Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року                                                             Справа№200/1692/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

                                                              УСТАНОВИВ:

10 березня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Приходька А.А., який діє на підставі ордера від 17.02.2025, звернулась із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач) в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування періодів роботи в органах місцевого самоврядування з 13.02.1987 по 17.01.2002, з 12.11.2010 по 03.01.2022 до стажу державної служби;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.01.2025 № 220550001699 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії як державному службовцю відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та Закону України № 889-VIII від 10.12.2015.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 час робот па посадах в органах місцевого самоврядування з 13.02.1987 по 17.01.2002, з 12.11.2010 по 03.01.2022 та розглянути повторно заяву від 15.01.2025 ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- XII та статті 37 Закону України Закону України «Про державну службу» 16.12.1993 № 3723-ХП та прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках Вовковинецької селищної ради №1 від 01.01.2025, №870 від 20.12.2024, №872 від 20.12.2024, №873 від 20.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, що вона звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ХІІ), на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. Проте, рішенням відповідача позивачці відмовлено у такому переведенні у зв`язку із відсутністю у неї необхідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Вважаючи зазначене рішення таким, що порушує її права, звернулась до суду із даним позовом, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 13 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, встановлено особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн або докази на підтвердження неможливості сплати судового збору.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року відкрито провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, за змістом якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Звертає увагу, що відповідно до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється саме відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 з 13.02.1987 по 17.01.2002 та з 12.11.2010 по 01.05.2016 перебувала на службі в органах місцевого самоврядування. Отже, станом на 01.05.2016 року, на думку відповідача, ОСОБА_1 не обіймала посаду державної служби та стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців відсутній, у зв`язку з чим Відповідач вважає, що відсутні підстави для переведення її на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону № 889.

У зв`язку із вищенаведеним відповідач просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивачка, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі — Закон № 1058).

15.01.2025 позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії № 70, а саме про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 21.01.2025 № 220550001699, зазначено, що аналізом наданих документів встановлено, що з 12.11.2010 по 03.01.2022 позивачка працювала на посадах місцевого самоврядування 11 років 3 місяця 20 днів, які не відносяться до категорії посад державної служби, тому прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-XI).

01.05.2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01.05.2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37 цього Закону, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено "Порядком обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), згідно з пунктом 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Порядок №283 втратив чинність у зв`язку із затвердженням 25.03.2016 постановою Кабінету Міністрів України №229 нового "Порядку обчислення стажу державної служби".

Згідно з пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III.

Відповідно до статті 14 Закону №2493-IIІ в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема:

- четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

- п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.

У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII від 10.12.2015 визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III. Отже, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III, входить до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

1) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

2) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV. При цьому законодавством визначено певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №889-VIII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №889-VIII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №687/545/17.

В ході розгляду справи з наявних у матеріалах справи доказів суд встановив, що позивачка станом на дату введення в дію Закону України "Про державну службу" №889 (01.05.2016) працювала на посаді голови Городищенської сільської ради та мала більше 10 років стажу на державній службі, вказане підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 . Отже, на позивачку поширюється дія пункту 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону №889-VIII, оскільки стаж державної служби позивача на день набрання чинності Законом №889-VIII становить більше 10 років.

Доводи відповідача стосовно того, що позивач працювала на посаді органу місцевого самоврядування, яка не належать до посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII, є безпідставними, з огляду на вищенаведені висновки суду.

При вирішенні питання щодо зарахування позивачу до стажу державної служби періодів роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців в органах місцевого самоврядування з 13.02.1987 по 17.01.2002, з 12.11.2010 по 03.01.2022, суд виходить із такого.

До набрання чинності Законом №889-VIII діяв Порядок обчислення стажу державної служби №283. Як уже зазначено судом, відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493- ІІІ, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону №2493-ІІІ при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Ранги присвоюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результатів роботи. Ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду. Особам, які призначаються на посади з випробувальним строком, ранги присвоюються після його закінчення, за результатами роботи. Особам, які призначені на посади і мають ранги посадових осіб місцевого самоврядування або ранги державного службовця, присвоєні за попереднім місцем роботи, надбавка за ранг у період випробувального строку виплачується відповідно до цих рангів. Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки.

Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 позивачка прийняла присягу державного службовця та їй 12.11.2020 присвоєно 8 ранг посадової особи органів місцевого самоврядування, а 7 ранг - 12.11.2020. В період з 13.02.1987 по 17.01.2002, з 12.11.2010 по 03.01.2022 позивачка працювала в Городищенській сільській раді, Вовковинецькій селищній раді на посадах голови виконкому, голови сільської ради, старости села. Посади, за якими працював позивач в органах місцевого самоврядування у вищевказані періоди віднесені до посад в органах місцевого самоврядування.

Той факт, що посади, які обіймала позивачка за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених статтею 14 Закону №2493-ІІІ підтверджується зокрема й тим, що позивачу присвоєні відповідні ранги посадової особи місцевого самоврядування, про що в трудовій книжці здійснені відповідні записи.

В силу пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-ІІІ, зараховуються до стажу державної служби.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов до висновку, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.01.2025 за № 220550001699 прийнято відповідачем без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

При цьому, суд вважає передчасними вимоги позивачки щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області обрахувати їй пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках Вовковинецької селищної ради №1 від 01.01.2025, №870 від 20.12.2024, №872 від 20.12.2024, №873 від 20.12.2024, оскільки в цій частині вимоги стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень.

З огляду на наведене, у розглядуваному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву від 15.01.2025 ОСОБА_1 про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889- XII та статті 37 Закону України Закону України "Про державну службу' 16.12.1993 № 3723-ХП, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., судовий збір у сумі 807,47 грн відповідно до положень частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                          В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.01.2025 № 220550001699 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву від 15.01.2025 ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889- XII та статті 37 Закону України Закону України "Про державну службу' 16.12.1993 № 3723-ХП, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 807,47 грн. (вісімсот сім гривень 47 копійок).

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 26 травня 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.     

Суддя                                                                                   О.В. Зінченко