Справа № 11-341/11 17.06.2011 17.06.2011 31.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-341/11р. Головуючий у 1-й інстанції: Шикеря І.А.
Категорія: ч.2 ст.190 Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого судді: Царюка В.В.
суддів: Куценко О.В., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора Максимишина О.Л.
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Прогрес, Оргіївського району, Молдова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 16 березня 2005 року вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.07.2007 року, звільненого від відбування покарання 24.07.2007 на підставі п. «а» ст. 3, ст. 10 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року,
- засуджено за ч.2 ст.190 КК України до позбавлення волі, строком на 2 (два) роки.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 – 400 грн. в рахунок відшкодування матеріального шкоди.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь МДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 1950 грн. 48 коп.
Згідно вироку суду ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв злочини проти власності.
Так, у період з 4 березня по 26 липня 2010 року, ОСОБА_2, знаходячись на території м. Первомайська Миколаївської області та селах: Вербова Балка, Лиса Гора і Кінецпіль Первомайського району Миколаївської області, шляхом обману і зловживання довірою, а саме пообіцявши привезти продукти харчування по зниженим цінам, брав у різних громадян, проживаючих на вказаній вище території гроші, після чого зникав з місця події і ніяких продуктів не привозив. Діючи таким чином, ОСОБА_2 незаконно заволодів грошима: ОСОБА_6, в сумі 250 гривень; ОСОБА_7, в сумі 250 гривень; ОСОБА_8, в сумі 300 гривень; ОСОБА_9, в сумі 200 гривень; ОСОБА_10, в сумі 250 гривень; ОСОБА_11, в сумі 250 гривень; ОСОБА_12, в сумі 120 гривень; ОСОБА_13, в сумі 300 гривень; ОСОБА_14, в сумі 535 гривень; ОСОБА_15, в сумі 250 гривень; ОСОБА_16, в сумі 170 гривень; ОСОБА_17, в сумі 180 гривень; ОСОБА_18, в сумі 200 гривень; ОСОБА_19, в сумі 280 гривень; ОСОБА_3, в сумі 400 гривень; ОСОБА_20, в сумі 250 гривень; ОСОБА_21, в сумі 400 гривень; ОСОБА_22, в сумі 250 гривень; ОСОБА_23, в сумі 350 гривень; ОСОБА_24, в сумі 300 гривень; ОСОБА_25, в сумі 160 гривень; ОСОБА_26 в сумі 255 гривень; ОСОБА_27, в сумі 200 гривень; ОСОБА_28, в сумі 750 гривень; ОСОБА_29, в сумі 250 гривень; ОСОБА_30, в сумі 320 гривень; ОСОБА_31, в сумі 100 гривень; ОСОБА_32, в сумі 560 гривень.
В подальшому, незаконно отримані гроші ОСОБА_2 витрачав на власні потреби.
У апеляції засуджений, фактично не оспорюючи своєї вини у вчиненні злочину, просить пом’якшити призначене йому покарання, посилаючись на те, що повністю і щиросердно розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів і бажає стати на шлях виправлення, а також просить врахувати його стан здоров’я.
В запереченнях на апеляцію засудженого ОСОБА_2 прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що під час судового розгляду справи суд призначаючи покарання врахував всі обставини, в тому числі і ті на які посилається апелянт, а тому підстав для пом’якшення покарання на його думку не має.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в скоєнні вказаних у вироку злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України, за встановлених судом обставин - відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, є правильними і фактично в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості скоєних злочинів, особи підсудного, який визнав повністю свою вину, в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів та даних про стан його здоров'я. При призначені покарання судом обґрунтовано врахована те, що ОСОБА_2 негативно характеризується та є особою, схильною до скоєння злочинів.
Врахувавши всі обставини справи, в тому числі і ті на яки посилається апелянт, суд призначив ОСОБА_2 покарання в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 190 КК України.
На думку колегії суддів, суд вірно прийшов до висновку, що саме таке покарання буде достатнім для попередження вчинення засудженим нових злочинів.
Враховуючи вищенаведене, підстав для зміни вироку і призначення засудженому більш м’якого покарання, не вбачається.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 лютого 2011 року у відношенні ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий
Судді