Дата документу Справа № 10-745/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
у справі ОСОБА_1
м. Запоріжжя
26 вересня 2011 року №10-745/2011
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Гриценка С.І. –головуючого, Шпоньки В.П. - доповідача, Старовойт І.П.,
за участю прокурора Гірного В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника –адвоката ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 9 вересня 2011 року.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:
постановою суду, щодо ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в Запорізькій області, місті Бердянську і там же зареєстрованого по АДРЕСА_1 проживаючого по АДРЕСА_2 з середньо-спеціальною освітою, раніше судимого:
9 листопада 2010 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у сумі 510 гривен (вирок виконано), -
обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
відмовлено у обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
За матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_1 повторно 4 вересня 2011 року в місті Бердянську з припаркованих автомобілів вчинив крадіжки 5-ти акумуляторів вартістю від 300 до 500 гривен і в одному випадку ще двох акустичних колонок та задньої панелі автомобіля ВАЗ 21081.
Ставлячи питання про обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту слідчий у поданні послався на вчинення ним злочинів при непогашеній судимості за попереднім вироком, відсутність доходів, стан здоров’я обвинуваченого, який дозволяє утримувати його під вартою - з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Обґрунтовуючи судове рішення суд послався на те, що ОСОБА_1, який обвинувачується у вчинені злочину середньої тяжкості: має постійне місце проживання, характеризується виключно позитивно; має на утриманні матір, яка є інвалідом 1 групи і потребує сторонньої допомоги. За висновками суду у справі відсутні будь-які дані про наміри обвинуваченого ухилитися від органів досудового слідства і суду.
В апеляції прокурор просить скасувати це судове рішення, оскільки умисний повторний тяжкий злочин обвинувачений вчинив при непогашеній судимості за попереднім вироком.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо постанови, ким і в якому обсязі її було оскаржено, та основних доводах апеляції:
прокурор ці доводи апеляції підтримав;
обвинувачений і захисник просили судове рішення залишити без зміни. При цьому ОСОБА_1 запевнив суд про відсутність в нього навіть намірів ухилення від слідства і суду, а захисник надала докази відшкодування матеріальних збитків потерпілим та додаткові позитивні характеристики стосовно ОСОБА_1 з місця його проживання.
Здійснивши апеляційну перевірку судового рішення апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції виходячи з такого.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд першої інстанції:
дотримав порядку, встановленого ст.1652 КПК України і вимоги ст.ст.148, 150, 165 КПК України;
врахував тяжкість повторного злочину середньої тяжкості, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Суд першої інстанції належним чином мотивував відмову в обранні обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і обґрунтовано послався на те, що цитування у поданні диспозиції ст.148 КПК України з переліком всіх зазначених у ній підстав для обрання будь-якого запобіжного заходу без їх конкретизації та приведення фактичних даних, які підтверджують наявність останніх, - само по собі не є достатніми підставами для обрання особі міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
За матеріалами цього кримінального провадження ні слідчий і прокурор в судовому засіданні суду першої інстанції, ні прокурор, який приймав участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не надали судовим органам фактичні дані, які б підтверджували наявність підстав для обрання обвинуваченому найбільш суворого запобіжного заходу –у вигляді взяття під варту.
За таких обставин не має підстав до скасування законного і обґрунтованого судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статями 165-165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд ухвалив:
постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 9 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 про відмову в обранні йому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
судді
Шпонька В.П. Гриценко С.І. Старовойт І.П.