2-а-5750/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25 січня 2012 року     Подільський районний суд м. Києва                                                                                                   

в складі:

головуючого – судді Декаленко В.С.

при секретарі – Кравцовій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є працюючим пенсіонером та перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, де отримує пенсію за віком.

Зазначає, що враховуючи те, що з дня призначення пенсії має більше 24 місяців страхового стажу, вона у червні 2010 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії у зв'язку зі зміною трудового стажу та заробітку.

Посилається на те, що відповідач здійснив перерахунок пенсії виходячи з середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік - 1197,91 грн. І як свідчить лист відповідача він здійснив перерахунок пенсії виходячи з середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік на підставі того, що аналіз норм Закону (ст. 42-45) свідчить про те, що поняття «призначення» та «перерахунок» пенсії не є тотожними, оскільки умови і порядок реалізації їх розмежуються Законом.

Вважає такі дії відповідача протиправними у зв’язку з чим звертається з даним позовом до суду.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином, до суду надано заяву згідно якої просить проводити розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження та прийняти рішення у відповідності з чинним законодавством України, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивачки та представника відповідача на підставі наявних в справі документів відповідно до вимог ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає  задоволенню виходячи з наступних підстав.

           В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 19.08.2008 року, Листом відповідача № 2769/З-2508 від 15.07.2011 року та іншими матеріалами справи (а.с. 8, 9, 11, 12).

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася з заявою до відповідача про перерахунок її пенсії відповідно до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , але Листом відповідача від 15.07.2011 року було відмовлено у здійсненні  належного на її думку перерахунку.

Судом встановлено, що позивачці був здійснений перерахунок пенсії з 01.06.2010 року з більшого стажу та заробітній платі за її заявою від 14.06.2010 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» викладено в новій редакції. За цією редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої ст. 40 цього закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України (№25к/96-ВР) Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в їх первинній редакції.

Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

П.п. 3 п. 11  Постанови КМУ №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім ч.1 ст. 40 Закону.

Таким чином, фактично  цією нормою відтворена редакція ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28.05.2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та постанова Кабінету Міністрів України), які регулюють спірні правовідносини.

При  цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в ч.1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.03 року № 1058-ІV.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім того слід зазначити, що положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих , галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у частині другій статті 40 Закону, на яку ст. 42 Закону не посилається. Встановлений показник застосовується при призначень пенсії, а не при її перерахунку. І аналіз норм Закону (статей 42 - 46) свідчить про те, що поняття «призначення» та «перерахунок» пенсії не є тотожними, оскільки умови і порядок реалізації права на них розмежовуються Законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідачки правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік, а тому позов задоволенню не підлягає.  

На підставі викладеного, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 256 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд  -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії -  відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього Кодексу, а також прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених  частиною  четвертою  статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість  отримання  копії   постанови   суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість  отримання  копії постанови суду.

Суддя                                                                      Декаленко  В.  С.