Справа № 2-4938/11

                                                                                           2/401/6566/11

РІШЕННЯ

Іменем України

12.12.2011 року          Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді  Подорець О.Б., при секретарі Голубніченко В.О., з участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації” про узаконення перепланування приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернулась з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від 22.01.2009 їй на праві власності належить приміщення № 315, яке знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1 на першому поверсі та крильце а2,а3,а4, загальною площею –126, 8 кв.м. З метою поліпшення  приміщень у 2009 році позивачка зробила ремонт, тобто приміщення № 315 розділила на два окремих приміщення № 315 площею 64,3 кв.м. та № 315а площею 63,3 кв.м. Крім того, позивачка зробила переобладнання в зазначених приміщенням тим самим збільшив їх площу на 2,7 кв.м., на даний час площа приміщення складає –63,3 кв.м. У зв’язку з проведеною реконструкцією позивачка 11.01.2010 звернулася до інституту „Дніпроагропроект” з письмовою заявою, в якій просила виконати роботи по обстеженню та оцінці технічного стану будівельних конструкцій. В технічному висновку зазначено, що можлива експлуатація нежитловим приміщень за функціональним призначенням. Після отримання даної відповіді позивачка звернулася із заявою до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області з питання  введення в експлуатацію об’єктів нежитлового приміщення № 315 та № 315а по АДРЕСА_1 17 лютого 2010 року позивачка отримала відповідь, в якій було вказано, що виконанні нею роботи не потребують отримання дозволу та що такі об’єкти не підлягають введенню в експлуатацію. Після отримання такої відповіді 06 грудня 2010 року позивачка звернулася до КП „ДМБТІ” з проханням внести зміни в технічний паспорт на нежитлове приміщення № 315а по АДРЕСА_1, але відповіддю від 29 грудня 2010 року позивачу було відмовлено, у зв’язку з чим вона змушена була звернутися до суду та просить визнати за нею право власності на переобладнанні нежитлові приміщення № 315 площею 64,3 кв.м. та приміщення № 315а площею 63,3 кв.м., розташовані в житловому приміщенні А-1, а також крильце літ а-2 в приміщенні №315а, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, зобов’язати відповідача зареєструвати зазначені переобладнання та стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.    

Представник відповідача в судовому засіданні не з’явився, до судового засідання надали заяву в якому пояснили наступне, що позивачем необхідно було залучити до участі в справі Дніпропетровську міську раду, оскільки вона надає відповідно до діючого законодавства дозвіл на спорудження об’єктів містобудування незалежно від форм власності, встановлює на відповідній території режиму використання та забудови земель, здійснює правоможність щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, таким чином Дніпропетровська міська рада є суб’єктом права власності, також дозвіл на самовільно побудоване майно та виділення земельної ділянки під будівництво надає теж Дніпропетровська міська рада. Таким чином КП „ДМБТІ” є неналежним відповідачем по справі, а відтак у позові необхідно відмовити. Що стосується зобов’язання КП «ДМБТІ»здійснити державну реєстрацію, то такі вимоги повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Вислухавши позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Правом на звернення до суду за захистом наділена кожна особа у випадку порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, принцип чого закріплений ст. 3 ЦПК України.

Відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Обов’язок доказування статтею 60 ЦПК України покладено на сторону, яка посилається на доказувані обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 22.01.2009 їй на праві власності належить приміщення № 315, яке знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1 на першому поверсі та крильце а2,а3,а4, загальною площею –126, 8 кв.м.

З метою поліпшення  приміщень у 2009 році позивачка зробила ремонт, тобто приміщення № 315 розділила на два окремих приміщення № 315 площею 64,3 кв.м. та № 315а площею 63,3 кв.м. Крім того позивачка зробила переобладнання в зазначених приміщенням тим самим збільшив їх площу на 2,7 кв.м., на даний час площа приміщення складає –63,3 кв.м.

Звертаючись з позовом до КП «ДМБТІ»позивач не надала суду доказів з приводу того, яким чином та які її права свободи чи інтереси з питання, що є предметом спору в суді, порушені, невизнані або оспорювані відповідачем з питання визнання права власності.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.  

Позивач такого клопотання не заявляла, а КП «ДМБТІ»є неналежним відповідачем у даній справі, а відтак у позові необхідно відмовити.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 212-215,218,222,88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації” про узаконення перепланування приміщення - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 16 грудня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: