Шевченківський районний суд м.Львова

Справа  № 2а-1826/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 грудня 2011року    Шевченківський   районний   суд   м. Львова

в  складі: головуючої – судді          Білінської Г.Б.

                                  при секретарі                   Костюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними, зобов’язання до вчинення дій,-   

установив:

  11 жовтня 2011року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова неправомірними щодо ненарахування і виплати у належному розмірі їй підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням проведених виплат з 01.05.2011року по 31.10.2011року.

  Як на підставу своїх вимог зазначив, що вона є дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 2006року «дітям війни» повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога не виплачувалася в повному обсязі, а тому змушена звернутись до суду.

Позивач в судове засідання не з'явилась, просила слухати справу у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, від відповідача надійшли письмові заперечення щодо позову.

З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за період з 1 травня 2011року по 22 липня 2011року включно.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, надано статус «дитина війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.3 цього Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.

У 2006-2010рр. до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» жодних змін не вносилось, дія цієї норми не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а відтак діє норма, згідно якої у 2006-2010роках дітям війни виплачується підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову, оскільки відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування як на причину невиконання своїх зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних нормативно-правових актах законодавства, не може бути поставлена у залежність від відповідних бюджетних асигнувань.

З огляду на положення ст. ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка прийнята на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011рік» і така набрала законної сили 23.07.2011 року, до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8грн., яке нараховується позивачу Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова з 23.07.2011 року.

Відтак, вимоги позивача підлягають до задоволення в частині зобов’язання проведення відповідачем донарахування і виплати пенсії з врахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.05.2011р. по 22.07.2011р. включно з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу у ці періоди.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням відповідних положень Закону України «Про державний бюджет України» щодо розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

          Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає частковому  задоволенню.

Керуючись ст.ст.22, 55 Конституцією України, ст.ст. 11, 99, 159, 160 ч.3, 161 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.05.2011року по 22.07.2011року включно – протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», враховуючи мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням проведених виплат з 01.05.2011року по 22.07.2011року включно.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя           Г. Б. Білінська