Справа № 22-ц-47/12 16.01.2012 16.01.2012 25.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22–ц-47/12 Суддя першої інстанції: Чернякова Н.В.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В. .
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Кутової Т.З.,
суддів: Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,
при секретарі: Калашниковій А.М.,
за участю: позивача – ОСОБА_2 його представника – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 5 жовтня 2011 року по справі за позовом
ОСОБА_2
до
ПАТ КБ «ПриватБанк»
про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором та визнання недійсною окремої умови договору, -
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2011 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором та визнання недійсною окремої умови договору.
Позивач зазначав, що 3 липня 2006 року він уклав з відділенням «ПриватБанк» кредитний договір № NKELAK0465004A, відповідно до якого відповідач надав кредитні кошти, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок підприємства ТОВ «Фаетон – Авто» у вигляді відновлюваної кредитної лінії у розмірі 135 744 грн., з яких 106 050 грн. на придбання автомобіля та 29 694 грн. на сплату страхових платежів, зі сплатою 1,23 % за користування кредитом на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту.
Листом від 6 січня 2009 року, який він отримав 10 січня 2009 року ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив його про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом до 25,50% на рік з 1 лютого 2009 року.
Посилаючись на те, що одностороння зміна ПАТ КБ «Приватбанк» умов договору в частині розміру відсотків за користування кредитними коштами суперечить положенням ст. 1056-1 ЦК України та Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою національного банку України від 10.05.2007р. за №168, просив суд визнати незаконним підвищення процентної ставки з 1 лютого 2009 року за Договором № NKELAK0465004A від 3 липня 2006 року та визнати недійсною умову пункту 2.3.1. Договору.
Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 5 жовтня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Постановлено визнати незаконними дії відповідача щодо підвищення процентної ставки з 09.01.2009 р. за кредитним договором № NKELAK0465004A від 3 липня 2006 року, укладеним між сторонами та визнано недійсною з 01.09.2009 р. умову пункту 2.3.1. Договору.
Додатковим рішення цього ж суду від 14 грудня 2011 року вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» вказує на те, що рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального права, без врахування дійсних обставин справи, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що банк не дотримувався передбаченого договором та законом порядку підвищення відсоткової ставки та вважав, що нова ставка не вступила в силу до набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України, а крім того підстави з яких ПАТ КБ «Приватбанк» підвищив відсоткову ставку не передбачені договором.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 3 липня 2006 р. між відділенням «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № NKELAK0465004A за умовами якого ПАТ «Приватбанк» передав йому кредитні кошти, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок підприємства ТОВ «Фаетон – Авто» у вигляді відновлюваної кредитної лінії у розмірі 135744 грн., з яких 106 050 грн. на придбання автомобіля та 29694 на сплату страхових платежів, зі сплатою 1,23 % за користування кредитом на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту. Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язувався здійснювати погашення кредиту щомісячним платежем у сумі 2 786,10 грн., яка складається з заборгованості по кредиту, процентам, винагороди.
Згідно пунктів 2.3.1 договору кредиту, укладеному сторонами, Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленому НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вказаному порядку можливо в межах кількості пунктів, на яку збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 1056-1 ЦК України, яка відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банком змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року, набрала чинності з 10 січня 2009 року, передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з п.3.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 25 травня 2007 року за № 541/13808, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільність курсової політики.
З матеріалів справи вбачається, що 25 грудня 2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» було прийнято рішення про підвищення з 1 лютого 2009 року процентної ставки за укладеними кредитними договорами. Розпорядженням від 31 грудня 2008 року про вказане рішення були проінформовані структурні підрозділи банку.
Таким чином, рішення про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором було прийнято відповідачем до набрання чинності закону, яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір відсотків не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Отже, строк з якого ставка підвищується, вирішального значення не має, оскільки це є лише механізмом виконання домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку.
Згідно з ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватись, а момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.
Належним повідомленням боржника щодо підвищення процентної ставки за кредитом є спосіб, визначений сторонами у договорі. Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ОСОБА_2 відповідачем направлено лист від 06.01.2009 року про зміну відсоткової ставки з 14, 76% річних до 25,50% річних з 1 лютого 2009 року (а.с.16), який за твердженням позивача було ним отримано 12.01.2009 року. Отже, передбачений умовами кредитного договору механізм підвищення відсоткової ставки відповідачем був дотриманий.
Курс долара США до гривні станом на 25 грудня 2008 року порівняно з курсом, встановленим НБУ на момент укладання договору збільшився на 54,3%, облікова ставка НБУ збільшилася на 3,5 пункти, а середньозважена ставка за кредитами банків підвищилася на 7,8 пунктів (а.с. 47-55). А тому підвищення процентної ставки з 14,76% річних до 25,50% річних не суперечить умовам укладеного між сторонами кредитного договору.
Крім того, після прийняття рішення банком щодо зміни відсоткової ставки, позивач не повернув кредит у встановлений договором строк до 1 лютого 2009 року, про що зазначалося в листі від 6 січня 2009 року, а почав сплачувати кредит у більшому розмірі, що вказує на прийняття позичальником пропозиції.
Оскільки, суд першої інстанції на вказані обставини справи та норми матеріального права належної уваги не звернув, рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні цих вимог.
Враховуючи, те що додаткове рішення не має самостійної юридичної сили, воно також підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 5 жовтня 2011 року та додаткове рішення від 14 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитним договором та визнання недійсною окремої умови договору відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: