"23" січня 2012 р.

                                                                                                                            Справа №2-215\12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ”ЯМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Войнаренко Л.Ф.

при секретарі Терновій Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні  в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ПАТ «ПлатинумБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-тя особа: Служба у справах дітей Вишгородської районної державної адміністрації про припинення дії, яка порушує право, та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

                                                        В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-тя особа: Служба у справах дітей Вишгородської районної державної адміністрації про припинення дії, яка порушує право, та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 07.07.2011 р. та свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, 21.09.2011р., Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк»набуло право власності намарно, а саме квартиру АДРЕСА_1.Добровільно віддати ключі від квартири відповідачі відмовляються, чим порушують законні права позивача як нового власника володіти та користуватися своїм майном.Вимогу про виселення відповідачу було надіслано 03.08.2011 року. Однак, 03.09.2011 року дана вимога була повернута на адресу позивача з довідкою про причини повернення –у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Ключі від квартири знаходяться у відповідачів, що дає їм можливість незаконно користуватися цим нерухомим майном. Як вбачається зі свідоцтва про народження №066658 від 07.07.2003 року, відповідачі мають спільну доньку –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.

Просить виселити з квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи  повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За таких обставин з урахуванням думки представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення згідно ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про  задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 07.07.2011 р. та свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, 21.09.2011р., Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк»набуло право власності на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Добровільно віддати ключі від квартири відповідачі відмовляються, чим порушують законні права позивача як нового власника володіти та користуватися своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України „Про іпотеку” звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове  приміщення  є підставою для виселення всіх мешканців,  за винятком наймачів та членів  їх  сімей.  Виселення  проводиться  у
порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України „Про іпотеку” після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання  на  підставі  договору  всі  мешканці зобов'язані на
письмову  вимогу  іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити  житловий  будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця  з  дня  отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий  будинок  або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений  сторонами  строк  добровільно, їх примусове виселення
здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про дитинство” діти –члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Таким чином, оскільки відповідачі втратили право власності на квартиру, то, відповідно, втратила право користування квартирою і їх дитина.     

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання батьків (усиновлювачів ) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.    

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Всупереч вимогам даної статті відповідачі відмовляються добровільно віддати ключі від квартири, чим порушують законні права позивача як нового власника володіти та користуватися своїм майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення  на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян,  що мешкають  у  ньому, за винятками, встановленими законом. Після  прийняття кредитором
рішення  про  звернення  стягнення  на передані в іпотеку житловий будинок  чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі  договору  всі  мешканці  зобов'язані  на письмову вимогу іпотекодержателя   або   нового   власника  добровільно  звільнити житловий  будинок  чи  житлове приміщення протягом одного місяця з
дня  отримання  цієї  вимоги,  якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або  інший  погоджений  сторонами  строк добровільно, їх примусове виселення  здійснюється  на підставі рішення суду.

    Відповідно до ч. 4 ст. 109 Житлового кодексу України виселення громадян    при зверненні   стягнення   на   жилі приміщення,  що були придбані ними  за  рахунок  кредиту  (позики) банку  чи  іншої  особи,  повернення  якого  забезпечене  іпотекою відповідного  жилого  приміщення,  є  підставою  для  надання  цим громадянам   жилих   приміщень  з  фондів  житла  для  тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього  Кодексу.  Відсутність жилих  приміщень  з  фондів  житла  для тимчасового проживання або
відмова у їх наданні з підстав,  встановлених статтею  132-2 цього Кодексу,  не  тягне  припинення  виселення  громадянина  з  жилого приміщення,  яке є предметом  іпотеки,  у  порядку,  встановленому частиною третьою цієї статті.

Як вбачається з акту № 176\1 про передачу майна стягувачу в рахунок часткового погашення боргу ПАТ «ПлатинумБанк»є набувачем права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги ПАТ «ПлатинумБанк»є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3,1516,317,391 ЦК України,  ст. 109 Житлового кодексу України, ст.11, 208, 209, 213 ЦПК України суд

                                                            В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства  «ПлатинумБанк»- задовольнити.

Виселити з квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду протягом десяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, у разі, якщо рішення суду було проголошено у відсутність особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя                                                                                                  Л.Ф.Войнаренко