Справа № 22-ц-868/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
При секретарі: Кубішин І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківського району м. Львова, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», третя особа - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відділ у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на 18/25 ідеальних частин житлового будинку та зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням у позові ОСОБА_2 –відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 07 жовтня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Стверджує, що Шевченківською районною адміністрацією визнавалося її право власності на частину будинку, включаючи здійснену нею добудову. Будь –яких тверджень про те, що здійснена нею добудова є самочинною не висловлювалося. Також стверджує, що здійснена нею добудова не є самочинним будівництвом, така добудова здійснена відповідно до проектної документації і на підставі належного дозволу. Будь –яких порушень при здійсненні нею добудови вона не вчинила.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання права власності на 18/25 ідеальних частин житлового будинку та зобов'язання до вчинення дій, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка звертаючись до суду фактично намагається визнати право власності на реконструйовану частину будинку, однак є передбачений певний порядок набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва , встановлений законодавством.
Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.
У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).
За положеннями частини 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 згідно договору дарування від 05 квітня 1990 року посвідченого нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори за реєстровим №2-1781 є власником ? частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель в АДРЕСА_1, який самочинно реконструювала, а саме до належної їй частини житлового будинку вчинили житлову добудову розміром 7,4 х 6,2 м: тамбур пл. 5,1 кв.м., передпокій пл. 6,0 кв.м, кладовка пл. 5,2 кв.м., кухня пл. 11,0 кв.м., туалет пл. 1,1 кв.м., ванна пл. 3,0 та погоджено із подальшою експлуатацією самовільно встановленого металевого гаражу розміром 4,5 х 2,6 м. Дану добудову було зроблено на відведеній земельній ділянці площею 600 кв. м. цього ж будинковолодіння.
Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25.12.2006 року №1964 "Про затвердження ідеальних часток між співвласниками будинку АДРЕСА_1" було затверджено ідеальні частки у праві власності на будинок між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (власник іншої ? частини будинку АДРЕСА_1) і закріплено за ними відповідні приміщення будинку, в тому числі приміщення добудови (а.с. 10).
Згідно висновку №01/12-11 експертного будівельно –технічного дослідження від 16.12.2011 року по заяві ОСОБА_2, здійснена цегляна прибудова до житлового будинку АДРЕСА_1 відповідає діючим державним будівельним нормам України.
Крім того, згідно нотаріально посвідченого договору про встановлення порядку користування земельною ділянкою від 23.12.2011 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 отримала в користування земельну ділянку, площею 0,0443 кв.м. для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.
Враховуючи те, що користувач земельної ділянки ОСОБА_2 на своїй ділянці здійснила до належної їй частини будинку добудову з дотриманням відповідних будівельних норм, і при цьому не порушила інтереси третіх осіб, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п.п. 1-4, 314 ч. 2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010 року –скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківського району м. Львова, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», третя особа - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відділ у справах дітей Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на 18/25 ідеальних частин житлового будинку та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 18/25 ідеальних частин будинку АДРЕСА_1, що складаються з приміщення 2-1, площею 5,8 кв.м., 2-2, площею 5,3 кв.м., 2-3, площею 10,0 кв.м., 2-4, площею 4,8 кв.м. і 2-5, площею 4,5 кв.м., 2-6, площею 19,9 кв.м.
Зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" внести відповідні зміни до відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: