Справа № 2-1152/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

22 березня 2011 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді               Руденко В.В.

при секретарі                        Носенко Ю.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з неї суму боргу з плати за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкової території за період з 1.04.2006 року по 1.01.2010 року в розмірі 2255 грн. 08 коп., збитки від інфляції в розмірі 451,75 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач надає послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкової території  за адресою проживання відповідача, яка повинна сплачувати дані послуги у встановленому законом порядку. Проте відповідач оплату за ці послуги не здійснювала, у зв’язку з чим і виникла зазначена заборгованість.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від  7 червня 2010 року до участі у справі залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

У судовому засідання представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив суд стягнути солідарно з відповідачів суму боргу та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечувала, оскільки позивач не надає послуги належної якості. Крім того, вимоги щодо стягнення боргу з 2006 року є безпідставними, оскільки строк позовної давності складає три роки.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, оскільки позивачем не надано доказів щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території належної якості, крім того між ним та позивачем не існує жодних договірних зобов’язань. Також посилається, що з січня 1994 року по жовтень 2007 року знаходився на службі в органах міліції і має право на 50% знижку по оплаті за комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з’явилась, надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.    

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані та проживають в приватизованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1, за якою відкритий особовий рахунок, що підтверджується актом та довідкою про реєстрацію відповідачів, наданими позивачем.

Позивач за вказаною адресою надає послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкової території, за що нараховуються відповідні тарифи, що підтверджується розрахунками нарахування тарифів та відомостями щодо сплати за надані послуги.

В період з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2010 року у відповідачів внаслідок не оплати за надані послуги, склалася заборгованість за послуги з утримання будинку і прибудинкової території у сумі 2255,08 грн.

Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України  «Про приватизацію державного житлового фонду»та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками всіх допоміжних приміщень, його технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.   

Згідно ст. 382 ЦК України, власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.   

За ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном.   

Відповідно до Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572,  власники квартир зобов’язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування будинку і прибудинкової території, а також за отримання комунальних та інших послуг.   

Утримання будинків і прибудинкових територій це є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.         

Таким чином, оплату послуг з утримання житла зобов’язані здійснювати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.   

Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою КМУ від 12.07.2005 року № 560, передбачено, що розмір тарифів (нормативних витрат, пов’язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається згідно з Типовим переліком послуг та по кожному будинку окремо, залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій.   

До типового переліку належать послуги з виконання комплексу робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження жилих будівель та технічного обладнання. До цих робіт належать: прибирання сходових клітин, прибирання прибудинкової території, вивезення та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів, прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівель, технічне обслуговування ліфтів, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації, дератизація, дезінсекція, поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території, підготовка житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, освітлення місць загального користування, підвалів та інші.   

Статтею 66 ЖК України встановлено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Відповідно до вимог наведеної статті та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20 травня 2009 року калькуляційною одиницею є 1 кв.м. загальної площі квартири.

За змістом ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідачі вважають, що не повинні сплачувати витрати за обслуговування будинку та прибудинкової території, оскільки між сторонами не укладено договір про надання послуг. Але відсутність письмового договору між сторонами не може звільняти відповідачів від участі у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території, в якому знаходиться їх квартира, бо після приватизації квартири відповідачі стали співвласниками також і допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, якими вони фактично користуються нарівні з другими власниками житла.

Відповідно до діючого законодавства споживач має право на зменшення розміру плати у разі ненадання їх або надання послуг не в повному обсязі.

У разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця. За результатами  перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг.

Акт-претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або надає споживачеві обґрунтовану відмову у задоволенні його претензій.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь в справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами будь-яких доказів щодо не надання інших послуг позивачем, суду не надано.  Крім того, не надано доказів відповідачем ОСОБА_2 щодо користування його пільгами по сплаті за комунальні послуги  відповідно до вимог чинного законодавства.

Із розрахунку заборгованості, наданої позивачем, вбачається, що протягом 2006-2010 років регулярно проводилися перерахунки нарахованих сум за послуги з плати з утримання будинків та прибудинкових територій .

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Разом з тим суд вважає за необхідне, згідно зі ст.257 ЦК України застосувати позовну давність до вимог позивача за період по 8 лютого 2007 року.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідачів за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкової території  за період з 8.02.2006 року по 1.01.2010  року складає 1934 гривень 16 коп., яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів належить стягнути солідарно на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень та на користь держави судовий збір в розмірі 17 грн. з кожного.

В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків задоволенню не підлягають, оскільки позивачем належними та допустимими доказами суду не доведено наявність інфляційних процесів в Україні за спірний період.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Позов Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території задовольнити частково.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 заборгованість з  плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території  за період з 8.02.2007 року по 1.01.2010 року в сумі 1934 гривень 16 копійок,   а також понесені витрати по справі - 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1964 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят чотири) гривні 16 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 17,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 17,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 17,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

 Суддя: