Справа №  2-5296/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18 січня 2012 року року     Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Войтенко Т.В., за участю секретаря Волошина В.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф туристичний оператор», Приватного підприємства «Соната» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду  з позовом до ТОВ «Альф туристичний оператор», Приватного підприємства «Соната» про відшкодування матеріальної шкоди та компенсацію моральної шкоди у зв’язку з порушенням прав споживача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  21 липня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Альф туристичний оператор», від імені якого діяло ПП «Соната» на підставі агентського договору, був укладений договір про надання туристичних послуг №С-00225, про що виданий туристичний ваучер №6181 туристичного оператора ТОВ «Альф туристичний оператор».

Відповідно до даного договору агент зобов’язувався забезпечити туристу надання комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов’язувався на умовах цього договору прийняти та оплатити ці послуги.

Туристичні послуги були оплачені позивачкою в касу ПП «Соната» в сумі 20095,00 грн., що еквівалентно 1728 євро.

Придбаним позивачкою туристичним продуктом передбачався індивідуальний тур в Хорватію строком з 30 липня по 13 серпня, на 15 днів і 14 ночей, який включав трансфер до міста Пореч, розміщення в готелі Valamar Diamant 4*  з умовами харчування сніданок і вечеря.

Відповідно до п.2.1 договору про надання туристичних послуг відповідачі зобов’язувалися інформувати позивачку про основні вимоги пропонованих до оформлення виїзних/в’їзних документів та правила в»їзду до країни тимчасового перебування; медичні застереження стосовно здійснення туристичної поїздки; місцезнаходження, поштові реквізити Агента; умови перебування в країні тимчасового перебування туриста; характеристику готелів, у тому числі відомості про правила тимчасового перебування, умови обов’язкового страхування; розміри фінансового забезпечення агента; строки, порядок оплати готельного обслуговування; програму туру та можливі зміни в програмі; дату і час початку та закінчення туристичного обслуговування; ціну і порядок здійснення оплати; характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення; місце перебування організації, уповноваженої агентом на прийняття претензій туриста.

Позивачка зазначає, що свої зобов’язання за договором відповідачі належним чином не виконали, а саме вона не була проінформована відповідачами про відстань між аеропортом прибуття в м.Спліт та місцем розташування курорту в м.Пореч.

Як з’ясувалось після прильоту позивачки до м.Спліт, місце її відпочинку знаходилось в 500 км. від м.Спліт, і позивачці знадобилось 10 годин їхати автобусом до м.Пула, а звідти автомобілем до м.Пореч. Крім того, представник відповідачів в м.Спліт повідомив, що квиток на автобус до м.Пула  позивачка має оплатити за власні кошти, а також оплатити багаж, хоча трансфер з м.Києва до місця відпочинку в м.Пореч позивачка оплатила у повному обсязі за умовами договору. Додатково витрачені на оплату переїзду кошти у розмірі 416 кун, що дорівнює 633,83 грн. були компенсовані позивачці шляхом надання безкоштовної екскурсії, однак на думку позивачки це не звільняє відповідачів від відповідальності за заподіяну позивачці моральну шкоду.

Крім того, позивачка зазначає, що за умовами туру вона оплатила за проживання 15 днів і 14 ночей з 30 липня 2011 року по 13 серпня 2011 року в готелі Valamar Diamant 4*   17795 грн., але у зв’язку з тривалим переїздом від м.Спліт до м.Пореч позивачка вселилась в готель не 30 липня 2011 р., а лише 31 липня 2011 р. близько 7 години ранку. Таким чином, позивачка вважає, що оплатила зайвих 1179,67 грн. (17 695,00 грн. поділити на 15 днів відпочинку) за послуги які не отримувала, що завдало їй майнової шкоди.

Також позивачка вважає, що в результаті неправомірних дій відповідачів, які  не надали їй повну і достовірну інформацію про туристичний продукт, вона зазнала фізичних та душевних страждань, змушена була без гігієнічних зручностей в чужій країні за власний рахунок їхати цілу ніч до місця відпочинку, в результаті психологічного стресу стан  здоров»я позивачки погіршився і для його відновлення вона докладала додаткових зусиль.

За таких обставин,  позивачка звернулась до суду  з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф туристичний оператор», Приватного підприємства «Соната» 1179,67 грн.  матеріальної шкоди, 20 000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав. Свою позицію обґрунтував таким чином, що відповідачами неправомірно стягнуто з ОСОБА_1 кошти на проживання у готелі на 1 день – 30 липня 2011 р., оскільки фактично позивачка вселилася до номеру лише зранку 31 липня 2011 року. На обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди посилався на те, що позивачка, в разі, якби була повідомлена про необхідність переїзду з м.Спліт до м. Пула автобусом 10 годин та потім автомобілем з м. Пула до м.Пореч, то відмовилась би від такої подорожі та послуг відповідачів. Крім того зазначив, що після триденних переговорів з представником відповідача позивачка все ж таки добилась бронювання їй літака для повернення в м.Київ з м. Пула, що свідчить  про те, що відповідачі могли забезпечити позивачці комфортний переліт з м.Києва до м. Пула та запобігли заподіянню їй душевних страждань під час 10-годинного переїзду з м.Спліт до м.Пула.

