Справа № 224620\07 Головуючий у 1 інстанції Мирошниченко В.В.
Категорія 21 Доповідач Дем*яносов М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Дем*яносова М. В. суддів: Алексеева А.В., Лісового О.О.
при секретарі Мартіросовій А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 4 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Петровського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2007 року, яким йому відмовлено в задоволенні позовних вимог до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди, - та постановити рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1. посилається на те, що у суда не було правових підстав для відмови у задоволенні його позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України Закони України „Про державний бюджет України на 2007 рік" і „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", на які послався суд, не розповсюджуються на даний вид правовідносин, тому що їх юридична обов'язковість не розповсюджується на факт, який виник до набрання чинності зазначеними законами, тобто 18.06.2004 року, коли в результаті освідчення МСЕК вперше була встановолена стійка втрата працездатності у зв'язку з професійним захворюванням.
Позивач в судовому засіданні наполягав на доводах скарги , просив її задовольнити, рішення суду скасувати, постановити нове рішення яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги. Рішення суду просив залишити без зміни.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, працюючи на підприємствах вугільної промисловості, в небезпечних умовах отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 18.06. 2003оку позивачу вперше встановлено 60 % стійкої втрати професійної працездатності.
Внаслідок пошкодження здоров'я, позивачу завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації життя.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і проценсуального права.
За змістом ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва. Зазначений Закон набрав законної сили з 1 квітня 2001 року і регулює правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди, які виникли між сторонами після зазначеної дати.
Як вбачається з матеріалів справи право на відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у зв'язку з професійним захворюванням у позивача виникло з 18.06 .2003 року на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Проте рішення судом першої інстанції ухвалене 4 квітня 2007 року, коли діяв Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» статтею 71 п.22 якого на 2007 рік зупинена дія абзацу 4 статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту «є» пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 статті 34 зазначеного Закону, які передбачають відшкодування моральної шкоди незалежно від часу настання страхового випадку.
За таких обставин суд обгрунтовано відмовив ОСОБА_1. в позові до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду. Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Петровського районого суду м. Донецька від 4 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.