Справа № 11-591/11 15.09.2011 15.09.2011 03.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-591/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дробинського О.Е.
Категорія: ч.3 ст.185, Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
ч.2 ст.289 КК
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – судді Пустовара М.Л.
суддів: Значок І.С., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора Гаврилко О.О.
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Вознесенського районного суду Миколаївської області від 04 липня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Гирбовець Новоаненського району Республіки Молдова, громадянин України, проживаючий: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 06.11.1997 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч.4 ст.81, ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.45 КК України засуджений умовно, з іспитовим строком 2 роки;
- 24.07.1998 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.81, ч.1 ст.89 КК України (в редакції 1960 року), з застосуванням ст.42 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; постановою від 18.04.2002 року вирок змінено призначено 5 років позбавлення волі, звільнився 14.05.2003 року;
- 16.07.2004 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту, звільнився 16.09.2004 року;
- 25.04.2005 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17.04.2007 року на підставі ст.82 КК України невідбута частина покарання 01 рік 06 міс. 08 днів позбавлення волі замінена на обмеження волі; постановою Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.08.2007 року, на підставі ст.81 КК України умовно-достроково звільнений від покарання з не відбутим строком 01 рік 01 місяць 27 днів,
засуджений за ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець села Вознесенське Вознесенського району Миколаївської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає: АДРЕСА_3, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_3 від призначеного основного покарання звільнено, з випробуванням на 2 роки та покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець села Таборівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_4, не судимий в силу ст.89 КК України,
засуджений за ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_4 від призначеного основного покарання звільнено, з випробуванням на 2 роки та покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи.
Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати за проведення судової експертизи рівними частинами в розмірі 1/3 з кожного - по 112 гривень 56 копійок.
В порядку ст.81 КПК України судом вирішені питання про речові докази по справі.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 30 березня 2011 року о 00 годин 30 хвилин в селі Таборівка Вознесенськога району Миколаївської області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, через незачинені ворота, проник до приміщення гаража, розташованого на подвір'ї приватного домоволодіння потерпілої ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_5 звідки таємно викрав запасні частини від мотоцикла "Дніпро-11", спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 1 080 гривень 00 копійок.
Крім того, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 30 березня 2011 року біля 01 години в селі Таборівка Вознесенського району Миколаївської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу, через незачинені ворота, проникли до приміщення цього ж гаражу, звідки виштовхали мотоцикл "Дніпро-11", вартістю 2 934 грн. 00 коп., належний ОСОБА_5, та незаконно заволоділи ним, спричинивши шкоду потерпілому на зазначену суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що він не скоював даного злочину, а лише перебував на місці його скоєння, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння та не розуміючи, що здійснюється. Стверджує, що про викрадення мотоциклу не знав, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 лише привезли його на зазначеному транспортному засобі до місця його проживання.
Інших апеляцій на вирок суду не надходило.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію та в той же час просив пом’якшити йому покарання і застосувати до нього ст.75 КК України, думку прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в скоєнні вказаного у вироку злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, за обставин встановлених судом - відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами.
З протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_2 та інші підсудні під час розгляду справи судом 1-інстанції визнали себе винними у повному обсязі пред’явленого обвинувачення у зв’язку з чим при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом було визнано недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались.
Судом ОСОБА_2 були роз’яснені положення ст. 299 КПК України про те, що він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку на що останній погодився.
Тому, згідно до вимог ч.1 ст. 365 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ст. 299 і ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися, апеляційною інстанцією не перевіряються.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд діяв у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України.
При цьому суд врахував ступень тяжкості вчиненого ним злочину, данні про його особу: умови його життя, соціальне та матеріальне становище, вік, наявність кількох непогашених судимостей за вчинення злочинів проти власності, посередню характеристику, а також пом’якшуючи покарання обставини – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди та відшкодування завданих збитків.
При призначені покарання судом обґрунтовано враховані і обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 – вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.
На підставі вище вказаного, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченого санкцією ст. 289 ч.2 КК України.
На переконання колегії суддів, суд вірно дійшов до висновку, що саме таке покарання буде достатнім для попередження вчинення засудженим нових злочинів та його виправлення, тому вважає, що підстав для пом’якшення покарання і застосування положень ст. 75 КК України не має.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського районного суду Миколаївської області від 04 липня 2011 року у відношенні ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий
Судді