Представник ТОВ «Альф Туристичний оператор» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності вини відповідачів. Пояснив, що позивачка була проінформована про транспортні засоби, що здійснюють перевезення, про що свідчить її розписка у договорі, туристичний ваучер та пам’ятка туристу, в яких зазначено туристичний маршрут: авіарейсом із Києва, аеропорт Бориспіль, до м.Спліт, Хорватія. Посилався на те, що зазначення в туристичному ваучері слова «Трансфер», передбачає необхідність переїзду від аеропорту до місця відпочинку, а тому позивачка повинна була усвідомлювати необхідність переїзду до м. Пореч та поцікавитися про його умови у відповідачів.

Крім того, посилався на те, що представник відповідачів зустрів позивачку в аеропорту в м.Спліт та придбав для неї за її рахунок квитки до м. Пула, а відтак забезпечив належні умови переїзду позивачки. Вартість квитка на додатковий переїзд було компенсовано шляхом надання позивачці екскурсії, за рахунок відповідачів забезпечено повернення позивачки в м.Київ літаком з м.Пула,  а відтак відповідачі повною мірою компенсували позивачці понесені нею матеріальні та моральні витрати.

Крім того, посилався на те, що відповідно до умов договору, претензії туристів можуть бути заявлені відповідачам протягом 14 днів з моменту закінчення подорожі. З претензією до відповідачів позивачка звернулася значно пізніше, а тому відсутні підстави для задоволення її вимог.

Представник ПП «Соната» у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі з тих підстав, що позивачка була належним чином повідомлена про умови переїзду, у зв’язку з наданням альтернативної послуги (екскурсії) вимоги позивачки є необґрунтованими, а саме ПП «Соната» не є належним відповідачем за позовними вимогами, оскільки відповідно до п.9.5 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності» відповідальність перед туристом за виконання всіх зобов’язань, пов’язаних з організацією, формуванням та надання комплексу послуг, несе туроператор.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову  у зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Альф Туристичний оператор» та ПП «Соната» діє агентський договір від 6 серпня 2008 року, відповідно до якого турагент  - ПП «Соната» зобов’язується за дорученням та від імені Туроператора – ТОВ «Альф Туристичний оператор» за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого Туроператором турпродукту і укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (а.с. 37-41).

21 липня 2011 року ПП «Соната», що діяло на підставі агентського договору з ТОВ «Альф Туристичний оператор» від 6 серпня 2008 року,  уклало з ОСОБА_1 договір про надання туристичних послуг (а.с. 5).

Відповідно до п.1.1. договору про надання туристичних послуг ПП «Соната» зобов’язалося забезпечити ОСОБА_1 надання комплексу туристичних послуг та відповідно до п.2.1.1 договору зобов’язалося інформувати ОСОБА_1 про умови виїзду, в’їзду, тимчасового перебування, проживання та інше  в країні перебування, в тому числі взяло на себе зобов’язання проінформувати ОСОБА_1 про програму туру та характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення туриста.

Підписуючи договір 21 липня 2011 року позивачка ОСОБА_1 поставила свій підпис під розпискою, відповідно до якої вона ознайомлена та погоджується з програмою подорожі та отримала інформацію по організації туристичної подорожі.

21 та 22 липня 2011 року ОСОБА_1 здійснила оплату подорожі на рахунок ПП «Соната», що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів  №С-00593 від 21.07.2011 року  та №С-00596 від 22.07.2011 року (а.с. 6).

На підтвердження укладення договору про надання туристичних послуг відповідно до ст. 20 Закону України «Про туризм», 28 липня 2011 року ОСОБА_1 було видано ваучер. Крім того, позивачці було надано лист бронювання туристичних послуг та пам’ятку туристу (а.с. 7-9).

Як вбачається з копії туристичного ваучеру, він містить посилання на додаткові послуги, що надаються відповідачем, а саме на трансфер (переїзд до місця відпочинку) до м.Пореч. Інформація про  умови трансферу відсутні.

Лист бронювання туристичних послуг інформацію про переїзд та його умови не містить.

Інформація про характеристику транспортного засобу та умови переїзду туриста (час, дата та номер рейсу) зазначена лише в пам’ятці туристу та стосується лише перельоту з м.Київ до м. Спліт. Інформація про подальший переїзд до м.Пореч відсутня.

