Судове рішення #2074524
Справа №2-а-81/08р

Справа №2-а-81/08р.

копія

 

 

 

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 травня 2008 року.    Ватутінський міський суд Черкаської області

                 в складі: головуючого                           Муляр В.С.

                                при секретарі                           Крамаренко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ватутіне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради Черкаської області про стягнення недоплаченої грошової компенсації учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС -

 

в с т а н о в и в:

позивач доповнив свої позовні вимоги, просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради на його користь суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, за період часу з  2005 року по 2007 рік, в розмірі 5460 грн., посилаючись на те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і тому відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, яка визначається щорічно на момент виплати і дані виплати йому відповідно до вищезазначеного закону повинен проводити відповідач.

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата на момент проведення виплат в 2005 році становила 332 грн., в 2006 році становила 400 грн., в 2007 році становила 420 грн. то провівши відповідні розрахунки в 2005 році -332х5=1660 грн., в 2006 році - 400х5=2000 грн., в 2007 році - 420х5=2100 грн., а всього 5760 грн., таку саме суму повинен був виплати йому відповідач за вищевказаний період часу, однак за даний період відповідачем було йому виплачено в 2005 році - 100 грн., в 2006 році - 100 грн., в 2007 році - 100 грн., а всього було виплачено 300 грн., то б то недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за вищевказаний період часу складає 5760-300=5460 грн..

Також просить суд поновити йому пропущений строк звернення до суду за 2005 та 2006 роки,  оскільки вважає, що пропустив цей строк з поважних причин, так як йому стало відомо про порушення своїх прав лише 27.02.2008 року, отримавши довідку від відповідача про виплату йому вищезазначених сум та порівнявши її з довідкою відділу статистики про розмір мінімальних заробітних плат, а тому строк звернення до суду за захистом порушеного права він вважає, що ним не порушено і ставить питання про стягнення недоплачених сум саме за три роки.

Відповідач в добровільному порядку не бажає виплатити йому недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, а тому при таких обставинах він і змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача, не заперечуючи правильність розрахунків, позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на те, що управління праці та соціального захисту населення діяло в межах законодавства, порушень по питанню нарахування щорічної допомоги на оздоровлення не було. А в своїй роботі при нарахуванні даних компенсацій вони керуються Постановою Кабінету Міністрів №562 від 12.07.2005 року, де зазначено, що даній категорії постраждалих передбачені виплати на оздоровлення в

 

                                                                       

межах 100 гривень щорічно, які були виплачені за 2005-2007 роки позивачу. Крім того просила відмовити в позові, посилаючись на те, що на 2006 - 2007 рік в Законі України „Про бюджет України” п.37. ст.77 призупинена дія ст.48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року. Провести виплати в повному обсязі відповідно до Закону України ««Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » управління не в змозі в зв'язку з відсутністю коштів.

Заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення, вони є законними, обґрунтованими і підтверджуються відповідними доказами.

  Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХИ щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат і відповідно до ч.5 ст.48 вищезазначеного Закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, і відповідно до ч.7 ст.48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1(а.с.1), а тому  відповідно до ст.48 України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, а розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ч.4 ст.48 вищезазначеного закону визначається на момент виплати. Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата на момент проведення позивачу виплат в 2005 році становила 332 грн., в 2006 році становила 400 грн., в 2007 році становила 420 грн. то провівши відповідні розрахунки в 2005 році -332х5=1660 грн., в 2006 році - 400х5=2000 грн., в 2007 році - 420х5=2100 грн., а всього 5760 грн., таку саме суму щорічної допомоги на оздоровлення повинен був виплати позивачу відповідач за вищевказаний період часу, однак за даний період відповідачем було виплачено в 2005 році - 100 грн., в 2006 році - 100 грн., в 2007 році - 100 грн., а всього 300 грн., що стверджується довідкою відповідача (а.с.6), то б то недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за вищевказаний період часу складає 5760-300=5460 грн..

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «ОСОБА_2проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

Крім того інших доказів правомірності свого рішення, як в період підготовки справи до розгляду так і під час судового розгляду представник відповідача до суду не

надав. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає за необхідне поновити позивачу пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав за 2005-2006 роки, оскільки вважає, що позивач пропустив цей процесуальний строк з поважних причин, так як йому стало відомо про порушення своїх прав тільки 27.02.2008 року.

            А тому, враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача  недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за період часу з 2005 року по 2007 рік, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії в сумі 5460 грн., а також стягнути з відповідача 54 грн. 60 коп. судового збору в доход держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 19, 22 Конституції України,  Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року №796-ХІІ, рішеннями Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007  та ст.ст.2, 4, 6, 9, 11, 17, 19, 71,159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

 

п о с т а н о в и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради про стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити повністю.

            ПоновитиОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду до Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради про стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги за 2005-2006 роки.

            Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради р/р 35210002000201, код 24350325, МФО 854018 ГУДК в Черкаській області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за період часу з 2005 року по 2007 рік, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, в сумі 5460 (п`ять тисяч чотириста шістдесят) грн. та 54 грн. 60 коп. судового збору в доход держави.

На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Ватутінський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Ватутінський міський суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

Головуючий           підпис                       В.С. Муляр

 

Голова суду                                              В.С. Муляр

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація