УКРАЇНА

       МАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   Справа №  1-69/11.

                                                     ВИРОК

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2011                                                                                     смт Марківка          

     Марківський районний суд Луганської області у складі:

                                                                        Головуючого судді Логвіненка Т.Г.

                                                                        Секретаря Грибєнік О.В

                                                                        за участю прокурора Ткалича Є.І.

                                                                        захисника ОСОБА_1

     розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.Марківка кримінальну справу по обвинуваченню                               ОСОБА_2-

                                                         ІНФОРМАЦІЯ_1,уроженця с.Єржад, Узбекістан,  

                                                         росіянин, громадянин  України, освіта вища,неодружений,  

                                                         неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше

                                                         судимий, судимість не погашена, мешкає АДРЕСА_1

 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 364, ч.1 ст.388 КК України,-

                                                  ВСТАНОВИВ

   Органами досудового слідства ОСОБА_2 звинувачувався у тому, що він,  працюючи на посаді директора СТОВ «Деркул»з 14.11.2006 по 10.03.2010 та з 10.06.2010 по 30.09.2010, і через це будучи посадовою особою, що наділена організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, достовірно знаючи, що Марківським відділенням Біловодської МДПІ з метою забезпечення  погашення податкової заборгованості СТОВ «Деркул»Марківського району  16.04.2008 згідно акту №1 опису активів, на які поширюється право податкової застави, було описано ліквідне майно СТОВ «Деркул», а саме: трактор ДТ-75 Н, 1990 р.в., заводський №592534, двигун №033392, д/н 87-48 ВЖ, свідоцтво 134334.; трактор ДТ-75 Н, 1990 р.в., заводський №592662, двигун № 030508, д/н 87-49 ВЖ, свідоцтво 134307 та автобус КАВЗ 685 д/н ВВ 25 37 АС, 1982 р.в., шасі №0567129, двигун №5311179689, кузов №104972. Описане майно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Крім того, на виконання наказу Господарського суду Луганської області № 15/280 від 02.11.2009 про стягнення з СТОВ «Деркул»боргу у розмірі 191 881,77 грн. на користь ТОВ «Торгова компанія «Едельвейс»15.02.2010 державним виконавцем ВДВС Марківського РУЮ Кривошликом Р.М. накладено арешт на майно СТОВ «Деркул», про що складено акт опису й арешту майна боржника АА № 320063. Описане та арештоване майно цього ж числа було передано на відповідальне зберігання директору  СТОВ «Деркул» ОСОБА_2, що засвідчено його підписом в акті опису й арешту майна. Також ОСОБА_2 в цьому ж акті було попереджено про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що розписався він особисто в зазначеному акті. Копію акта опису та арешту майна  АА № 320063 від 15.02.2010 директор СТОВ «Деркул»ОСОБА_2 отримав особисто.

          Незважаючи на це, директор СТОВ «Деркул»ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, достовірно знаючи, що майно описано та арештовано та не може бути відчудженим,  діючи в інтересах третіх осіб, незаконно реалізував його, а саме:  30.08.2010 ним був реалізований трактор ДТ-75 Н, 1990 р.в., заводський №592534, двигун №033392, д/н 87-48 ВЖ, свідоцтво 134334, гр-ну ОСОБА_9., як металобрухт; 15.09.2010 реалізував автобус КАВЗ 685 д/н ВВ 25 37 АС, 1982 р.в., шасі №0567129, двигун №5311179689, кузов №104972, як металобрухт та 23.09.2010  реалізував трактор ДТ-75 Н, 1990 р.в., заводський №592662, двигун № 030508, д/н 87-49 ВЖ, свідоцтво 134307, як металобрухт гр-ну ОСОБА_3 Виручені кошти від реалізації зазначеної техніки ОСОБА_2 використав на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам підприємства.

05.04.2011 при перевірці державним виконавцем ВДВС Марківського РУЮ Клименко О.Ю. стану зберігання описаного й арештованого майна у зведеному виконавчому проваджені встановлено його відсутність, а саме: трактора ДТ-75 Н, 1990 р.в., заводський №592534, двигун №033392, д/н 87-48 ВЖ, свідоцтво 134334.; трактора ДТ-75 Н, 1990 р.в., заводський №592662, двигун № 030508, д/н 87-49 ВЖ, свідоцтво 134307 та автобуса КАВЗ 685 д/н ВВ 25 37 АС, 1982 р.в., шасі №0567129, двигун №5311179689, кузов №104972. Загальна вартість зазначеного майна становить 46 000 грн.  

          Крім того, встановлено, що 12.10.2008 між СТОВ «Деркул»Марківського району в особі директора ОСОБА_2 та КС «Марківкакредитспілка»в особі голови правління ОСОБА_14 був укладений договір складського зберігання сільськогосподарської продукції, відповідно до якого останній передав на зберігання в СТОВ «Деркул» 82,120 тонни насіння соняшнику.

     12.10.2009 директор СТОВ «Деркул»ОСОБА_2 частково повернув КС «Марківкакредитспілка»насіння соняшнику в кількості 30 тонн. Насіння соняшнику в кількості 2,12 т., за домовленістю, було передано директору СТОВ «Деркул»ОСОБА_2 в рахунок оплати за зберігання, а залишок насіння соняшнику складав 50 тонн.       

    В 2010 році, більш точної дати в ході досудового слідства установити не передбачалось можливим, головою правління КС «Марківкакредитспілка»ОСОБА_14 при перевірці цілісності майна –насіння соняшнику – було встановлено, що дане майно відсутнє в кількості 50 тонн.  

     Також встановлено, що 18.02.2009  директор СТОВ «Деркул»ОСОБА_2, діючи навмисно, маючи намір на привласнення та розтрату чужого майна - насіння соняшнику в кількості 50 тонн, яке було у його віданні, реалізував за готівкові кошти  на загальну суму 30 350 грн..   

Тим самим, КС «Марківкакредитспілка»були завдані збитки на  суму 150 тис. грн., з розрахунку 1 кг насіння –3 грн..  

             Крім того, встановлено, що отримані внаслідок привласнення та розтрати чужого майна –насіння соняшнику в кількості 50 т., яке перебувало у віданні ОСОБА_2, тобто вчинення тяжкого злочину, який передбачений  ч.4 ст.191 КК України, отримані кошти в сумі 30 350 грн.,  ОСОБА_2 вніс в касу підприємства, та 18.02.2009 витратив їх на погашення заборгованості перед позичкодавцями, а саме ТОВ «Торгова компанія «Едельвейс»у сумі 30 000 грн., гроші в сумі 350 грн., були витрачені на господарські потреби підприємства, тим самим вчинив фінансові операції з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

          Допитаний у ході судового засідання у якості підсудного ОСОБА_2 свою вину  в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, дав  суду докладні покази щодо обставин скоєння ним злочинів, які не викликають у суду сумнівів щодо їх добровільності та достовірності та не протирічать існуючому обвинуваченню. Кається у скоєному. Прохав врахувати те, що протиправні дії скоював у інтересах підприємства- СТОВ «Деркул», а не у своїх особистих.

Потерпілі ОСОБА_4.,ОСОБА_5.,ОСОБА_6,ОСОБА_7  судовому засіданні  підтримали свої покази, які дали на досудовому слідстві, цивільного позову до підсудного не заявили, прохали призначити ОСОБА_2 покарання на розгляд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з’явився, надав суду  письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, цивільного позову до підсудного не заявив. Претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має.

 Представники  цивільних позивачів-ТОВ «Торгова компанія Едельвейс»-ОСОБА_10, КС «Марківкакредитспілка»-ОСОБА_11.; УПФУ у Марківському районі- ОСОБА_12.;Біловодської МДПІ-ОСОБА_13. у адресованих суду письмових заявах вказали що претензій до підсудного не мають. Цивільних позовів не заявили.

