Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6454/11 Головуючий у 1 інстанції: Прінь І.П.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
Р І Ш Е Н НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів Бабак А.М.
Каракуша К.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Бердянська»на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2011 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Бердянська»до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Войніков і Ко», третя особа: Управління Держкомзему в м. Бердянську Запорізької області про зобов’язання переукласти договір оренди землі, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, застосування наслідків недійсності правочину,
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Бердянська»про припинення дії, яка порушує право власності, витребування та повернення земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2010 року ТОВ «Сади Бердянська»звернулося до суду з позовом до ПП «Войніков і Ко», третя особа: Управління Держкомзему в м. Бердянську Запорізької області, про зобов’язання переукласти договір оренди землі, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, застосування наслідків недійсності правочину.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 04.03.2004р. між ТОВ «Сади Бердянська»та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної частки (паю), відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну частку пай розміром 3,80 умовних кадастрових гектарів, що належала відповідачу на підставі Сертифікату на право на земельну частку пай серія РН №208755, виданого Бердянською міською радою 25.10.2002 року. Термін дії договору відносно земель, які використовувалися для рільництва складає 5 років.
Передача об’єкта оренди орендарю була здійснена орендодавцем у строки та на умовах, визначених у договорі, за актом прийому-передачі від 04.03.2004 року. Укладений договір зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Бердянської міської ради за № 16 від 16.03.2004 року.
В порушення умов договору оренди, ні за шість місяців до закінчення строку дії договору, ні протягом місця після закінчення строку дії договору, відповідач не зверталася з повідомленням про своє небажання продовжувати дію договору, тому договір вважається поновленим на той самий строк –на 5 років, до 04.03.2014 року.
08.07.2009 року ОСОБА_3 направила письмове повідомлення ТОВ «Сади Бердянська» про припинення вказаного договору оренди у зв’язку з отриманням нею державних актів на право власності на земельні ділянки.
Оскільки таке припинення договору оренди є незаконним та не відповідає умовам договору оренди, а відповідач позивач незаконно уклала договір оренди з ПП «Войніков і Ко», позивач ТОВ «Сади Бердянська»просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ПП «Войніков і Ко»щодо земельної ділянки виділеної під рільництво, застосувати наслідки недійсності такого договору, зобов’язати ОСОБА_3 переукласти з ТОВ «Сади Бердянська»укладений 04.03.2004 року договір оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок і одержання ОСОБА_3 державних атків на право власності на земельні ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором від 04.03.2004 року та покласти на відповідачів судові витрати..
У липні 2011 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Сади Бердянська»про припинення дії, яка порушує право власності, витребування земельної ділянки.
В позові зазначала, що оскільки 04.03.2004 року між нею та ТОВ «Сади Бердянська»був укладений договір оренди належної їй земельної частки (паю), а 10.04.2009 року вона на підставі державних актів стала власником земельних ділянок № 325 контур № 24 загальною площею 1,7500 га (рілля), яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області та співвласницею земельних ділянок: 1/45 частки від 39,576 га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур № 91 кадастровий номер 2310400000:04:007:0037; 1/17 частки від 10,6906 га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур № 154 кадастровий номер 2310400000:05:004:0028; 1/241 частки від 25,7513 га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур № 109 кадастровий номер 2310400000:05:003:0004.
Про отримання нею державних актів, припинення дії договору оренди земельної частки (паю) та з проханням не обробляти її земельні ділянки, вона повідомила Відповідача своїм листом від 08.07.2009 року. Однак, вказані земельні ділянки знаходяться у володінні і користуванні Відповідача без достатньої правової підстави.
Вважає, що своїми діями Відповідач порушує її право власності на землю, тому просила зобов’язати ТОВ «Сади Бердянська»припинити володіння і користування земельними ділянками, що належать їй на праві власності, витребувати від ТОВ «Сади Бердянська»вказані земельні ділянки та повернути їх їй.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2011 року в задоволенні позову ТОВ «Сади Бердянська»відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Зобов’язано ТОВ «Сади Бердянська» припинити використовувати та повернути верчено Л.Г. належні їй на праві спільної часткової власності земельні ділянки:
- 1/45 частку від 39,576 га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур № 91 кадастровий номер 2310400000:04:007:0037 (Державний акт серія ЯГ № 928915 від 10.04.2009р.);
- 1/17 частку від 10,6906 га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур № 154 кадастровий номер 2310400000:05:004:0028 (Державний акт серія ЯГ № 087228 від 10.09.2009р.);
- 1/241 частки від 25,7513 га, яка розташована на території Бердянської міської ради Запорізької області контур № 109 кадастровий номер 2310400000:05:003:0004 (Державний акт серія ЯГ № 085494 від 10.09.2009р.).
Стягнуто з ТОВ «Сади Бердянська» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 45,50 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ «Сади Бердянська»подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Сади Бердянська»задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Сади Бердянська»підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що 04.03.2004 року ОСОБА_3 із ТОВ «Сади Бердянська»уклала договір оренди земельної частки (паю), а оскільки 10.04.2009 року вона стала власником земельних ділянок на підставі державних актів, змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому договір оренди вважається припиненим та зобов’язав ТОВ «Сади Бердянська»припинити використовувати та повернути ОСОБА_3 належні їй на праві власності земельні ділянки.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.
Судом встановлено, 04.03.2004р. між ТОВ «Сади Бердянська»та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної частки (паю), відповідно до якого орендодавець передав, а
орендар отримав у строкове платне користування земельну частку (пай) розміром 3,80 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с. 9-11).
10 квітня 2009 року ОСОБА_3 замість сертифікату на право на земельну частку отримала державні акти про право власності на земельні ділянки: серія ЯА № 929069 на ділянку площею 1,75 га; серія ЯА № 928915 на 1/45 частку земельної ділянки площею 39,576 га в контурі № 91; серія ЯГ № 087228 на 1/17 частку земельної ділянки площею 10,6906 га в контурі № 154; серія ЯГ № 085494 на 1/241 частину земельної ділянки площею 25,7513 га в контурі № 109 (а.с. 38-41,96).
Після отримання зазначених державних актів 08.07.2009 року ОСОБА_3 направила ТОВ «Сади Бердянська» лист-повідомлення про припинення між ними орендних відносин (а.с.17), а 24 липня 2009р. ОСОБА_3 уклала договір оренди земельної ділянки площею 1,75 га (рілля) з ПП «Войніков і Ко», який був зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»25.02.2010р. (а.с. 44-47).
Звертаючись з позовом до ОСОБА_3 про зобов’язання переукласти з ТОВ «Сади Бердянська»договір оренди земельної ділянки, позивач ТОВ «Сади Бердянська»вказував на переважне право на продовження орендних відносин з ОСОБА_3, посилаючись на ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», а також на те, що в договорі оренди не зазначено про припинення дії договору у зв’язку з отриманням державного акту. Оскільки відповідач не мала права укладати договір оренди земельної ділянки з відповідачем ПП «Войніков і Ко», просив визнати цей договір оренди недійсним.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову ТОВ «Сади Бердянська», правильно виходив з того, що після одержання державного акту на право приватної власності на землю й виділення земельної ділянки в натурі, зобов'язання сторін за укладеним договором оренди земельної частки (паю) припиняються відповідно до чинного законодавства.
Зазначені висновки суду є законними і обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам матеріального права, які регулюють правовідносини сторін у сфері застосування земельного законодавства.
Положення п. 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України та розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладення договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. 6, ч. 3 ст. 203, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи; непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.
Відповідно до вимог пункту 8 Постанови Пленуму Вреховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000р. № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000р. за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов’язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв’язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливо лише за наявності волевиявлення на те сторін.
Оскільки, на час укладення договору оренди земельної ділянки з ПП «Войніков і Ко», ОСОБА_3 отримала державні акти на земельні ділянки, волевиявлення на переукладення договору оренди з ТОВ «Сади Бердянська»не виявила, тому попередній договір оренди земельної частки (паю) є припиненим.
Щодо доводів апелянта про безпідставне задоволення судом вимог ОСОБА_3 про повернення їй земельних ділянок, право власності на які вона набула за державними актами: серія ЯА № 928915 на 1/45 частку земельної ділянки площею 39,576 га в контурі № 91; серія ЯГ № 087228 на 1/17 частку земельної ділянки площею 10,6906 га в контурі № 154; серія ЯГ № 085494 на 1/241 частину земельної ділянки площею 25,7513 га в контурі № 109, колегія суддів вважає, що вони є обґрунтованими виходячи з наступного.
ОСОБА_3 не є власником зазначених земельних ділянок в цілому, а має право співвласника з іншими власниками в майні, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Відповідно до вищезазначених державних актів ОСОБА_3 має право власності на земельні ділянки лише в їх ідеальних частках, а саме: - 1/45 від 39.576 га, 1/17 від 10,6906 га, та 1/241 від 25,7513 га. Належне їй право на ідеальні частки земельних ділянок не визначене на місцевості в натурі, як окремі земельні ділянки. При спільній сумісній власності без виділу ідеальних часток в натурі неможливо визначити, яка саме ділянка землі є предметом спору. Не встановлено судом, чи є згода або волевиявлення інших співвласників на повернення земельної ділянки від орендаря.
Вирішуючи спір на користь ОСОБА_3, суд першої інстанції зазначене залишив поза увагою та дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_3
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення в частині задоволення позову ОСОБА_3 та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Бердянська»задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 вересня 2011 року у цій справі скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 та стягнення на її користь судових витрат.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «Сади Бердянська»про припинення дії, що порушує право власності, витребування ділянки та повернення земельної ділянки відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: