Справа № 33-310/11 21.10.2011 04.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2011 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Семенчука О.В.
при секретарі Пінчуку О.І.
особи, яка притягнута
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянув справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2011 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Свердловська, Росія, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
- притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 2550 гривень на користь держави.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 05.09.2011 року о 08 годині 35 хвилин керував транспортним засобом «ЗАЗ 1102» дн НОМЕР_1 по вул. Кірова в районі будинку № 85 в м. Миколаєві з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, відповідно до встановленого порядку відмовився у присутності двох свідків та лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову та закрити провадження у справі. Посилається на те, що працівниками ДАІ було порушено порядок проведення водіям транспортних засобів огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Вважає, що огляд на стан сп’яніння фактично не був проведений, а ОСОБА_1 знаходився у тверезому стані, що підтверджується висновком Миколаївського обласного наркологічного диспансеру.
Крім того, вказує, що ОСОБА_1 було безпідставно відмовлено у присутності адвоката під час складання адміністративного протоколу та під час проведення його огляду в медичній установі, чим порушено його право на захист та на отримання правової допомоги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, дослідивши матеріали справи, суд вважає апеляцію не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ1 №217569 від 05.09.2011 року, ОСОБА_1, на місці зупинки працівниками ДАЇ відмовився продути алкотестер «Драгер» у присутності двох свідків.
Також він відмовився пройти медичний огляд на стан сп’яніння в медичному закладі у присутності лікаря-нарколога та інспектора ДПС про що свідчить висновок щодо результатів медичного огляду на виявлення стану сп’яніння № 3510 від 05.09.2011 року.
Як при розгляді справи в суді 1-інстанції так і в апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно на місці зупинки працівниками ДАЇ відмовився від продування алкотестеру у присутності двох свідків, а потім і від проходження медичного огляду в медичному закладі, оскільки був тверезий та не бажав цього робити без свого адвоката.
Наведене свідчить про те, що працівниками ДАІ не було порушено порядок проведення огляду водія ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп'яніння, їх дії відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, а тому посилання апелянта на порушення зазначеного порядку є безпідставним.
Таким чином, суд вважає, що обставини справи судом першої інстанції встановлені вірно і ОСОБА_1 правильно судом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.
Що стосується твердження в апеляції та пояснень ОСОБА_1 про те, що він керував транспортним засобом у тверезому стані, а тому не вчиняв правопорушення, то вони є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, а за відмову пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що є порушенням вимог п.2.5 Правил Дорожнього руху України.
Доводи захисника про те, що було порушено право ОСОБА_1 на захист також є безпідставними, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства та Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність захисника або іншої особи, яка надає правову допомогу, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або проведення огляду в медичній установі, не передбачена.
Що стосується адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_1, то воно судом мотивоване і відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови суду немає, а тому вимоги апелянта не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2011 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області О.В.Семенчук