 Представник цивільного позивача-КС «Марківкакредитспілка»- ОСОБА_14 цивільного позову до підсудного не заявив, у судове засідання не з’явився, надав письмову заяву про перенесення слухання справи, посилаючись на перебування  на лікуванні у Марківський ЦРЛ, однак підтверджуючих документів про це не надав, у зв'язку із чим суд з урахуванням думки підсудного, його захисника, прокурора, потерпілих, вважає за можливе розглянути справу без його \ОСОБА_14.\ участі.

Враховуючи викладене, позицію підсудного щодо повного визнання ним вини у інкрімінуємих злочинах, відсутність цивільних позовів до підсудного, на підставі ст. 299 КПК України суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.          

     Таким чином, проаналізувавши показання підсудного, потерпілих, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 обгрунтовано кваліфіковані за ч.4 ст. 191 КК України, а саме  як привласнення та розтрата чужого майна, що перебувало у його віданні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, -за ч.1 ст. 209 КК України, а саме як вчинення фінансових операцій із коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації \відмиванню доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів, права на такі кошти, а так само набуття, володіння або використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації \відмиванню доходів -за ч.1 ст. 364 КК України а саме зловживання  службовою особою своїм службовим становищем, тобто умисне, в інтресах третіх осіб використання службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду окремим громадянам та державі; -за ч.1 ст. 388 КК України а саме як  дії, які  виразилися у розтраті, відчуженні майна, на яке накладено арешт та описане здійснені особою, якій це майно ввірене.

     При призначенні покарання, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості  вчиненних злочинів - відносяться до злочинів невеликої тяжкості- ч.1 ст. 364 та ч.1 ст. 388 КК України, та тяжких злочинів- ч.1 ст. 209 та ч.4 ст. 191 КК України,  особу  підсудного- позитивно характерізується у побуті, неодружений, дітей не має, раніше судимий згідно вироку Марківського районного суду від 7.10.2010р. за ч.1 ст. 175, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України до трьох років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік із застосуванням до основного покарання  ст.75 КК України із іспитовим терміном один рік ,  на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, є учасником бойових дій у Афганістані, має державні бойові нагороди .

     Обставиною, пом’якшуючою покарання ОСОБА_2 суд у відповідності за ст. 66 КК України визнає щире каяття підсудного, а також вишенаведене стосовно його участі у бойових діях та наявності у зв’язку із цим нагород. Крім того, суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_8 який у письмовій заяві, адресованій суду  прохав суворо не карати підсудного.       

      Передбачених ст. 67 КК України обставин, обтяжуючих покарання, судом не встановлено.

      Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання за ч.4 ст. 191 КК України –п’ять років позбавлення волі  із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік; за ч. 1 ст. 209 КК України- три роки позбавлення волі із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік, конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом у сумі 30350 грн та конфіскацією майна; за ч.1 ст. 364 КК України-один рік обмеження волі із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік та штрафом у розмірі 4250 грн; за ч.1 ст. 388 КК України-один рік обмеження волі із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік. Враховуючи те, що ОСОБА_2 був засуджений згідно вироку Марківського районного суду Луганської області від  7.10.2010р. за ч.1 ст. 175, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України до трьох років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік із застосуванням до основного покарання  ст.75 КК України із іспитовим терміном один рік, керуючись положеннями ч.ч. 1,4 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік, конфіскацією грошових коштів, отриманих злочинним шляхом у сумі 30350 грн, конфіскацією усього належного йому майна  та штрафом у сумі 4250 грн. До основного покарання у вигляді позбавлення волі застосувати положення ст. 75 КК України та від відбування вказаного основного покарання звільнити із іспитовим терміном два роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Крім того, до  додаткового покарання у вигляді конфіскації усього належного майна застосувати положення ст. 77 КК України та від відбування цього покарання ОСОБА_2 звільнити. Вказаний вид та розмір  покарання на переконання суду  забезпечить досягнення цілей покарання, передбачених ст. 50 КК України- виправлення засудженого, а також запобігання вчинення ним нових злочинів.

