Судове рішення #20748146

Дата документу      Справа №  11-154/12

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО  СУДУ  ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

у справі ОСОБА_1 –апелянта

та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

місто Запоріжжя

18 січня 2012 року                                                                                       №11-154

Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:

Бараненко Л.Я. - головуючої, Шпоньки В.П. –доповідача, Яцуна С.Б.,

за участю прокурора Стоматової В.П.,          

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 8 листопада 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд  установив:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Пожва Юсьвинського району Пермської області Російської Федерації, громадянина України,  не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

26 листопада 2010 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.15, за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі  зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, яке він не відбув, -

засуджено за ч.2 ст.185 на 2 роки позбавлення волі  і за сукупністю вироків в силу ст.71 КК України остаточно на 2 роки 3 місяця позбавлення волі.   

Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд змінено в залі суду на взяття під варту і початок строку відбування покарання засудженому обчислено з 8 листопада 2011 року.

Щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, засуджених цим же вироком, апеляції не подавалися.

Згідно з вироком засудженого ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він повторно:

11 травня 2011 року о 8 год. в місті Токмаку за попередньою змовою групою осіб з іншими засудженими, повторно, вчинив крадіжку чужого майна, а саме 5 м металевого швелеру на суму 600 грн. з вікон  дитячого садочку «Радуга», який знаходиться на балансі КП «Центр»;

13 травня 2011 року о 8 год. ОСОБА_1 з тим ж особами вчинив з того ж місяця крадіжку таких же предметів на суму 960 грн.;

Справу розглянуто згідно з положеннями статті 299 КПК України, при цьому, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи та розмірів цивільних позовів,  допитав підсудних, зокрема, ОСОБА_1, які визнали себе винними у повному обсязі інкримінованих діянь та їх наслідках.  

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить зменшити розмір покарання. Посилається на те, що суд не врахував виняткові обставини по справі, а саме, що він є інвалідом 3 групи загального захворювання, стан здоров’я його матері та його щире каяття.

У судовому засіданні апеляційної інстанції:

прокурор не вбачив підстав до скасування чи зміни судового рішення за доводами апеляції.

Перевіривши матеріали справи апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1, який повторні крадіжки чужого майна вчинив в період іспитового строку, визначеного йому попереднім вироком. Ці обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку особистості засудженого. Остаточне покарання йому призначено у розмірі, який перевищує всього три місяці позбавлення волі від розміру покарання, визначеного попереднім вироком. За виписами ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарань, які входять до сукупності вироків. Попереднім вироком ОСОБА_1 було призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, таке ж покарання –оскаржуваним вироком. Таким чином, суд першої інстанції виконав вимоги ст.71 КК України. Вважати призначене ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 3 місяці - явно несправедливим внаслідок суворості –підстав нема.

Засудженому_суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього кодексу,  що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.  Таким чином, засудженому_призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.   

На підставі викладеного та керуючись статями 362, 365, 366, 373 КПК України,   апеляційний суд ухвалив:

вирок Токмацького районного суду Запорізької області від 8 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 без задоволення.

судді

Шпонька В.П.                                  Бараненко Л.Я.                              Яцун С.Б.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація