Судове рішення #2076000
Справа № 2-2200/2007

Справа № 2-2200/2007

 

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

31 серпня 2007 року                                         Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді                                                               Кухтея Р.В.

при секретарі                                                                                         Яблончук Л.Б.

з участю : позивача                                                                               ОСОБА_1

представників відповідача                                                                   Цісар О.В.

Олійник м. М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом   ОСОБА_1до   державного   підприємства   «Луцький   комбінат хлібопродуктів      про  поновлення  на роботі  та  виплату  середнього  заробітку  за час вимушеного прогулу,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до відповідача державного підприємства (далі - ДП) «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свій позов обґрунтовує тим,  що він працював на ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» апаратником борошномельного виробництва шостого розряду. 20 грудня 2006 року він написав заяву про надання йому відпустки за власний рахунок на 21 та 22 грудня. Крім того,  враховуючи той факт,  що останній раз він перебував у щорічній відпустці в січня 2006 року,  написав заяву про надання йому щорічної відпустки із збереженням заробітної плати на 28 календарних днів,  починаючи з 25 грудня. Вищезгадані заяви він передав старшому майстру ОСОБА_2,  яка повинна була їх передати у відповідний відділ для видачі наказу про надання йому відпустки.

09 січня 2007 року на роботі він дізнався,  що наказів про надання відпусток надано не було,  оскільки відповідних заяв майстер ОСОБА_2 не передавала,  а натомість нею була написана доповідна,  в якій було зазначено,  що він не з'являвся на роботі протягом 21-22 грудня через прогул без поважних причин. 18 січня 2007 року на засіданні профспілкового комітету він пояснив свою відсутність на робочому місці тим,  що перебував у відпустці,  однак 18 січня 2007 року був виданий наказ № 05-К про його звільнення на підставі п.4  ст. 40 КЗпП України. Покликаючись на зазначені обставини просить суд поновити його на роботі в ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» на посаді апаратника борошномельного виробництва шостого розряду у зв'язку з незаконним звільненням та зобов'язати ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав,  зазначених в позовній заяві,  суду пояснив,  що заяву про надання йому щорічної відпустки він передавав старшому майстру. Просив позов задовольнити повністю.

 

Представники відповідача позов не визнали та подали суду письмове заперечення,  в якому зазначили,  що ОСОБА_1  був відсутній на роботі 21,  22,  25-29 грудня 2006 року без поважних причин,  про що вказують відповідні акти та доповідна старшого майстра підприємства ОСОБА_2 Просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб,  які беруть участь у справі,  покази свідків ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та дослідивши представлені по справі докази,  суд приходить до висновку,  що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено,  що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1останній працював апаратником борошномельного виробництва шостого розряду,  про що свідчить наказ № 110-К від 15 серпня 2005 року.

Згідно копії наказу директора ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» № 05-К від 18 січня 2007 року ОСОБА_1 було звільнено з посади апаратника борошномельного виробництва шостого розряду на підставі п.4  ст. 40 КЗпП України за прогул.

Відповідно до клопотання директора ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» № 1/1-1 від 09 січня 2007 року,  адресованого голові профспілковому комітету Хомі B.C.,  підприємство зверталось з проханням надати згоду на звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі п.4  ст. 40 КЗпП України за прогул і така згода була надана профспілковим комітетом ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2»,  що вбачається з виписки протоколу засідання № 2 від 18 січня 2007 року.

З копії доповідних записок старшого майстра млина ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» ОСОБА_2 вбачається,  що вона доводила до відома директора підприємства про відсутність на робочому місці 21 та 22 грудня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Дану обставину ОСОБА_2 підтвердила будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка.

З копії актів,  складених комісією в складі головного інженера Дмитрука В.М.  та членів комісії Карапулько В.І.,  Кужель Р.П.,  Котюк И.О. та Данелюк А.Я. від 21,  22,  25-29 грудня 2006 року вбачається,  що позивач у вказані дати в період з 08 год. до 17 год. був відсутній на робочому місці.

З копії табелю робочого часу на 2006 рік на ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» вбачається,  що ОСОБА_1  був відсутній на підприємстві 20-22,  25-29 грудня.

Посилання позивача на те,  що його щорічна відпустка згідно графіка мала бути з 14 січня 2006 року було спростовано в судовому засіданні довідкою директора ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» № 33 від 23 квітня 2007 року,  з якої вбачається,  що ОСОБА_1  останній раз перебував у щорічній відпустці з 26 грудня 2005 року по 24 січня 2006 року за період роботи з 19 серпня 2004 року по 18 серпня 2005 року,  а чергова відпустка згідно графіка,  погодженого з профспілковим комітетом,  належала йому у квітні 2006 року,  яку він не використав і до адміністрації підприємства про перенесення її на інший час не звертався.

Згідно графіку відпусток на підприємстві ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» на 2006 рік ОСОБА_1  належала відпустка у квітні місяці.

Відповідно до копії платіжної відомості № 1 за січень 2007 року,  підприємство провело розрахунок з ОСОБА_1  при звільненні.

Таким чином,  оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку,  що позивачем не було доведено той факт,  що він писав заяви,  на які він посилається у своїй позовній заяві,  на підприємстві був відсутній наказ про його відпустку,  що не заперечував сам позивач,  а тому суд приходить до висновку,  що ОСОБА_1  вчинив прогул,  у зв'язку з чим його позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Керуючись  ст.  ст. 3,  10,  57,  60,  88,  208,  209,  215,  218 ЦПК України,  на підставі  ст. 40 КЗпП України,  суд,  -

 

ВИРІШИВ:

 

 

В позові ОСОБА_1до державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1на користь територіального управління державної судової адміністрації у Волинській області на депозитний рахунок № 31216259700002 - 7 (сім) грн. 50 коп.3а інформаційно технічне забезпечення розгляду справи до Луцького мІськрайонного суду Волинської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення,  якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо буде подана заява про апеляційне оскарження,  рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів,  якщо не буде подана апеляційна скарга. Якщо буде подана апеляційна скарга,  рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація