РІШЕННЯ

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

    15  квітня   2008 р. Берегівський  районний  суд  Закарпатської області у складі судді Балог І.І. при  секретарі  Гарані  О.М.  з   участю  прокурора   Горват  А.А., адвокатів  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2  розглянув  цивільну  справу  за  позовом    Прокурора  Берегівського  району  в  інтересах  ОСОБА_3  до  ОСОБА_4  та  третьої  сторони  Великоберезської  сільскої  ради   Берегівського  району  про  визнання   державного  акту  на  право  приватної  власності  на  землю  недійсним,  суд,-

                                                           ВСТАНОВИВ :

       Прокурор  Берегівського  району   просив  суд  постановити  рішення  яким  визнати  недійсним  державний  акт  на  право  приватної  власності  на  землю ,  який  був  виданий  Великоберезською  сільскою  радою  23.05.2007 р.  ОСОБА_4

       В позовній  заяві  прокурор  зазначив,  що  відповідно  до  рішення  Великоберезської  сільскої  ради  на  сесії  сільради  23.05.2007 р.  було  прийнято   рішення  про  надання  ОСОБА_4 у  приватну  власність  земельної  ділянки  площею  0,1726  га ,  а  18.04.2006 р.  видано  державний  акт  на  право  приватної  власності   на  цю  земельну  ділянку.  Вказаний  державний  акт  на  право  власності  на  земельну  ділянку  виданий  в  супереч  ч. 2  ст. 118  ЗК України,  оскільки  частина  земельної  ділянки  вказаної  в  ньому  належить  на  праві   приватної  власності  ОСОБА_3  Посилаючись  на  те,  що  при  встановленні  фактичних  меж  земельної  ділянки  на  місці  ОСОБА_4,  було  введено  в  оману  працівників  проектної  організації,  які  здійснювали  заміри,  а  акт  погодження  меж  сумісного  землекористування  складений  членами  комісії  без  будь-яких  замірів   і  в  ньому  відсутні  підписи  обох  сусідів  з  якими  межує  ОСОБА_4  прокурор  просив  його  позов  задоволити.

      ОСОБА_3  та  його  представник  ОСОБА_2  також  просили  суд  позов  прокурора  задоволити.  ОСОБА_3  пояснив,  що  у  них  з  відповідачкою  іде  спір  за  вісім  метрів  землі   біля  будинку,  де  позивачка  незаконно  провела  каналізацію  та  посадила  квіти.

      Відповідач   ОСОБА_4  позов  не  визнала  та  пояснила,   що  Державний  акт  на  землю  вона  отримала  на  законних  підставах,   з  дотриманням  вимог  земельного  законодавства,  а  тому  просила  суд  в  позові  позивачам  відмовити.  Підтвердила  ту  обставину,  що  спір  з  ОСОБА_3  іде  за  вісім  метрів  землі  в  її  дворі  біля  стіни  його  будинку.  Пояснила,  що  вона  визнає,  що  ОСОБА_3  має  право   на  частину  земельної  ділянки  для  обслуговування  свого  будинку  і  в  цьому  вона  заборону  йому  не  робить.  Однак  ОСОБА_3  хоче  збільшити  розмір  своєї  частки  землі  за  рахунок  її  земельної  ділянки  і  з  цією  метою  хоче  встановити  нові  межі  і  перенести  огорожу  для  того,  щоб  вирівняти  межі.        

     Представник   Великоберезської  сільскої   ради  Дерцен  М.А.. також  просила  суд  в  позові  відмовити  оскільки  в  сільраді   є  всі   документи  про  те,  що  ОСОБА_4  Державний  акт  на земельну  ділянку  видавався  на  підставі  рішення  сільради.

     Суд  перевіривши  матеріали  справи  та  вислухавши  пояснення   сторін,  висновок  прокурора,       та   пояснення   представника  сільскої  ради  с.Береги   дійшов  висновку,  що  позов  до  задоволення  не  підлягає  з  таких  підстав.  

       Встановлено,  що  земельні  ділянки  якими  користуються  ОСОБА_4  та  ОСОБА_3  не  змінювались  розиірами,  як  одної  так  і  другої  сторони.   Такими  розмірами  які  вони   мають  тепер,  користувались  батьки  ОСОБА_4  та  їх  сусіди,  які  продали  будинок   ОСОБА_3  в  1996 р.  Спір  про  межі  земельних  ділянок  між  сторонами  виник  після  того  як  ОСОБА_3   купив  будинок   в  с. Береги  по  сусідству  з  ОСОБА_4

      Покликання  прокурора  на  те,  що  виданий  ОСОБА_4  державний  акт  на  право  приватної  власності  на  земельну  ділянку   суперечить  вимогам  ч. 2  ст. 118 ЗК України  не  підтверджується  ніякими  достовірними  доказами,  як  не  підтверджується  і  та  обставина,  що  ОСОБА_4   ввела  в  оману  працівників  проектної  організації,  які  здійснювали  заміри.

       Статею  119  ЗК України  встановлено,  що  громадяни,  які  відкрито  і  безперервно  користуються  земельною  ділянкою  протягом  15  років,  але  не  мають  документів,  які  б  свідчили  про  наявність  у  них  права  на  цю  земельну  ділянку,  можуть  звернутися  до  органу  державної  влади  або  органу  місцевого  самоврядування  з  клопотанням  про  передачу  її  у  власність  або  надання  в  користування.  Передача  земельної  ділянки  у  власність  або  у  користування  громадян  на  підставі  набувальної  давності  здійснюється  в  порядку,  встановленому  цим  кодексом.

       Таким  правом  відповідачка   ОСОБА_4 скористалася  цим  законом   і  отримала  Державний  акт  на  право  власності  на  земельну  ділянку,  відповідно  до  діючого  законодавства.

       Державний  акт  на  право  власності  на  земельну  ділянку  виданий  ОСОБА_3  27.11.1997 р.  визнаний  судом   недійсним  в  зв'язку  з  тим,  що  такий  відповідно  до  чинного  законодавства  не  був  прив'язаний   до  державної  сітки  кординат  та  не   встановлені  межі  земельних  ділянок  проектною  організацією.

         В  звязку  з  цим  Берегівська  районна  державна  адміністрація  своїм  листом  від  3.04.2007 р.  рекомендувала  ОСОБА_3  переоформити  державний  акт  відповідно  до  чинного  законодавства  та  встановити  межі  земельної  ділянки  з  залученням  проектної  організації.

         Однак  ОСОБА_3  цим  правом  не  скористався,  а  продовжує  судитись  з  своїми  сусідами  за  частину  цієї  земельної  ділянки.  

         Та  обставина,  що  план  землекористування   був  погоджений  з  сусідами  ОСОБА_4  підтверджується   актом  встановлення  і  погодження  меж  землекористування  від  11.04.2006 р. ( а.с. 46 )  

          Допитана  в  якості  свідка  начальник  Берегівського  районного  відділу  земельних  ресурсів  ОСОБА_4  підтвердила  законність   та  дотримання  відповідного  порядку   видачі  Державного  акту  на  право  власності   на  землю   ОСОБА_4     

          Відповідно  до  діючого  законодавства,  земельна  ділянка,  яка  вже  була  передана  у  власність  одній  особі  на  підставі  рішення  відповідного  органу,  не  може  бути  передана  у  власність  іншій  особі  лише  в  силу  права,  яке  виникло  у  неї  у  зв'язку  з  набувальною  давністю.

        Враховуючи  наведені  обставини  суд  вважає  необхідним  визнати  Державний  акт  на  право  приватної  власності  на  землю  виданий   ОСОБА_4  23.05.2007 р.  дійсним,  а   тому  в  позові  прокурору  та  ОСОБА_3  відмовити.

        Керуючись  ст.ст. 11.60.212  ЦПК України  та  ст. 118, 119  ЗК України   суд -

                                                     ВИРІШИВ :

         В  позові    прокурору    Берегівського   району  в  інтересах  ОСОБА_3 до  ОСОБА_4 та  Березьської  сільської  ради  Берегівського  району  про  визнання  державного  акту  на  право  власності  на  земльну  ділянку  недійсним  -  відмовити..

        Заява про  оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з часу оголошення рішення суду, а  апеляційна скарга може бути подана протягом  20 днів з часу подачі заяви про оскарження рішення суду.

                   Суддя :                                                                     Балог І.І.