За таких обставин, суд вважає недоведеними посилання представників відповідачів на ті обставини, що позивачка була належним чином проінформована про умови переїзду до м.Пореч та характеристику транспортних засобів як це передбачено п.2.1.1 договору про надання туристичних послуг, а відтак вважає обґрунтованими доводи позивачки про те, що ПП «Соната» при оформленні договору про надання туристичних послуг не виконала в повній мірі умови п..2.1.1 договору щодо інформування туриста про умови трансферу та характеристику транспортних засобів, що здійснюватимуть перевезення ОСОБА_1 до готелю в м.Пореч.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що своїм підписом ОСОБА_1 засвідчила, що отримала повну інформацію про організацію її подорожі, висновків суду про невиконання ПП «Соната» обов’язку проінформувати позивачку про умови трансферу та характеристику транспортних засобів, що здійснюватимуть її перевезення до м.Пореч,  не спростовують, оскільки такий підпис позивачкою поставлено 21 липня 2011 р., в той час, коли ваучер та пам’ятку туристу було надано ОСОБА_1 лише 28 липня 2011 р.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ПП «Соната» повідомила позивачку про умови трансферу до готелю і після 28 липня 2011 р. при врученні ваучера та пам’ятки.

Крім того, у своїх письмових запереченням на позовну заяву та у поясненнях, наданих у судовому засіданні, представник ПП «Соната» зазначив, що під час бронювання турпакету у он-лайн бронюванні інформація про трансфер не мітилася, у зв’язку з чим виникла помилка, про яку відповідач не зміг завчасно повідомити позивачку (а.с.30).

Посилання представника відповідача на ту обставину, що незручності переїзду за власний рахунок від м.Спліт до м.Пула, були компенсовані ОСОБА_1 шляхом надання альтернативної послуги щодо оплати екскурсії на суму 65 євро (а.с. 43), висновків суду про невиконання обов’язку забезпечити трансфер позивачки до готелю, не спростовують, оскільки стосуються  компенсації вартості переїзду, що не є позовною вимогою ОСОБА_1 та не стосується її вимог про порушення прав у зв’язку з ненаданням інформації про умови переїзду до місця проживання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про туризм», суб'єкт туристичної діяльності,  який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги,  що завдало шкоду,  зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному
обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода,  якою  порушені його   законні   права,   відшкодовується   суб'єктом  туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не була повідомлена про умови переїзду до місця відпочинку як це передбачено ст. 20 Закону України «Про туризм» та п.2.1.1.  договору про надання туристичних послуг, у зв’язку з чим не відмовилася від подорожі, та їй довелося  за власний рахунок переїжджати від м. Спліт до м.Пула, пробувши в дорозі у нічний час близько десяти годин, не будучи підготовленою до такого переїзду, за відсутності гігієнічних зручностей та харчування, суд приходить до висновку доведеність позивачкою факту заподіяння їй моральної шкоди, що полягала у її душевних стражданнях у зв’язку з порушенням відповідачем її права на інформацію про умови переїзду, яку оцінює у розмірі 3000 грн.

Відповідно до п.4.4 договору про надання туристичних послуг,  відповідальність за невиконання з вини агента зобов’язань за договором, покладається на агента, а тому відповідальність за невиконання п.2.1.1.договору повинне нести ПП «Соната».

Посилання представника ПП «Соната» на ту обставину, що відповідальність перед туристом повинен нести туроператор як це передбачено п.9.5 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності», висновків суду не змінюють, оскільки такий наказ не поширюється на спірні правовідносини, та спростовуються матеріалами справи, зокрема п.4.4. договору про надання туристичних послуг та п. 8.14 агентського договору, відповідно до якого  туроператор не несе відповідальність за ненадання турагентом туристу повної та достовірної інформації про туристичне обслуговування, передбаченої цим договором, законодавством у сфері захисту прав споживачів та туристичної діяльності.

За таких обставин, позовні вимоги позивачки в частині вимог про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ПП «Соната» моральної шкоди в розмірі 3000 грн., оскільки розмір моральної шкоди 20 000 грн., оцінений позивачкою, є завищеним.

Разом з тим, позивачці потрібно відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів 1179,67 грн., ніби переплачених позивачкою за 1 добу проживання в готелі, у зв’язку з наступним.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вказав суду, що  ОСОБА_1  прибула до місяця призначення в готель о 7 годині ранку 31 липня 2011 року, в  той час, коли здійснила оплату проживання з 30 липня 2011 року.

Водночас, сторонами не заперечувалось, що позивачка, будучи попередженою про умови заселення до готелю та розрахункову добу з 12.00 год., вселилася до номеру в готелі Valamar Diamant 4*   до 12.00 години.

За таких обставин, вселившись в номер до 12 години 31 липня 2011 року, позивачка фактично скористалася послугами готелю за попередню добу 30 липня 2011 р., а тому її позовні вимоги про повернення їй надмірно сплачених коштів задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ПП «Соната» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір з вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 грн. 50 коп.

Щодо стягнення з відповідачів 2000 грн. витрат на правову допомогу, то у задоволенні такої вимоги ОСОБА_1 потрібно відмовити у зв’язку з тим, що перераховані на рахунок ТОВ «А.К. Аргумент» кошти за складання позовної заяви (а.с.21) не є власне правовою допомогою, що надається стороні у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст.. ст.. 20,33 Закону України «Про туризм», ст.ст.3,10,11, 60, 61, 209, 213-215, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Соната» на користь ОСОБА_1 3 000 грн. моральної шкоди та в дохід держави 8,50 грн. судового збору.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

          СУДДЯ                                                                                     Войтенко  Т.  В.