|
Справа № 1–190/2012 року
В И Р О К І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И10.01.2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ЗАХАРОВОЇ А.С. при секретарі КАЛІНІЧЕНКО В.Ю.
з участю прокурора АФЕНКІНОЇ Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Київської області, Фастівського району, с. Волиця, українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, незаміжньої, працюючої медичною сестрою в інституті хірургії їм. Шалімова в м. Києві, проживаючої в АДРЕСА_1; раніше не судимої,- в скоєні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ст. 358 ч. 1, ст.. 358 ч. 4 КК України, суд, -
В С Т А Н О В И В:
01.09.2011 року, приблизно о 11 год. 00 хв. підсудна ОСОБА_1,перебуваючи поблизу входу до станції метро «Петрівка», що в Оболонському районі м. Києва, маючи умисел на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, яке видається чи посвідчується державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його використання для безкоштовного проїзду в електропотягах, зустрілася з невстановленою слідством особою, яка за винагороду в сумі 300 гривень пообіцяла їй виготовити підроблене пенсійне посвідчення.
Реалізуючі свій злочинний умисел, що направлений на пособництво у підробленні пенсійного посвідчення, підсудна ОСОБА_1 погодилася на дану пропозицію і з метою сприяння вчиненню злочину, передала невстановленій слідством особі свою фотокартку та анкетні дані, а також заздалегідь пообіцяла придбати підроблене пенсійне посвідчення і вони домовились про зустріч через 10 днів.
10.09.2011 року, приблизно о 11 год. 20 хв. підсудна ОСОБА_1 поблизу входу до станції метро «Петрівка», що розташована в Оболонському районі м. Києва, зустрілась з невстановленою слідством особою, якій передала гроші в сумі 300 гривень, а невстановлена слідством особа в свою чергу передав їй для користування підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 інваліда 3-ї групи на її ім'я, в якому була вклеєна її фотокартка, завірена відтиском гербової печатки «Управління праці та соціального захисту населення Фастівського району в Київській області.
Згідно листів № 01-21/1025 від 26.09.2011 року та б/н від 26.09.2011 року Управління Пенсійного фонду України у Фастівському районі Київської області підсудна ОСОБА_1 на обліку в управлінні не перебуває та пенсію, а також ніяких видів допоміг не отримує та посвідчення № НОМЕР_1 від 09.08.2006 року не видавалося (а.с. 24, 26).
Згідно висновку експерта № 342 від 25.10.2011 року в пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1, що видане 09.08.2006 Управлінням праці та соціального захисту населення Фастівського району в Київській області, на ім'я ОСОБА_1, 1961 року народження, ознак технічної підробки –не виявлено.
Відбитки печатки, наявні на 1-й та 2-й сторінках, наданого на дослідження пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, що видане 09.08.2006 Управлінням праці та соціального захисту населення
Фастівського району в Київській області, на ім'я ОСОБА_1, 1961 року народження, проставлені не одним і тим же самим кліше, що і надані на дослідження зразки відбитків печаток: печатки Управління праці та соціального захисту населення Фастівської РДА та печатки Управління пенсійного фонду України у Фастівському районні Київської області (а.с. 54-59).
22.09.1011 року, приблизно о 08 год. ЗО хв., підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на залізничній станції «Караваєві Дачі», що в Солом'янському районі м. Києва, достовірно знаючи, що пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 на її ім'я, є підробленим, з метою безкоштовного проїзду в електропотягах приміського сполучення, на вимогу контролера пред'явила завідомо підроблене вищевказане пенсійне посвідчення, як документ, що надає право безкоштовного проїзду в громадському транспорті.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у заздалегідь обіцяному придбанні підробленого документу, який видається чи посвідчується державним підприємством, установою чи організацією і який надає права або звільняє від обов”язків, з метою його використання, а також і у використанні завідомо підробленого документу при обставинах, викладених у фабулі вироку, визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному і дала пояснення щодо вчинення нею злочинів, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким в т.ч. і нею не оспорюються.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України суд при встановлені фактичних обставин справи обмежився допитом підсудної ОСОБА_1.
Таким чином, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 5 ст. 27, ст. 358 ч. 1 КК України, т.я вона своїми умисними діями заздалегідь обіцяла придбати та придбала підроблений документ (пособничество), який видається чи посвідчується державним підприємством, установою чи організацією і який надає права або звільняє від обов”язків, з метою використання.
Також суд приходить до висновку про те, що підсудна ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки вона своїми умисними діями використала завідомо підроблений документ.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1. суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки нею скоєного, її особу: раніше не судима, позитивно характеризується за місцем реєстрації, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
Щире розкаяння підсудної ОСОБА_1 у вчиненому, судом визнається, як пом”якшуюча покарання обставина.
Обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1, судом не виявлено.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудної, а також і те, що вчинені нею злочині віднесені до злочинів невеликої тяжкості згїдно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити їй міру покарання у виді штрафу в дохід держави і таке покарання буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Керуючись ст.ст.323, 324 КК України, суд, -
З А С У Д И В :
Визнати винною ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27, ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 4 КК України і призначити їй покарання:
по ч. 5 ст. 27, ст. 358 ч. 1 КК України у виді штрафу в дохід держави в межах 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –1700 грн.;
по ст. 358 ч. 4 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в межах 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –850 грн..
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю скоїних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в дохід держави в межах 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –1700 грн..
Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити без змін –підписку про невиїзд з місця проживання.
Речовий доказ: підроблене пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 зберігати в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 375 грн. 20 коп. на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті за проведення експертизи по справі.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Суддя: