Справа № 22-ц-376/12  23.01.2012    25.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-376/12                                               Головуючий у 1-ї інстанції  Вуїв О.В.

Категорія 23                                              Доповідач в апеляційній інстанції Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 січня 2012 року                                                                                  м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

            головуючої:  Кутової Т.З.,

            суддів: Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,

            при секретарі: Колосовій О.М.,

            за участю:  представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   місті   Миколаєві   цивільну справу

за   апеляційною   скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005»

(далі – ТОВ «Авангард-2005»)  

на рішення Вознесенського міськрайонного суду  Миколаївської області від 9 грудня 2011 року

за   позовом ТОВ «Авангард – 2005»

до ОСОБА_3

про визнання недійсною відмови від переукладення договору оренди та визнання переважного права на переукладення договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:  

У листопаді 2011 року ТОВ «Авангард-2005» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсною його відмови від переукладення договору оренди на новий строк та визнання за товариством переважного права на його переукладення.

Позивач зазначав, що 1 жовтня 2005 року він з відповідачем уклав договір оренди земельних часток (паїв) строком на п’ять років. Товариство «Авангард-2005», як  орендар, належним чином виконувало обов’язки відповідно до договору оренди, але відповідач як орендодавець відмовився від переукладення цього договору на новий строк, після його закінчення. Незважаючи, на переважне право товариства на продовження  з ним оренди землі, відповідач відмовився переукласти  з ним договір оренди землі.

Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

          Рішенням Вознесенського міськрайонного суду  Миколаївської області  від 9 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

          В апеляційній скарзі апелянт просить про скасування рішення та  ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і неповне їх  з’ясування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача,  перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.  

          Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

          Згідно з положеннями статей 13, 15 Закону України «Про оренду землі»  договір оренди землі укладається в письмовій формі.

           Змістом цього договору є права та обов’язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

          Відповідно до приписів статті 31 Закону України «Про оренду землі»  договір може бути припинений в разі закінчення строку на який його було укладено.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Судом встановлено, що  1 жовтня 2005 року між ТОВ «Авангард-2005» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 1 листопада 2006 року у встановленому законом порядку, за умовами якого відповідач передав товариству у строкове платне користування земельні ділянки площею 9,14га, які розміщені на території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, строком на п’ять років (а.с. 23).                     

5 травня і 15 жовтня 2011 року орендодавець відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» повідомив ТОВ «Авангард-2005» про закінчення строку договору оренди і про свою відмову переукладати договір оренди на наступний термін (а.с.7,31).

Отже, договір оренди, що раніш був укладений між сторонами, є припиненим і правових підстав для примусового зобов’язання власника до його переукладення не має.

          Окрім того, обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «Авангард-2005» зазначало, що має переважне право на поновлення договору оренди як орендар, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору.

          Однак переважне право орендаря, який належно виконував свої обов’язки, на поновлення договору оренди можливе лише за інших рівних умов і при наявності декілька пропозицій, але даних про укладення відповідачем договору з іншою особою за тих же умов немає, а тому зазначені доводи позивача є необґрунтованими.           

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання в спосіб, якій передбачений законом.

          Але, звертаючись із вищевказаним позовом, позивач звернувся до суду про захист свого права не в передбачений законом спосіб.

          За такого, колегія суддів вважає, що під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, а тому не вбачається підстав для його скасування чи зміни.

          Доводи апеляційної скарги щодо належного виконання орендарем умов договору не впливають на мотиви його припинення з підстав закінчення строку, на який він був укладений сторонами.

           Посилання позивача на те, що відповідачем не надано доказів того, що він має намір самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, не мають правового значення для вирішення цього спору і не спростовують обґрунтованих висновків суду.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005»  відхилити, а рішення  Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області  від  9 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ.

             Головуюча:

             Судді: