Справа № 274/4952/24

Провадження №  2/0274/1288/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"26" травня 2025 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

за участю секретаря Дерманської О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») через підсистему «Електронний суд» звернулося до з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 у розмірі 24 756,00 грн та судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача

Позовна заява обгрунтована тим, що 24.01.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 827828892, за умовами якого кредитодавець перерахував на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 у сумі 7500, 00 грн. Кредитний договір був укладений на умовах строковості, зворотності, платності в електронному вигляді та підписаний електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV94YВ9 ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (Додаток №11).

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (Додаток №12). При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року (Додаток №13). В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №14). При цьому іншій умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 125 від 16.03.2021 до Дог факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 622, 50 грн. (Додаток №15).

Відступлення прав вимоги до Відповідача на користь «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу №28/11 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), який фактично укладено після підписання договору кредитної лінії.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.

У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 (Додаток №18) та №3 від 30.12.2022 (Додаток № 19), якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, умови залишились без змін.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від до ТОВ «ФК`Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24 765, 00 грн.

06.10.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №02/06102023 за умовами якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 22).

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №1 02/06102023 від 06.10.2023 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 24765,00 грн.

На час направлення позову до суду відповідач  має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 827828892  від 24.01.2021 у розмірі  24 765,00  грн (що включає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7500, 00 грн та 17 265, 00 грн відсотки).

Вказану суму боргу та витрати на правову допомогу позивач просить стягнути із відповідача.

Відзив на позовну заяву не надходив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 21.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача відповідно до матеріалів позовної заяви просив  розглянути справу без його участі, надав згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді.

Відповідач про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, за адресою зареєстрованого місця проживання, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження, висновки суду

Судом встановлено, що 24.01.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 827828892, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 7500, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 15 днів, зі сплатою процентів у розмірі 620, 50 % річних, що становить 1, 70 % в день від суми кредиту за весь час користування кредитом. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 MNV94YB9 (далі Договір)(а.с.14-16, 24).

Відповідно до п. 1.7 Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору на наступних умовах:

1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день в закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по от основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж в (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення.

Відповідно до п. 4.15 Договору цей договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до Додатку № 1 до договору № 827828892, який є невід`ємною частиною кредитного договору встановлено графік розрахунків, де вказано, що термін платежу 08.02.2021, сума кредиту 7500, 00 грн, проценти 1912, 50 грн, загальні витрати за кредитом 1912, 50 грн, орієнтовна процентна ставка 620, 50 % річних, до сплати разом 9412, 50 грн(а.с. 16).

У паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, зазначена інформація та контактні дані посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти (а.с. 13).

З довідки від 20.05.2024 виданої директором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» Сергієм Сінченко вбачається, що товариство підтверджує, що 16.03.2021 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 укладеного з ОСОБА_1 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», згідно укладеного договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018(а.с. 81, 82).

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало грошове зобов`язання відповідно до умов договору № 827828892 від 24.01.2021 шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 відкриту на ім`я ОСОБА_1 у сумі 7500, 00 грн, що доводиться заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 24.01.2021 , платіжним дорученням № 0e398eb7-5d9b-4cb4-9297-b91cb1daebcd від 24.01.2021 та довідкою № 04/2024 виданою відповідно до договору № 1336 від 26.09.2013 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК»(а.с.23, 33, 34-35).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 (далі Договір факторингу) (а.с. 36-38).

Відповідно до укладених додаткових угод № 19 до від 28.11.2018, № 26 від 31.12.2020, додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до Договору факторингу № 28/1118-1 від 28.11.2018 строк дії Договору факторингу було продовжено до 31.12.2022 (а.с. 42, 43-46, 47).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №125 від 16.03.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 боржником якого є ОСОБА_1 на загальну суму 15 622, 50 грн, з яких 7500, 00 грн –заборгованість по основному боргу, 8 122, 50 грн – відсотки (а.с. 49-50).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 вбачається, що ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 16.03.2021 (дата продажу) у розмірі 15 450, 00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою – 7500, 00 грн, заборгованість за відсотками – 8 122, 50 грн (а.с. 51).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу №05/0820-01(а.с. 52-54).

Відповідно укладених, додаткових угод № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 строк договору було продовжено до 30.12.2024(а.с. 52-54, 59-60).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 боржником якого є ОСОБА_1 на загальну суму 24 765, 00 грн, з яких 7500, 00 грн –заборгованість по основному боргу, 17 625, 00 грн – відсотки (а.с. 61-62).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 ТОВ «Таліон Плюс» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 31.07.2023 у розмірі 24 765, 00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою – 7500, 00 грн, заборгованість за відсотками – 17 265, 00 грн (а.с. 63).

06.10.2023 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу № 02/06102023, що доводиться також актом прийому-передачі Реєстру боржників (додаток № 2 до Договору факторингу № 02/06102023 від 06.10.2023), актом повернення права вимоги (додаток № 2 до Договору факторингу № 02/06102023 від 06.10.2023), реєстром боржників (додаток № 1 до Договору факторингу № 02/06102023 від 06.10.2023) (а.с. 64-67, 69-70, 71).

Відповідно до реєстру боржників (додаток № 1 до Договору факторингу № 02/06102023 від 06.10.2023) до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 боржником якого є ОСОБА_1 на загальну суму 24 765, 00 грн, з яких 7500, 00 грн –заборгованість по основному боргу, 17 625, 00 грн – відсотки (а.с. 69-70).

28.02.2024 на адресу ОСОБА_1 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» направило вимогу про повернення протягом семи днів кредитних коштів та нарахованих відсотків за кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 у розмірі 24 765,00 грн(а.с. 72, 73).

Застосовані норми права, аналіз доводів сторін, висновки суду

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Звертаючись з позовом, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» посилалось на те, що через невиконання відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором № 827828892 від 24.01.2021 виникла заборгованість у розмірі 28 934, 24 грн, яку позивач просив стягнути як правонаступник кредитора у спірних правовідносинах.

На підтвердження позовних вимог позивачем було долучено копію кредитного договору з додатками, копію паспорта споживчого кредиту, копії договорів факторингу, акт прийому-передачі реєстру боржників, витяги з Реєстру боржників до договору факторингу, розрахунки сум заборгованості.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Позивач довів, що було укладено договір № 827828892, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачеві грошові кошти в розмірі 7500 грн.

Проте, позивач не довів доказами, що він набув права вимоги за договором № 827828892

Так, статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги є виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті512, статті514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).

Умовами пункту 1.3 договору факторингу від 28.11.2018 передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з пунктом 2.1 цього договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Із наведеного вище слідує, що вимога на момент укладення договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не було, і сторони не могли передбачити, що 24.01.2021 цим товариством буде укладено кредитний договір з відповідачем.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.

Суд вважає, що посилання позивача на продовження строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року додатковими угодами не спростовує необхідності чіткого визначення предмета договору на момент його укладення, адже правочин є чинним лише за умови визначеності його істотних умов, а предмет договору факторингу має бути конкретно визначений.

Кредитний договір  № 827828892 було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 – 24.01.2021, тобто після укладення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору про відступлення прав вимоги №28/1118-01 від 28.11.2018 та договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» від 05.08.2020.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за Договором № 827828892 від 24.01.2021, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс».

А тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача відсутні.

Із наведених підстав суд у задоволенні позову відмовляє.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки у задоволенні позову ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» суд відмовив, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" , код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, оф.10;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.Ю. Хуторна