Провадження № 2/537/1053/2025

Справа № 537/2186/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді                                Мартишева Т.О.,        

за участю секретаря                         Антохіної Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчук цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до суду з позовом до відповідача  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи в обґрунтування позовних вимог, з урахування заяви про розподіл судових витрат, що 26 червня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позичальником ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2072288, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до умов кредитного договору, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту – 5 000,00 гривень, дата надання кредиту – 26.06.2021 року, строк кредиту - 30 днів, валюта кредиту - UAH, цільове призначення - на споживчі потреби, стандартна процентна ставка – 1,90 % в день.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав та надав позичальнику грошові кошти в сумі 5 000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок згідно умов укладеного договору.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 13.01.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 16 380 грн., та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5 000,00 гривень, - простроченої заборгованості за процентами в розмірі 11 380,00 грн.

24 грудня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 02-24122001,відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 року до договору факторингу №02-24122001 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Позивачем наадресу ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 2072288 від 26.06.2021 року, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за укладеним договором, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2072288 від 26 червня 2021 року в сумі 16 380 грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 5 000 грн 00 коп., простроченої заборгованості за процентами у розмірі 11 380 грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 08 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справіз повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у відсутність представника, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату та час його проведення була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 26 червня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2072288 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, із наданням інформації споживачу згідно паспорту споживчого кредиту, які підписані одноразовим ідентифікатором (а.с. 8-17), відповідно до умов якого, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 договору).

Сума кредиту – 5 000,00 гривень, строк кредиту - 30 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (а.с. 8), тип процентної ставки – фіксована.  Стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою клієнта, відповідно до п.4.1 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору (п.п. 1.2-1.4.1 договору).

Кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1  або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1 договору).

Позичальником ОСОБА_1 акцепт договору здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі https://credit7.ua/ підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Е403 (а.с. 21).

Згідно довідки №32863-0403 від 04.03.2024 виданої ТОВ «Універсальні платіжні рішення», наданої на запит ТОВ «ЛІНЕРУА УКРАЇНА», 26.06.2021 о 16:44:19 було перераховано кошти в сумі 5 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 (а.с. 29).

24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу №02-24122001, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2072288 від 26.06.2021 в розмірі 16380,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. залишок по тілу кредиту; 11 380,00 грн. залишок по відсотках (а.с. 20, 25-28, 34-35).

З виписки з особового рахунка за кредитним договором №2072288 вбачається, що станом на 10.01.2025 включно заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» становить в розмірі 16380 грн., з яких: 5000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11 380 грн. прострочена заборгованість за відсотками (а.с. 19).

Згідно вимоги про виконання зобов`язань за кредитним договором від 13.01.2025 №б/н, ОСОБА_1 було повідомлено про відступлення прави вимоги за кредитним договором №2072288 від 26.06.2021 та необхідність повернення грошових коштів у сумі 16380 грн. на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ЗУ «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Так, згідно із наявною у матеріалах справи довідкою про ідентифікацію, укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА та ОСОБА_1 кредитний договір № 2072288 від 26.06.2021 був підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Е403 (а.с. 21).

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останнім не здійснено погашення кредитних заборгованостей за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ««КЕШ ТУ ГОУ» за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 16 380,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по відсоткам за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 33).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

30 квітня 2025 року представником позивача, адвокатом Пархомчуком С.В., подано заяву про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в сумі 10500,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано суду такі документи: - договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, укладений між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В., із додатковою угодою №1 від 27.12.2024; - акт про отримання правової допомоги від 28.04.2025, згідно з яким адвокат Пархомчук С.В. надав позивачеві правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 за кредитним договором №2072288 від 26.06.2021 на загальну суму 10500,00 грн, зокрема, зустріч та консультацію щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості в сумі 2 000,00 грн (1 год), складання та подання позовної заяви до суду (підготовка доказів, додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики в сумі 5000,00 грн (2,5 год), інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи в сумі 3000,00 грн (1,5 год), канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції в сумі 500,00 грн.; - рахунок від 28.04.2025 №08.04.2025-19 на суму 10500,00 грн згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023; - платіжну інструкцію від 28.04.2025 №37974, відповідно до якої позивач перерахував адвокатові суму 10500,00 грн за правничу допомогу на згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023 (а.с. 22-24, 57, 64-65).

Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу на загальну суму 10 500 гривень, а також враховуючи ціну позову, складність справи, обсяг наданих послуг суд робить висновок, що такі витрати відповідають критерію реальності, справедливості та необхідності.

За таких обставин, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 19, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82, офіс 7; код ЄДРПОУ 42228158) до ОСОБА_1  (місце проживання зареєстроване за адресою:  АДРЕСА_1 ;РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2072288 від 26 червня 2021 року у розмірі: - заборгованість за тілом кредиту – 5 000 грн. 00 коп.; - заборгованість за процентами – 11 380 грн. 00 коп., а всього - 16 380 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 26 травня 2025 року.      

Суддя :                                         Т.О. Мартишева