Справа № 11-574/11 30.08.2011 30.08.2011 03.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-574/11р. Головуючий у 1-й інстанції: Корнешова Т.В.
Категорія: ч.2 ст.309 КК Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Ржепецького О.П.,
суддів: Маркової Т.О., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора Гаврилко О.О.
засудженого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 19.11.2008 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.307 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 03.02.2010 року постановою Вознесенського районного суду Миколаївської області від 26.01.2010 року із заміною не відбутої частини на 1 рік 5 місяців 20 днів виправних робіт; 06.04.2011г. звільнений постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.04.2011 року умовно-достроково, не відбута частина яких складає 3 місяців 12 днів виправних робіт,
засуджено: за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2008 року та остаточне призначено - 2 роки 4 дні позбавлення волі.
Згідно вироку суду ОСОБА_2, 13 березня 2011 року о 16 години 30 хвилин, знаходячись біля торговельного центру "Кіт" в м. Миколаєві по вул. Скороходова, незаконно придбав у невстановленої слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій у кількості 2,7 мл., маса якого в перерахунку на суху речовину становила - 0,977 гр., для особистого вживання без мети збуту.
Придбаний наркотичний засіб підсудний незаконно зберігав при собі в одноразовому медичному шприці в кишені куртки, і того ж дня, біля 16 години 50 хвилин, був з ним затриманий працівниками міліції біля будинку № 42 по вул. Скороходова в м. Миколаєві.
В апеляції засуджений та його захисник, не оспорюючи висновки суду щодо кваліфікації дій та доведеності його вини, просять вирок змінити та застосувати до нього ст.75 КК України. Посилаються на те, що судом не були враховані всі пом’якшуючи вину обставини, а саме: щире каяття і активне сприяння органам слідства в розслідуванні злочину. Зазначають, що на утримані у ОСОБА_2 знаходиться не тільки неповнолітня дитина та старший брат, які є - інвалідами дитинства та мати пенсіонерка, які потребують постійного стороннього догляду, а також дружина, яка ніде не працює. На їх думку, вказаних обставин, достатньо для призначення покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали доводи апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в скоєнні вказаного у вироку злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, за обставин встановлених судом - відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, є правильними і в апеляції не оспорюються.
Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, характеризуючих даних та наявності на утримані непрацездатних членів сім’ї. При призначені покарання судом обґрунтовано врахована і обставина, що пом’якшує покарання – щире каяття у скоєному ним злочині.
Врахувавши всі обставини справи, суд призначив ОСОБА_2 покарання в мінімальних межах, передбаченого санкцією ч.2 ст. 309 КК України, застосувавши принцип часткового приєднання не відбутої частини покарання згідно ст.71 КК України.
На думку колегії суддів, суд вірно прийшов до висновку, що саме таке покарання буде достатнім для попередження вчинення засудженим нових злочинів.
Підстав для зміни вироку і застосування ст.75 КК України, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та його захисника залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2011 року, у відношенні ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий
Судді