Справа № 2-655/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

місто Ковель                                                                                      10 квітня 2008 року

Ковельський міськрайонний суд  Волинської області під головуванням

судді                                                              Денисюка Р.С.,

за участю секретаря                                     Бєлих Н.Б.,

представників позивача                              Гайдашук Д.А.,

Гич О.В.,

відповідача                                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю, 

в с т а н о в и в:

            Ковельським міжрайонним прокурором в інтересах держави в собі Ковельського міськрайонного центру зайнятості заявлено позов до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю.

            Вказаний позов мотивовано тим, що 07.08.2006 року в Ковельський міськрайонний центр зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувсяОСОБА_1 14.08.2006 року  наказом № НТ060814 ОСОБА_1 було присвоєно статус безробітного.

            Між Ковельським міськрайонний центром та безробітним ОСОБА_1 був укладений договір № 0353061002700536 від 27.10.2006 року про направлення відповідача на курси цільового призначення в Ковельську філію університету сучасних знань за навчальною програмою «Підприємець початківець» строком на два тижні.

            Пройшовши відповідні курси, 21.112006 рокуОСОБА_1 подав письмову заяву про виплату йому одноразово допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

            На засіданні комісії Ковельського міськрайонного центру зайнятості з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності 23.11.2006 рокуОСОБА_1 подав на розгляд членів комісії бізнес-план на тему «Відкриття кафе-бару».

            На підставі висновку комісії наказом директора центру зайнятості від 24.11.2006 року № НТ 061124/3 відповідачу надано одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

            28.11.2006 рокуОСОБА_1 надав засвідчену у встановленому порядку копію свідоцтва від 27.11.2006 року № 357290 про державну реєстрацію його, як суб'єкта підприємницької діяльності.

            На підставі ст. 22 п. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_1 було одноразово виплачено залишок допомоги по безробіттю у розмірі 3131,33 гривень.

            Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» передбачено повернення коштів виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності у разі нездійснення такої діяльності протягом шести календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

            Про необхідність повернення коштів у разі нездійснення підприємницької діяльності відповідач був ознайомлений письмово в наказі від 24.11.2006 року.

            Відповідно до інформації від 20.09.2007 року № 12651/10/17-236, наданої Ковельською МДПІ,ОСОБА_1 протягом шести місяців з моменту отримання коштів (із 11.12.2006 року) підприємницькою діяльністю не займався, єдиний або фіксований податок не сплачував.

            Наказом директора від 24.09.2007 року № 63 затверджено рішення про повернення ОСОБА_1 виплачених коштів та надано термін для добровільного їх повернення, чого відповідач не зробив.

            Тому звернулися із відповідною заявою до суду про повернення виплачених коштів.

            В судовому засіданні представник Ковельської міжрайонної прокуратури                           Гайдашук Д.А. позов підтримала із підстав в ньому викладених та просить його задовольнити.

            Представник Ковельського міськрайонного центру зайнятості Гич О.В. в судовому засіданні позов підтримала та просить його задовольнити, суду пояснила, що відповідачу було роз'яснено порядок видачі таких коштів та наслідки, коли він їх буде використовувати  не по призначенню. Із 2006 року введено порядок повернення цих коштів і є дві підстави їх повернення: незайняття підприємницькою діяльністю та несплата податку, що є у даному випадку, тому постало питання про повернення  виплачених коштів.

            ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково. Суду пояснив, що він дійсно представив бізнес-проект на відкриття  кафе-бару та мав намір займатися підприємницькою діяльністю Для цього він написав заяву, а пізніше отримав одноразову допомогу на зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 3131,33 гривень. Із цієї суми він закупив холодильники та інше обладнання для відкриття кафе-бару, однак, в силу певних обставин йому не надали в оренду приміщення, в якому він мав намір відкрити кафе, а тому не мав можливості займатись підприємницькою діяльністю. Про те, що необхідно платити податок та подавати відповідні звіти в податкову, він не знав, йому ніхто про це не говорив. Коли йому стало про це відомо, а саме, в жовтні 2007 року, він почав подавати звіти та платити податок. Дійсно в період з грудня 2006 року по червень 2007 року підприємницькою діяльністю не займався.

            Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення із наступних підстав.

Стаття 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» передбачає, що у 2006 році в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття оплачуваних громадських робіт для безробітних; розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"  повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, у разі нездійснення такої діяльності протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги.

Вказане встановлено і статтею 107 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до п. 3 абз. 2 Постанови КМ Украни № 511 від 12.04.2006 року «Про порядок повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» неподання юридичною особою та особою-підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження підприємницької діяльності, або несплата протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку, є підставою для повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності.

Пункт 9 вказаної постанови передбачає, що у разі, коли кошти не повернуто у встановлений строк, питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Як вбачається із наказу 24.11.2006 року № НТ 061124/3 «Про надання одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності» ОСОБА_1 призначену виплату такої допомоги. В цьому наказі він ознайомлений із наслідками у разі нездійснення такої діяльності на протязі шести календарних місяців, про що поставив свій підпис.

Згідно довідки Ковельського центру зайнятості ОСОБА_1 11.12.2006 року виплачена така допомога в сумі 3131,33 гривні, номер платіжного доручення № 3400 від 11.12.2006 року.

Відповідно до свідоцтва серії В00 № 357290 від 27.11.2006 рокуОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

            З інформації від 20.09.2007 року № 12651/10/17-236, наданої Ковельською МДПІ,  вбачається, щоОСОБА_1 протягом шести місяців з моменту отримання коштів (із 11.12.2006 року) підприємницькою діяльністю не займався, єдиний або фіксований податок не сплачував.

            Наказом директора від 24.09.2007 року № 63 затверджено рішення про повернення ОСОБА_1 виплачених коштів.

Центром зайнятості підготовлено та направлено претензію ОСОБА_1 24.09.2007 року, яка йому була вручена, про повернення виплачених коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї претензії, однак, відповідач добровільно коштів не повернув.

            В судовому засіданні також достовірно встановлено, чого не заперечує і сам відповідач , що фактичної підприємницької діяльності на протязі шести календарних місяців він не здійснював, податку не платив та звітності не подавав.

            Суд не приймає до уваги твердження потерпілого про те, що він  мав намір займатися підприємницькою діяльністю, для чого придбав інвентар, однак, цього не робив, оскільки не було приміщення, а звітів не подавав в податкову інспекцію та податку не сплачував, оскільки не знав, що це треба було робити та йому про це ніхто не казав, так як вказане в частині того, що не знав про те, що треба заповняти та подавати звіти та сплачувати податок, повністю спростовано в ході судового розгляду.

            ОСОБА_1 отримуючи кошти перед цим пройшов курси підготовки підприємців, де це пояснюють, вказане роз'яснюють і при видачі коштів, та таку консультацію можна отримати і в податковому органі, куди Антонюк для її отримання не звертався, про що він підтвердив у судовому засіданні.

            Придбання товарів для здійснення підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати, що він займався підприємницькою діяльністю, оскільки законодавством чітко встановлено дві умови повернення коштів виплачених для організації підприємницької діяльності: несплата податку та неподання звітності у податкові органи, що в даному випадку зі сторони відповідача в період з грудня 2006 по червень 2007 року і мало місце, чого відповідач і сам не заперечує.

            В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 надано одноразову допомогу  для організації підприємницької діяльності, яку він не здійснював, податку не сплачував та не подавав в податкові органи відповідної звітності, добровільно виплачені кошти у встановлені строки не повернув, тому суд вважає, що позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного центру зайнятості про повернення допомоги по безробіттю підлягає до повного задоволення, а з ОСОБА_1 слід стягнути виплачену Ковельським міськрайонний центром зайнятості 11.12.2006 року одноразову допомогу для організації підприємницької діяльності в сумі 3131,33 гривні.

Судові витрати підлягають стягненню із відповідача на користь держави.

На підставі ст.ст. 12, 22, 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст. 107 Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Постановою КМУ від 12.04.2006 року № 511 «Про порядок повернення в 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, 

В И Р І Ш И В:

            Позов Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення допомоги по безробіттю задовольнити повністю. 

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Ковельського міськрайонного центру зайнятості кошти в розмірі 3131 (три тисячі сто тридцять одна) гривня 33 копійки.

Стягнути  із ОСОБА_1 в користь держави судові витрати в розмірі 51 (п'ятдесят однієї) гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                             Р.С.ДЕНИСЮК