Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17.06.2011                                                             8-1/11

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого  -  судді Москаленко В.В.

при секретарі               Томко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права сумісної власності  

                                                             ВСТАНОВИВ:

           Позивачка  звернулася до Рубіжанського  міського суду з позовом до відповідача  вказавши, що вони знаходяться в зареєстрованому шлюбі ,але спільно проживають та ведуть спільне господарство з 2001 року .В 2003 році позивачка з відповідачем купили будівлю кафе "Райдуга" .13 липня 2004 року без відома позивачки відповідач продав ОСОБА_3

1/2 частки будівлі зазначеного кафе. Таким чином він позбавив позивачку її права власності .Позивачка просила визнати право власності на 1/2 частку будівлі кафе"Райдуга" та визнати договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 13.07.2008 року недійсним.

            Рішенням Рубіжанського міського суду від 08.08.2008 року   були задоволені вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку будівлі .

            Ухвалою апеляційного суду Луганської області  від   02 .02.2009 року   зазначене рішення було залишено без змін.

             Ухвалою Верховного Суду України від  16 квітня 2009 року     рішення  Рубіжанського міського суду від 08.08.2008 року та   ухвала апеляційного суду Луганської області від 02 .02.2009 року були залишені без змін.

              Але оскільки  однією із підстав  для ухвалення рішення Рубіжанського міського суду від 08.08.2008 року стало рішення Рубіжанського міського суду від 05.04.2007 року ,яке було скасоване Верховним Судом України ,то  Рубіжанський міський суд 09.09.2009 року  скасував рішення від 08.08.2007 року в зв" язку з переглядом рішення за нововиявленими обставинами.

               В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просила  визнати факт того,що з початку 2001 року вона з відповідачем ОСОБА_2 проживали однією сім"єю і майно ,набуте ними за цей час належить їм на праві спільної сумісної власності.

               Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги, зробивши усну заяву ,пояснив, що він з позивачкою ОСОБА_1  дійсно проживав  однією сім"єю з 2001 року.  07.11.2003 року вони зареєстрували шлюб  і він згоден, що все майно ,яке було набуто ними з 2001 року  належить їм на праві спільної сумісної власності. .

               Заслухавши сторони ,дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.

              Судом встановлено , що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі  з 07.11.2003 року.

               Суд бере до уваги заяву про одруження ,подану до Рубіжанського відділу РАГС від 29.10.2003 року в якій сторони просять скоротити строк реєстрації шлюбу ,тому що вони проживають у фактичному шлюбі протягом 2 років.

                Таким чином судом встановлено ,що позивачка та відповідач проживали однією сім»єю з 2001 року і  з цього моменту позивачка набула  право на все майно ,набуте  ними під час спільного проживання .

                Відповідно до ст. 74  СК України  якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю,але не перебувають у шлюбі між собою, майно ,набуте ними під час спільного проживання,належить їм на праві  спільної сумісної власності , якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

                На майно ,що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка,які не перебувають у шлюбі між собою,поширюються положення глави  8 цього Кодексу.

                Суд вважає за необхідне зазначити ,що  правовим обґрунтуванням рішення Рубіжанського міського суду від 08.08.2008 року ,яке було  залишено без змін  ухвалою Верховного суду України від 16 квітня 2009 року   була саме ст. 74 Сімейного кодексу України.

                 Відповідно до ч.4 ст. 174  ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.  

                З огляду на правовідносини сторін з урахуванням наведеної норми процесуального закону суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та інтересів, тому існують  всі підстави для прийняття визнання позову.

                На підставі викладеного, керуючись  ст. 74 Сімейного кодексу  України , ст.ст. 10.11,60,174,212-215 Цивільного процесуального кодексу  України  суд ,

                                                                      ВИРІШИВ:

                  Позовні вимоги ОСОБА_1  до  ОСОБА_2   про визнання права сумісної власності  подружжя   задовольнити.

                Визнати факт проживання однією сім”єю ОСОБА_1  та ОСОБА_2   з початку 2001 року.

                Визнати майно, набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з початку 2001 року спільною сумісною власністю.

                 Рішення може бути оскаржене   до апеляційного суду Луганської області   через Рубіжанський міський суд  шляхом  подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .

               Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо  апеляційну скаргу не було подано.

Суддя :                                                      В.В. Москаленко