192 СК України.

Так, відповідно до статті 183 та статті 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже зміна способу стягнення аліментів (ч.3 ст.181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ч.1 ст.192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05.02.2014 у справі №6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Вказана стаття не містить будь-яких умов за яких одержувачу аліментів може бути відмовлено судом у способі стягненні аліментів. Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.03.2020 у справі №759/10277/18, згідно із яким спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Тобто, позивач наділений абсолютним правом на зміну способу стягнення аліментів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №372/2393/17, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин. Тобто, зміна способу стягнення аліментів передбачає зміну їх розміру.

Разом з тим, змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими статтею 182 СК України.

Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Верховний Суд в постанові від 21.07.2021 у справі №691/926/20 зазначив, що враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05.02.2014 (провадження №6-143цс13), від 30.06.2020 у справі №343/945/19 (провадження № 61-2057св20), від 12.01.2022 у справі №545/3115/19 (провадження №61-18145св20), від 23.05.2022 у справі №752/26176/18 (провадження №61-16697св21).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1 та 2 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, що позивачка, з якою проживає малолітня дитина ОСОБА_3 , звертаючись до суду, просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти саме у частці від доходу її батька. При цьому вказує на зміни свого матеріального стану у зв`язку із збільшенням потреб дитини, наявність на утриманні іншої малолітньої дитини. При цьому посилається на те, що матеріальне становище відповідача покращилось, оскільки він працює за кордоном.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечив, що відповідач ОСОБА_2 дійсно на даний час проживає за кордоном в Данії, проте зазначив, що докази про його працевлаштування за кордоном в матеріалах справи відсутні.

З пояснень представників сторін встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів, які стягуються на підставі судового рішення у твердій грошовій сумі, відсутня. Крім аліментів, які сплачується за рішенням суду, відповідач добровільно сплачує на користь позивачки та дитини грошові кошти, що не заперечується представником позивача.

Позивач ОСОБА_1 , як одержувач аліментів на дитину, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів, зокрема те, що розмір, присуджених до стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 500 грн, на даний час є очевидно недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки дитина подорослішала і на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини, крім того позивач має на утриманні другу малолітню дитину, яка також потребує забезпечення достатнього рівня життя.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 є здоровою працездатною особою, на даний час перебуває за кордоном, відомості про його працевлаштування відсутні, даних про наявність у нього на утриманні інших осіб не має.

З урахуванням встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також імперативну норму про можливість зміни способу стягнення аліментів, право вибору якого належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

При визначені конкретного розміру аліментів, враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та не має на утриманні інших осіб, а тому, вважає можливим визначити аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, змінивши спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.02.2014 у справі №135/169/14-ц.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що в разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

Враховуючи на часткове задоволення позовних вимог та зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 1211,20 грн. стягується відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачкою ОСОБА_9 на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу надано наступні документи: договір про надання професійної правничої допомоги №11/03-2 від 11.03.2025, укладений між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Анісімовою А.М.; акт виконаних робіт №1 від 11.03.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №11/03-02 від 11.06.2025; квитанцію до прибуткового касового ордеру №11/03-02 від 11.03.2025 про оплату за договором про надання правничої допомоги на суму 5000 грн.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачкою ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Клопотань та заяв від відповідача та його представника щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.5 ст.137 ЦПК України не надходило.

Проаналізувавши обсяг та склад робіт, виконаних адвокатом, складність справи, яка розглянута судом за правилами загального позовного провадження, тривалість судового розгляду, враховуючи співмірність розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу з обсягом виконаних адвокатом робіт, суд приходить до висновку, що понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень є обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволений в повному обсязі, понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 в повному обсязі.

Одночасно з цим, враховуючи, що позов задоволений в повному обсязі, понесені відповідачем ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн не підлягають стягненню на підставі п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК.

Керуючись ст.ст. 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.02.2014 у справі №135/169/14-цз твердої грошової суми на частину від доходу.

Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 03.02.2014 у справі №135/169/14-ц, та повернути виконавчий лист до суду після завершення виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду    

Вінницької області                                                                               С.О. Нікандрова