Справа № 10-239/11 26.09.2011 26.09.2011 04.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-239/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Карікова Л.В.
Категорія: запобіжний захід Доповідач: Семенчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати Апеляційного суду Миколаївської області з кримінальних справ у складі:
Головуючого судді: Куценко О.В.,
суддів: Значок І.С., Семенчука О.В.
за участю прокурора Волковського Т.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляцією помічника прокурора Миколаївського району Миколаївської області на постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 вересня 2011 року, якою у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
- відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 17.09.2011 року, точний час не встановлено, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом відчинення дверей проник в домоволодіння, яке розташовано в АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав майно належне ОСОБА_3, спричинивши їй матеріальні збитки на суму 400 грн., також викрав майно належне ОСОБА_4, спричинивши їй матеріальну шкоду на суму 200 грн., майно належне ОСОБА_5, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 884 грн. та майно належне ОСОБА_6, спричинивши йому шкоду на загальну суму 735 грн.
18.09.2011 року слідчим Миколаївського СВ УМВС України в Миколаївській області порушено кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1 за фактом таємного викрадення чужого майна за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В цей же день в порядку ст. 115 КПК України ОСОБА_1 було затримано.
21.03.2011 року слідчим СВ Миколаївського РВ УМВС України до Миколаївського районного суду Миколаївської області направлено подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.
У своєму поданні слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше трьох років, ніде не працює, за місцем проживання характеризується негативно, схильний до крадіжок, знаходячись на волі, може переховуватися від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини по справі.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд послався на відсутність підстав про те, що обвинувачений буде намагатися ухилятися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.
В апеляції прокурор просить постанову судді скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що судом не виконано вимоги ст. 148, 155 КПК України.
Крім того, вважає, що суд не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_1, систематично зловживає спиртними напоями, не приймає участі в громадських заходах, може продовжувати злочинну діяльність, а саме вчиняти таємне викрадення чужого майна і таким чином перешкоджати забезпеченню виконання процесуальних рішень.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.148,155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки і коли є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Судом першої інстанції правильно вказано, що хоча ОСОБА_1 і підозрюється в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, покарання за яке може бути призначено більше 3-х років позбавлення волі, однак разом з цим він має постійне місце проживання, вину у вчиненні крадіжки визнав повністю і розкаявся у вчиненому, спиртними напоями не зловживає, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває.
Отже врахувавши дані про особу та поведінку ОСОБА_1 яка свідчить про те, що він сприяє органу досудового слідства у встановленні істини по справі і не ухилявся та не ухиляється від слідства, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд також вірно зазначив, що сам по собі факт інкримінування ОСОБА_1 вчинення тяжкого злочину не може бути достатньою підставою для обрання такого запобіжного заходу як взяття під варту.
Що стосується посилання в апеляції прокурора на те що суд при розгляді справи не дав належної оцінки тій обставини, що ОСОБА_1 систематично зловживає спиртними напоями, не приймає участі в громадських заходах у зв’язку з чим може продовжувати злочину діяльність, вчиняти крадіжки майна та таким чином перешкоджати забезпеченню виконання процесуальних рішень, то вони є безпідставним, оскільки суд при розгляді справи надав належну оцінку зазначеним обставинам і саме тому, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень обрав стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Таким чином, при розгляді подання слідчого судом врахована сукупність всіх обставин, які необхідно перевіряти при розгляді справ даної категорії.
Підстав для скасування постанови суду, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И ЛА :
Апеляцію помічника прокурора Миколаївського району Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 вересня 2011 року у відношенні ОСОБА_1 – без зміни.
Головуючий
Судді