Сквирський районний суд Київської області

Справа №  2-120/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            "18" квітня 2011 р. року  Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді –Клочко В.М.

               при секретарі судових засідань –Сарсенгалієвій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення  заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, -

встановив:

          Позивач  Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(далі по тексту «Позивач», «Кредитор»«Банк») звернулося до суду із вимогами до відповідача про стягнення  боргу в сумі  117 700 грн. 66 коп., звернення стягнення на предмет застави та судових витрат, посилаючись на те, що 30.05.2008 року між Банком та громадянкою України ОСОБА_2 було укладено кредитний договір. Згідно з умовами кредитного договору Банк надав  ОСОБА_2 кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії.

          ОСОБА_2 скориставшись кредитною лінією, умови кредитного договору не виконала в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 25.10.2010 року складає  1117700 грн. 66 коп.

          У судове засідання представник позивача не з’явився, про час і місце судового розгляду справи оповіщений  у встановленому законом порядку, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло повідомлення про причини  неявки.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлено, що 30.05.2008 року між Банком та громадянкою України ОСОБА_2 було укладено кредитний договір. Згідно з умовами кредитного договору Банк надав  ОСОБА_2 кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії.

ОСОБА_2 взяла на себе зобов’язання по поверненню кредиту, а саме зобов’язувалась повертати кредит щомісячними обов’язковими платежами відповідно до графіку погашення кредиту.

В порушення умов вищезазначеного кредитного договору ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання не виконує та має заборгованість, яка станом на 25.10.2010 року становить 117 700,72 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України вказує, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Сторонами дотримано форми кредитного договору. Позивачем заздалегідь вжито заходів для повернення кредиту.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена, на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в матеріалах цивільної справи відсутній.

За загальним правилом ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

В матеріалах справи відсутні копії письмових повідомлень всіх обтяжувачів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач не надав доказів щодо результатів звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення, щодо звернення стягнення на заставне майно.

Таким чином, необхідно відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на заставне майно, але задовольнити позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 572, 589, 590, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 151, 209, 212, 213 - 215, 224 ЦПК України, ст. ст. 11, 13, 24, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 20 Закону України "Про заставу", суд,-

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі     117 700 грн. 66 коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»  судові витрати в сумі 1 297 грн. 01 коп.

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк»  у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на заставне майно.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.           

Суддя:В. М. Клочко