       Запобіжний захід у вигляді  тримання під вартою обраний ОСОБА_2 на досудовому слідстві у відповідності із ст. 342 КПК України слід змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу, звільнивши його негайно, у залі судового засідання.

       Цивільний позов по справі не заявлявся.

       Судових витрат по даній кримінальній справі немає.

       Речові докази по справі- копія договору 10/1 від 12.10.2008, прибутковий касовий ордер №2 від18.02.2009, видатковий касовий ордер №2 від 18.02.2009, платіжне доручення №6 від 18.02.2009, платіжне доручення №10 від 18.02.2009 та платіжне доручення №9 від 18.02.2009 головні книги по СТОВ «Деркул»за 2009-2010р, які знаходяться у матеріалах кримінальної справи слід повернути СТОВ «Деркул».

  Військовий квиток ОСОБА_2, з обліково-послужною карткою слід повернути ОСОБА_2

     Завірену копію Ф.1 ОСОБА_2 слід залишити у матеріалах справи.

      Керуючись ст.ст. 321-346 КПК України, суд-

                                               ЗАСУДИВ

        Визнати ОСОБА_2 винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1  ст.209 , ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 388 КК України.

         Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.4 ст. 191 КК України -  п’ять років позбавлення волі  із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік;.

         Призначити ОСОБА_2 покарання за за ч. 1 ст. 209 КК України- три роки позбавлення волі із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік, конфіскацією коштів, отриманих злочинним шляхом у сумі 30350 грн, конфіскацією усього належного йому майна та штрафом у сумі 4250 грн..

        Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 364 КК України у вигляді один  рік обмеження волі із позбавленням права обіймати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік.

         Призначити ОСОБА_2 покарання  за ч.1 ст. 388 КК України-один рік обмеження волі із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік.

          На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання  за вироком Марківського районного суду Луганської області від 7.10.2010р. більш суворим за цим вироком остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за цим вироком у вигляді п’яти років позбавлення волі із позбавленням права займати посади, пов’язані із організаційно-розпорядчою діяльністю строком один рік, конфіскацією грошових коштів, отриманих злочинним шляхом у сумі 30350 грн, конфіскацією усього належного йому майна  та штрафом у сумі 4250 грн.

        На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі із випробуванням призначивши йому іспитовий термін два роки з покладенням на нього наступних обов’язків, які засуджений повинен виконувати у період іспитового терміну,-

         не виіжджати за межі України на постійне проживання без дозволу  органу кримінально-виконавчої системи.

           периодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

         На підставі ст. 77 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації усього належного йому майна.

        Запобіжний захід у вигляді  тримання під вартою обраний ОСОБА_2 на досудовому слідстві змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу, звільнивши його негайно, у залі судового засідання.

        Речові докази по справі- копія договору 10/1 від 12.10.2008, прибутковий касовий ордер №2 від18.02.2009, видатковий касовий ордер №2 від 18.02.2009, платіжне доручення №6 від 18.02.2009, платіжне доручення №10 від 18.02.2009 та платіжне доручення №9 від 18.02.2009 головні книги по СТОВ «Деркул»за 2009-2010р, які знаходяться у матеріалах кримінальної справи  повернути СТОВ «Деркул».

    Військовий квиток ОСОБА_2, з обліково-послужною карткою  повернути ОСОБА_2

         Завірену копію Ф.1 ОСОБА_2  залишити у матеріалах справи.

         На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його

проголошення до апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд, а засудженим, який перебуває під вартою- у той же термін з моменту отримання ним копії вироку.

               ГОЛОВУЮЧИЙ                                                    Т.Г. ЛОГВІНЕНКО