Справа № 11-541/11 13.09.2011 13.09.2011 03.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-541/11р. Головуючий у 1-й інстанції: Маржинова Т.В.
Категорія: ч.3 ст.185 Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої судді: Фаріонової Є.М
суддів: Губи О.О., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора Гаврилко О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Первомайського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Новокрасне Арбузинського району Миколаївської області, громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:
- 13.04.2000 року Первомайським міським судом Миколаївської області за ч. 2, 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року), на підставі ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; постановою районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.11.2002 року звільнена від відбування покарання 14.11.2002 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяця 25 днів;
- 22.07.2004 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 208, 140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням на 2 роки; постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07.04.2005 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для реального відбування покарання, звільнена від покарання 07.04.2008 року по відбуттю строку покарання,
засуджена за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Постановлено судові витрати за проведення експертиз у сумі 1209,82 грн. віднести на користь держави.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2, 19.09.2009 року близько 14 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення крадіжки майна ОСОБА_3, прийшла до її домоволодіння по АДРЕСА_2 Миколаївської області та шляхом виймання шибки вікна, проникла всередину житлового будинку, звідки таємно викрала належні потерпілій речі: ДВД програвач ВВК310 СІ вартістю 360 грн., жіночу куртку-плащ вартістю 300 грн., жіночий піджак з котону вартістю 200 грн., прості жіночі сережки з металу жовтого кольору із синіми камінцями вартістю 25 грн.; жіночі лакові туфлі темного кольору 38 розміру вартістю 380 грн., чорну жіночу сумку вартістю 150 грн., чорну жіночу сумку вартістю 190 грн., пачку мила „Камей" вартість 5 грн., а всього на загальну суму 1610 грн. Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд.
За змістом апеляції, засуджена ОСОБА_2, не оспорюючи висновки суду щодо кваліфікації дій та доведеності її вини, просить вирок скасувати, посилаючись на істотні порушення вимог КПК України. Зазначає, що під час досудового слідства їй не було надано захисника, з матеріалами кримінальної справи по закінченню досудового слідства її не ознайомили, під час судового засідання їй не було надано кваліфікованої юридичної допомоги. Також вказує, що судом безпідставно визнано як обтяжуючу обставину, знаходження її в стані алкогольного сп’яніння.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_2 в скоєнні вказаного у вироку злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за обставин встановлених судом - відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, є правильними і фактично в апеляції не оспорюються.
Доводи апелянта про те, що при досудовому слідстві було порушено право на захист та її не було ознайомлено з матеріалами справи є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а саме:
- протоколами про роз’яснення права на захист, відповідно до яких ОСОБА_2 було роз’яснено її право та вона від захисника відмовлялась (а.с. 92, 103, 112);
- протоколом про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред’явлення матеріалів справи (а.с.149).
Не було порушено право на захист ОСОБА_2 і при розгляді справи в суді 1-інстанції, оскільки суд задовольнив її заяву про бажання мати захисника, у зв’язку з чим виніс відповідну постанову від 20.05.2011 року і призначив їй адвоката ОСОБА_4, яка і здійснювала її захист в судовому засіданні. Ніяких заяв з приводу некваліфікованого здійснення захисту адвокатом під час розгляду справи судом від ОСОБА_2 не надходило.
Таким чином, на підставі зазначеного вище, колегія суддів вважає, що порушень вимог кримінально-процесуального закону органами досудового слідства та судом допущено не було.
Що стосується покарання, то воно судом призначено ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, наявності у неї двох неповнолітніх дітей, яким вона належної уваги не приділяє, негативної характеристики за місцем проживання, ухилення від слідства та суду, порушення підписки про невиїзд, не відшкодування матеріальної шкоди, а також обставин, пом’якшуючих покарання – повне визнання своєї вини та щире каяття у скоєному нею злочині.
При призначені покарання судом обґрунтовано врахована і обставина, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, оскільки ця обставина, відповідно до протоколу судового засідання, підтверджується не тільки показами свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а і показами самої ОСОБА_2
Наведене спростовує твердження апелянта в цій частині.
Врахувавши всі обставини справи суд призначив ОСОБА_2 покарання у мінімальних межах, передбаченого санкцією ч.3 ст. 185 КК України.
На думку колегії суддів, суд вірно прийшов до висновку, що саме таке покарання буде достатнім для попередження вчинення засудженої нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку та задоволенні апеляції - не має.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Первомайського районного суду Миколаївської області від 20 травня 2011 року у відношенні ОСОБА_2 – без зміни.
Головуюча
Судді