Справа № 2 -1513

 2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2007 року  Дебальцівський Донецької області міський суд

в складі: головуючого-судді Кучменко Л.А.           

при секретарі Ротар Я.Б.

представника ОСОБА_1      

розглянувша у відкритому судовому засіданні в місті Дебальцеве справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок, в якому вказала, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 5 липня 2007 року був укладений договір купівлі-продажу будинку, згідно якому ОСОБА_3 продав ОСОБА_3 належний йому на праві приватної власності жи­лий будинок, розташований в АДРЕСА_1 за 11 000 доларів США. Вищевказаний будинок знаходиться на земельній ділянці, яка нале­жить госфонду, будинок загальною площею 25,1 кв.м., житловою площею 15,7 кв.м. з господарськи­ми будівлями.

Будинок належить ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу 30  липня 2003 року, зареєстрований в ре­єстрі за №8818. Після купівлі будинку ОСОБА_3 прописався та поселився в цьому будинку.

В підтвердження укладеної угоди ОСОБА_3 надав розписку ОСОБА_3 про одержання грошей в розмірі 11 000 доларів США. ОСОБА_3 обіцяв оформити угоду в нотаріальній конторі найбижчим часом. Однак до теперішнього часу ухиляється від нотаріального посвідчення угоди.

Договір купівлі-продажу будинку укладався в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Позивач вважає, що згідно ч.2ст. 219 тач.2 cm. 220 Цивільного коде­ксу України передбачено можливість визнання судом угоди, яка потребує нотаріального посвідчення дійсною, якщо одна з сторін повністю, або частково виконала угоду, а друга ухиляється від її нота­ріального посвідчення.

Позивач та представник позивача вважають, що володіння будинком є правомірним. При складанні договору купівлі - продажу між покупцем на ОСОБА_3 досягнуті всі суттєві умови, грошові кошти сплачені ним в повному обсязі, в зв'язку з чим він звернувся до суду про визнання за ним права власності на вищевказаний будинок.

В судовому засідання ОСОБА_2 та його представник підтримали свої вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився. До суду надійшов акт який складено за підписом су­сідів, що ОСОБА_3 за місцем прописки не проживає, а виїхав в Арменію (а.с. 14).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що в їх присутності між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була укладена угода купівлі продажу будинку, який розташований в АДРЕСА_1, і в їх присутності ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 11000 доларів США вартості будинку, про що написав розписку, в якій розписався ОСОБА_3 І вони як свідки. Вислухавши доводи сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступно­го.

Згідно довіреності ОСОБА_2 доручив ОСОБА_1 представляти його інтереси в суді (а.с. 8).

Згідно договору купівлі-продажу будинку, який укладено сторонами між ОСОБА_6 який продав, а ОСОБА_3 придбав жилий будинок АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці належній держсронду, на якій розташовано: А-1 - жилий будинок, загальною площею 25,1 кв.м., жилою площею 15,7 кв.м. з тамбуром „а"; Б - сарай, Е - гараж, Л - сарай, М - вбиральня, огорожа (а.с. 7).

Згідно розписки ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 11000 дола­рів США за жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно зі cm. 49 Закону України ,Про власність" № 697-ХІІ від 07.02.1991 року (з змінами і допо­вненнями) володіння майном визнається правомірним, якщо інше не встановлено судом.

Договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 підтверджується письмовим доказом, фактично передачею відповідачем в володіння позивачу вищезгаданого житлового будинку, відбулося повне виконання договору, але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення. В зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати такий договір дійсним, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі. 

За позивачем належить визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , так як відповідно до п. 1 cm. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що незаборонені законом, зокрема із правочинів.

Cm. 202 ЦК України передбачено, що договори відносяться до правочинів.

Окрім цього відповідно до cm. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту лередання майно, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно cm. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Як видно з матеріалів справи відповідач ухиляється від нотарі­ального посвідчення договору купівлі продажу, що свідчить про одностороннє його ухилення від но­таріального посвідчення договору.

Відповідно до cm. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно, підлягає державній ре­єстрації, таким чином правові перешкоди для визнання права власності позивача на зазначений ви­ще об'єкт нерухомого майна відсутні.

Тому суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного І керуючись ст.ст. 182, 202, 219, 220, 328, 334, 526 ЦК України, ст.ст. 4, 48,49 Закону України „Про власність", ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 228 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання пра­ва власності на будинок - задовольнити в повному обсязі.

Договір купівлі-продажу жилого будинку від 5 липня 2007 року розташованого в АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вагинаковичем визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці належній держфонду, на якій розташовано: А-1 - жилий будинок, загальною площею 25,1 кв.м., жи­лою площею 15,7 кв.м. з тамбуром "а"; Б- сарай, Е - гараж, Л - сарай, М - вбиральня, огорожа.

Відповідно до cm. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що йо­го ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка повинна бути подана до суду протягом деся­ти днів з дня отримання копії рішення.