Справа № 2-5042/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 листопада 2011 року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді                             Зінченко С.В.

при секретарі                                         Шевчук Я. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, –

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму загальної заборгованості за договором в розмірі 62812,99 гривень, зазначивши, що 24.09.2010 року між сторонами було укладено Договір 01-24/09, за яким відповідач повинен був виготовити, установити та передати позивачу товар, а саме ворота гаражні.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24 вересня 2010 року між ним та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поставки гаражних воріт на суму 29500,00 гривень.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що Покупець здійснює передплату  Поставщику в розмірі 70% від загальної суми твору, що становить 20650,00 гривень, протягом двох днів банківських днів з моменту підписання договору.

На підставі пункту 4.1 Договору Поставщик відвантажує товар Покупцю відповідно до специфікації, протягом 30 (тридцяти) днів з моменту надходження передоплати.

24.09.2010 року позивачем було сплачено 20650,00 гривень, відповідно до умов договору.

Через місяць відповідачем було повідомлено, що товар затримано на митному кордоні, у зв’язку з чим ОСОБА_5 необхідно ще сплатити суму в розмірі 8000,00 гривень

25.10.2010 року позивачем було надано відповідачу необхідну суму.

Однак відповідач взятих на себе зобов’язань за договором належним чином не виконав, чим порушив умови укладеного договору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за останнім відомим місцем реєстрації, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.41, 51), про причини неявки суд не повідомив, а тому суд у відповідності до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 вересня 2010 року між ним та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поставки гаражних воріт на суму 29500,00 гривень.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що Покупець здійснює передплату  Поставщику в розмірі 70% від загальної суми твору, що становить 20650,00 гривень, протягом двох днів банківських днів з моменту підписання договору.

Свої зобов’язання щодо попередньої оплати договору позивач виконав та сплатив авансові платежі у розмірі 70%  від загальної суми виробів (а. с. 10)

Згідно п. 5.1. договору № 40/10 АГ від  23.11.2011 року термін поставки виробів складає 50 робочих днів за виключенням державних свят та різдвяних канікул (з 30.12 по 08.01., та з 01.05. –09.05 включно), з моменту підписання договору та додатків згідно п 1.2, внесення оплати згідно п. 8, затвердження розмірів, моделі, кольору та матеріалу замовлення.

На підставі пункту 4.1 Договору Поставщик відвантажує товар Покупцю відповідно до специфікації, протягом 30 (тридцяти) днів з моменту надходження передоплати.

Свої зобов’язання за договорами відповідач не виконав. Представником позивача було направлено лист-вимогу від 14.06.2011 року, адресовану відповідачу про повернення передоплати (а. с. 19-20). Проте дане звернення було проігноровано відповідачем.

У зв’язку з чим позивач змушений був звернутися з позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму передоплати, яка становить 28650 гривень, процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1295,22 гривень, неустойки в сумі 1475,00 гривень, реальних збитків 31381,00 гривень, 3% річних в сумі 11,77 гривень, що в загальній сумі складає 62812,00 гривень.

Відповідно до п.1 ст. 611ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу,  а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК  України якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

Пунктами 5.2. Поставщик по даному Договору за прострочення поставки товару оплачує Покупцю пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості недоплаченого товару.  

Відповідно до ст. 551 ЦК України якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частинами 1,2,3 статті 623 ЦК України, Боржник,   який  порушив  зобов'язання, має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання,
доказується кредитором. Збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може задовольнити вимогу про відшкодування  збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Як зазначає представник позивача збитки позивача полягають, у тому, що йому довелось замовити інші гаражні двері, вартістю 26381,00 гривень. Крім того представник позивача зазначає, що збитками також є вирити на правову допомогу позивачу, у розгляді даної справи, в сумі 5000,00 гривень.

Проте суд не може погодитись з даним твердженням представника позивача, оскільки ані позивачем, ані його представником не надано жодних підтверджень тим обставинам, що саме неправомірні дії відповідача спонукала позивача замовити інші гаражні двері.

Щодо реальних збитків позивача, які складаються з витрат за юридичні послуги за розгляд даної справи, суд також не може погодитись, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Таким чином суд приходить до остаточного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 31431 гривень (тридцять одну тисячу чотириста тридцять одну) грн. 99 копійок, що складаються з суму передоплати, яка становить 28650 гривень, процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1295,22 гривень, неустойки в сумі 1475,00 гривень та  3% річних в сумі 11,77 гривень.

Також відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 27, 31, 88, 209, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 549,611,625, 693 ЦК України,  суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення коштів –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованість по договору в сумі 31431 гривень 99 копійок та судові витрати в сумі 434 гривень 32 копійки, а всього стягнути 31866 (тридцять одна тисяча вісімсот шістдесят шість гривень) 31 копійку.   

В задоволенні решти позову –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                          Зінченко С.В.