ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.06 Справа № 6/362
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об‘єднання” в особі Луганської філії, м. Луганськ
до Приватного підприємства «Лугпром», м. Луганськ
про стягнення 17 742 грн. 64 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Яковлєв Д.О., дов. № 46 від 03.01.06.;
від відповідача –Медик О.С., дов. від 26.09.06.; Рогозіна Н.В., дов. від 12.09.06.;
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивач звернувся із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії у сумі 17 742 грн. 64 коп.
У засіданні суду 12.09.2006. оголошено перерву у порядку ст. 77 ГПК України до 26.09.2006.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вхідний по канцелярії суду № 4844 від 20.09.2006.), за яким проти позову заперечує на посилається, зокрема, на наступне.
Ліміт на 2006 р. відповідачем був узгоджений лише по АТП, розташованому за адресою – м. Луганськ, вул. Руднєва, 125.
Магазин, розташований по вул. Кропивницького, 1, у 1-му півріччі 2005 року звітував за використану електроенергію за договором № 1260, укладеного між позивачем та ОСК «Світлана»та був залучений до договору № 306 лише з 1.07.2205. Також відповідач зазначає, що позивачем невірно здійснений розрахунок суми штрафу. Окрім цього відповідач просить визнати недійсними повідомлення позивача №№ 6096, 6100, 6144 від 19.04.2006.
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши доводи представників сторін, суд прийшов до наступного.
Між ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Луганської філії (позивач у справі) та Приватним підприємством «Лугпром»(відповідач у справі) було укладено договір № 306 від 16.08.2004. та додаткова угода до нього від 01.10.2005.
Згідно п.1 вищезазначеного договору позивач зобов’язався постачати електроенергію, а відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати одержану електроенергію її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатку «Обсяги постачання електроенергії»на підставі заявки Споживача на очікуваний обсяг споживання електричної енергії за місяцями надається споживачем постачальнику електричної енергії не пізніше, ніж за 30 робочих днів до початку року.
Відповідачем вказані відомості на 2006 рік позивачу надані не були, у зв’язку з чим, позивач, встановив відповідачу договірні величини споживання електричної енергії на 2006 рік за фактичними обсягами споживання відповідних періодів, що було оформлено сторонами додатком до договору № 306 «Обсяги постачання електричної енергії»та відповідним супровідним листом від 16.12.2005. № 1923.
Відповідно до вказаного документу, обсяги постачання електричної енергії сторонами узгоджені на рівні: січень -7,3 тис. кВт/ч, лютий –9,4 тис. кВт/ч, березень –5,8 тис. кВт/ч, квітень –5, 8 тис. кВт/ч.
Фактичне споживання електроенергії відповідачем за розрахунковий період склало: січень 2006 р. –13869 кВт/ч, лютий 2006 р.- 19202 кВт/ч, березень 2006 р. –14945 кВт/ч, квітень –12588 кВт/ч.
Тобто, відповідач перевищив договірні величини споживання електроенергії у січні 2006 року на 6569 кВт/ч , у лютому 2006 року на 9802 кВт/ч , у березні 2006 року на - 8445 кВт/ч кВт/ч, у квітні 2006 р. на –6788 кВт/ч.
Вказане підтверджується матеріалами справи, розрахунком позивача та звітами відповідача про використання електроенергії у вказаний період.
Відповідно до абзацу 3 п. 11 Порядку постачання електричної енергії відповідач мав право на протязі поточного розрахункового періоду звернутись до позивача з заявою про корегування договірної величини споживання електроенергії, але доказів такого звернення відповідачем, до суду не надано.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі ( крім населення, професійно-технічних учбових закладів та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної власності) у разі споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.
Відповідно до п.9 до договору «Порядок розрахунків», у редакції додаткової угоди від 01.10.2005., кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
У зв’язку з викладеним, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на перевищення договірних величин споживання електричної енергії та направлені відповідні повідомлення: рахунок № 10896 від 19.04.2006. на суму 3553 грн. 17 коп., повідомлення № 6100 від 19.04.2006.; рахунок № 10798 від 18.04.2006. на суму 5 421 грн. 459 коп., повідомлення № 6144 від 19.04.2006.; рахунок № 10844 від 18.04.2006., на суму 4853 грн. 34 коп., повідомлення № 6096 від 19.04.2006.; рахунок № 16686 від 30.05.2006. на суму 3 914 грн. 64 коп., повідомлення № 8121 від 01.06.2006.
Відповідачем вказані рахунки не оплачені та доказів погашення вказаних сум, до суду не надано.
Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.
В той же час, доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, зокрема, слід визначити, що обсяги постачання електричної енергії були узгоджені сторонами по договору № 306 без розмежування на окремі об’єкти, а також у договорі постачання електроенергії розмежування об’єктів відповідача передбачено не було.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
Також позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 9962 від 14.08.2006. державне мито у сумі 0 грн. 08 коп.
На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Лугпром», м. Луганськ, вул. Гражданська, 15, код 30091909, р/р 26005196058001 в ЛФ КБ «Приватбанк», МФО 304795, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»в особі Луганської філії –м. Луганськ, вул. Штеровська, 17, код 26204065, п/р 2603133384448 ЛЦО АК ПІБ, МФО 304308, п/р 26007550953550 в Луганськом ОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 304018, заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, у сумі 17 742 грн. 64 коп. (на п/р 2603133384448 ЛЦО АК ПІБ, МФО 304308), державне мито у сумі 177 грн. 42 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (на п/р 26007550953550 в Луганськом ОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 304018), видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» в особі Луганської філії з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 9962 від 14.08.2006. державне мито у сумі 0 грн. 08 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання: 02.10.2006.
Суддя Т.А.Василенко
Спеціаліст Т.В.Шкуть