Справа №2-4674 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко
Номер провадження 22-ц/1890/130/12 Суддя-доповідач - Смирнова
Категорія - 52
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Левченко Т. А., Попруги С. В.,
за участю секретаря - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів,
про поновлення на роботі, відшкодування спричиненої моральної шкоди -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2011 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом матеріального і процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким поновити її на роботі на посаді директора, стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та грошову компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
При цьому, вказує, що на її посаду була призначена інша людина, ще до звільнення позивачки, також 28 вересня 2009 р. вона отримала трудову книжку, в якій був запис про звільнення з 25.09.2009 р., але вона ще працювала, підписувала документи та здійснювала передачу матеріальних цінностей, при звільненні не дотриманий порядок та строки встановлені КЗпП України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення проти скарги представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що директор Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів ОСОБА_1 допустила одноразове грубе порушення трудових обов’язків, що надавало право роботодавцю на розірвання трудового договору з працівником з підстав п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України, та при звільненні був дотриманий встановлений законом порядок та дотримані строки застосування дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів вважає, що з висновками судового рішення слід погодитись з наступних підстав.
Позивачка на час звільнення працювала директором Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
Згідно з Положенням про комунальну установу Сумської обласної ради – Сумського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів (затв. 27.06.2007 р.) (а.с. 25-34) центр очолює директор, який призначається та звільняється з посади обласною радою за поданням обласної державної адміністрації (п. 10.1 Положення).
Директор Центру несе персональну відповідальність за результати діяльності Центру (п. 10.3.1 Положення).
22.09.2009 р. до Сумської обласної ради звернувся керівник КРУ в Сумській області з листом про вжиття заходів до директора зазначеного Центру ОСОБА_1 В зверненні зазначено, що за наслідками ревізії за період з 01.08.2007 р. по 31.03.2009 р., проведеної в Центрі були виявлені значні фінансові порушення з бюджетними коштами, які призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на загальну суму 125, 8 тис. грн., в тому числі незаконно проведених видатків на 112 тис. грн. та недоотриманих фінансових ресурсів на 13.8 тис. грн. За наслідками ревізії КРУ надіслало 25.06.2009 р. директору Центру лист-вимогу для повного відшкодування по усуненню виявлених порушень, було запропоновано вжити заходів до притягнення винних працівників до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
Проте, ця вимога була не виконана на 95,4 % щодо відшкодування шкоди та на час звернення КРУ до Сумської обласної ради, порушення фінансово-бюджетної дисципліни директором Центру не усунуто, та ОСОБА_1 відмовилась виконувати вимогу КРУ (а.с. 36).
Одночасно до Сумської обласної ради надійшло подання обласної державної адміністрації про звільнення позивачки з посади директора Центру за одноразове грубе порушення трудових обов’язків у вигляді невжиття заходів щодо відшкодування збитків, та не проведення роботи по усуненню недоліків зазначених у вимозі КРУ.(а.с. 37), що підпадає під п.1 ст.41 КЗпП України.
Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України 24.09.2009 р. позивачку було запрошено до обласної ради та запропоновано надати письмове пояснення з цього приводу, від чого вона немотивовано відмовилась, про що складений акт і цього факту ОСОБА_1 не заперечує (а.с. 39 Акт).
Після цього 25.09.09 на 35-й сесії 5-го скликання Сумської обласної ради (відповідно до п. 10.1 Положення про Центр) було прийнято рішення про звільнення позивачки з посади директора Центру на підставі п.1 ст.41 КЗпП України за бездіяльність щодо усунення наслідків фінансових порушень.
З наведених документів вбачається, що обласна рада дізналась про порушення позивачкою трудових обов’язків 24.09.2009 р. та звільнила її з роботи в місячний термін з дотриманням порядку звільнення.
Доводи апелянта про недотримання строку застосування дисциплінарного стягнення спростовуються матеріалами справи. Право звільнення позивачки належало Сумській обласній раді, а не Головному управлінню праці та соціального захисті населення та не Управлінню комунального майна, які по відношенню до ОСОБА_1 не є роботодавцями та не мають права застосування дисциплінарного стягнення до директору Центру.
Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_1 вважала невірними висновки викладені в акті КРУ про виявлені порушення фінансової дисципліни. Проте належним чином вона не спростувала цих висновків, хоча і зверталась до Головного КРУ та з позовом до Адміністративного суду за спростуванням висновків ревізорів.
Згідно з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 до КРУ в Сумській області про визнання дій та рішень протиправними, відмовлено. Адміністративний суд дійшов висновку, що дії КРУ по проведенню ревізії зазначеної установи, відповідали вимогам закону «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», в тому числі КРУ мало право пред’явити до керівника установи вимогу щодо усунення виявлених порушень (а.с. 173).
За таких обставин доводи позивачки про незаконне звільнення за невиконання вимог КРУ про вжиття заходів для усунення порушень суперечать матеріалам справи.
Посилання апелянта на висновок експертизи, яка проводилась в рамках розгляду справи адміністративного судочинства не є підставою для скасування судового рішення, оскільки в розглядаємій справі про поновлення на роботі експертиза не призначалась, та цей висновок експертизи не було надано суду в повному обсязі та в оригіналі або належно завіреної копії.
Щодо посилання апелянта на призначення на посаду директора Центру іншої особи до звільнення самої позивачки, то воно не має значення для вирішення вимоги про визнання незаконним її звільнення.
Рішення про звільнення позивачки було прийнято на сесії Сумської обласної ради, доводи скарги про порушення регламенту, порядку проведення сесії не підтверджені належним чином.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за час роботи позивачки на посаді директора Центру, неодноразово проведеними перевірками, були виявлені порушення у фінансово-господарської діяльності Центру, перевірки проводились контролюючими органами. (а.с. 48-78).
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно з’ясовано обставини справи, перевірені надані сторонами докази та постановлено рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст. 60, 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -