Справа № 11-565/11  30.08.2011 30.08.2011   03.01.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-565/11р.                  Головуючий у 1-й інстанції: Яворської Н.І.

          Категорія: ч.1 ст.115 КК                    Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

                                             УХВАЛА     

               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року                                                                      м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

                апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                             Ржепецького О.П.

суддів:                                                  Маркової Т.О.,  Семенчука О.В.                

за участю:

прокурора                                         Гаврилко О.О.                                       

засудженої                                      ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Карабчієв Смотрицького району Хмельницької області, громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:

- 26.03.2010 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 роки.

-          засуджена за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного  покарання частково приєднане не відбуте покарання за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 березня 2010 року та остаточно призначено покарання  -   8 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засудженої ОСОБА_2 судові витрати за проведення судових експертиз у сумі – 787 гривень 92 копійки.

Згідно вироку суду, у вечірній час 17 квітня 2011 року, у домоволодінні належного ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, після вжиття спиртних напоїв, з мотивів побоювання, що потерпілий ОСОБА_3 після чотирьох років спільного життя, вирішив її покинути, на ґрунті раптово-виниклих неприязних стосунків, нанесла останньому один удар кухонним ножем в область грудей, чим спричинила потерпілому ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого, сліпого, колото-різаного поранення лівої половини грудей з пошкодженням серця, що обумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, зупинення функцій центральної нервової діяльності, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №17 від 27.05.2011 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя у момент спричинення та явилось причиною його смерті.

В апеляції ОСОБА_2 просить вирок змінити та пом’якшити призначене покарання. Стверджує, що умислу на вбивство не мала, а вчинила злочин оскільки потерпілий застосовував до неї фізичну силу та погрожував вбити її та інших членів її сім’ї, а тому не усвідомлюючи своїх дій несподівано для себе завдала йому удару ножем в груди. Зазначає, що щиро розкаялась у вчиненому злочині, але суд не врахував зазначених доводів та призначив їй занадто суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляції та просила призначити їй покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 115 ч.1 КК України, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_2 в скоєнні вказаного у вироку злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за обставин встановлених судом - відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені  дослідженими в судовому засіданні доказами, є правильними і фактично в апеляції не оспорюються.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженій ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з  урахуванням  ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, даних про особу, попередню судимість  її характеристики за місцем проживання,  віку, стану здоров'я, сімейного становища, поведінки до вчинення злочину, а також обставини, пом’якшуючої покарання – щирого каяття. При призначені покарання судом обґрунтовано врахована і обставина, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та тяжкі наслідки завдані злочином.

На  думку  колегії   суддів,  суд  вірно  прийшов   до  висновку,  що  саме  таке  покарання   буде  достатнім  для  попередження   вчинення   засудженою   нових злочинів.

Посилання засудженої на те, що таке покарання є надмірно суворим та не відповідає вимогам закону є безпідставними, оскільки суд призначив ОСОБА_2 покарання в мінімальних межах санкції статті, за якої її засуджено, з урахуванням, як пом’якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин, в тому числі і тих на які посилається апелянт, та  відповідно до вимог ст. 71 КК України.

Що стосується твердження апелянта про те, що вона вчинила вбивство у зв’язку з застосуванням до неї потерпілим фізичної сили та погрози вбити її та інших членів її сім’ї, то дані доводи засудженої було предметом дослідження в суді першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.   

Таким  чином, колегія суддів вважає, що підстав для зміни вироку та пом’якшення  покарання засудженій ОСОБА_2  не має.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

                     У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а  вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2011 року у  відношенні ОСОБА_2 – без зміни.

Головуючий

Судді