Справа № 11-764/11 20.12.2011 20.12.2011 03.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-598/11р. Головуючий у 1-й інстанції: Терентьєва Г.В.
Категорія: ч.2 ст.185 КК Доповідач: Семенчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючої Куценко О.В.
суддів Пустовара М.Л., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора
підсудного ОСОБА_1
представника цивільного позивача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією представника цивільного позивача ОСОБА_2 на постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 липня 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Іня Павловського району Алтайського краю, проживаючого і зареєстрованого: АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, одруженого, не судимого,
- звільнено від кримінальної відповідальності по ч.2 ст.185 КК України у зв’язку з втратою ним суспільної небезпеки.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2010 року (точний час в ході досудового слідства не встановлений) ОСОБА_1, за попередньою змовою з не встановленою в ході досудового слідства особою, будучи на території ПАТ "ЮГцемент» за адресою: смт. Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, по вул. Промисловою 2, - таємно викрав вісім металевих лотків, вартістю 91 гривна 84 копійки за 1 лоток, на загальну суму 734 гривни 72 копійки, чим заподіяв матеріальний збиток ПАТ "ЮГцемент" на зазначену суму. Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Слідчим СВ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області була винесена 25.02.2011 року постанова про направлення кримінальної справи в суд для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, яка була погоджена з прокурором Миколаївського району.
Мотивуючи зазначену постанову, слідчий зазначив, що оскільки ОСОБА_3 раніше не судимий, скоїв злочин середньої тяжкості, розкаявся в скоєному, повністю відшкодував заподіяний його діями матеріальний збиток, а тому у зв'язку із зміною обстановки ОСОБА_1 перестав бути суспільно-небезпечним.
Задовольняючи подання слідчого про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриваючи провадження по справі, суд послався на те, що він уперше скоїв злочин, щиро розкаюється, сприяв органам досудового слідства у встановленні істини у справі, повністю відшкодував заподіяний його діями збиток, виховує двох дітей, один з яких неповнолітній, обвинувачується в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 УК України, яке є злочином середньої тяжкості.
В апеляційній скарзі представник цивільного позивача ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, а справу направити на додаткове розслідування. Вважає, що органами досудового слідства неправильно здійснений розрахунок викраденого мана, а саме 8 лотків, у зв’язку з чим висновок суду про повне відшкодування збитку, не вірний. Також, судом не вирішено питання про збільшення позовних вимог, які були заявлені в судовому засіданні.
Крім того, в апеляції, представник цивільного позивача в підтвердження незаконності винесеної постанови суду зазначає, що ОСОБА_1 раніше судимий; скоїв тяжкий злочин; його дії неправильно кваліфіковані, оскільки він здійснив крадіжку з проникненням в хранилище. Стверджує, про відсутність підстав для застосування ст.48 КК України.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_1 та думку прокурора, які вважали постанову суду законною та обґрунтованою і просили залишити її без зміни, а апеляцію - без задоволення, думку представника цивільного позивача ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла до наступного.
Висновки суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст.7, 282 КПК України, ст.48 КК України за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, у зв’язку зі зміною на даний час обстановки, підсудний перестав бути суспільно-небезпечним, відповідають фактичним обставинам справи і є правильними.
Згідно до вимог ст. 348 КПК України, представник цивільного позивача має подати апеляцію у частині що стосується вирішення позову.
Однак, в мотивувальній частині апеляції представник цивільного позивача, крім не вирішення питання щодо заявленого цивільного позову в кримінальній справі, посилається ще й на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи і відсутності підстав для застосування ст.48 КК України. Крім того, в резулятивній частині апеляції апелянт просить скасувати постанову суду не зазначаючи на якій підставі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.350 КПК України при обґрунтуванні захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи, але дані вимоги представником цивільного позивача виконані не були.
Таким чином апеляція представника цивільного позивача містить в собі протиріччя, і є такою, що не відповідає вимогам ст. 350 КПК України.
Проте, суд на це увагу не звернув і призначив апеляцію до розгляду апеляційним судом.
За таких обставин кримінальна справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 350, 352 КПК України.
Керуючись ст. 357 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Кримінальну справу за апеляцією представника цивільного позивача ОСОБА_2 на постанову Миколаївського районного суду Миколаївської області від 01 липня 2011 року повернути Миколаївського районного суду Миколаївської області для виконання вимог ст.ст. 350,352 КПК України.
Суддя